Рішення № 29970642, 11.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 Справа№ 5015/4512/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

До відповідача: ТзОВ «Львівські автобусні заводи», м.Київ

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ТзОВ «Ліга партнерів», м.Львів

2. ЗАТ «Завод комунального транспорту», м.Львів

3. ТзОВ «Львівські автомобільні заводи», м.Львів

Про відшкодування шкоди в розмірі 32333,86 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Торська І.В.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Коцай О.Б. - представник за дорученням

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб : не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ТзОВ «Львівські автомобільні заводи» про відшкодування шкоди в розмірі 32333,86 грн. Третіми особами на стороні відповідача залучено : ТзОВ «Ліга партнерів» та ЗАТ «Завод комунального транспорту».

На задоволення клопотання позивача, під час розгляду справи по суті, ухвалою суду від 10.01.2013 року було проведено заміну неналежного відповідача на ТзОВ «Львівські автобусні заводи», м.Київ, а ТзОВ «Львівські автомобільні заводи» переведено в статус третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

В судових засіданнях судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до позовної заяви та матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

ПАТ «Львівобленерго» свої позовні вимоги підтримав з підстав і мотивів, викладених і позовній заяві, просить стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» 32333,86 грн. шкоди, завданої пошкодженням кабельної лінії працівником відповідача під час проведення ним земляних робіт в охоронній зоні електричних кабелів позивача, за адресою : м.Львів, вул.. Персенківка,8.

Відповідач та треті особи в судові засідання участь своїх представників не забезпечили, відзиву на позов не подали, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача та третіх осіб.

В судовому засіданні 11.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19.06.2012 року за адресою : м.Львів, вул.. Персенківка,8 на території колишнього гуртожитку Львівського автобусного заводу, під час проведення земляних робіт в охоронній зоні електричних кабелів , що належать ПАТ «Львівобленерго», було пошкоджено підземну кабельну лінію 6кВ від ТП-224 до ТП-645, що підтверджується Актом про пошкодження кабельної лінії від 19.06.2012 року. Вищезазначені пошкодження сталися в результаті протиправних дій відповідача, який в порушення п.9 «Правил охорони електричних мереж», без дозволу ПАТ «Львівобленерго», що є власником цієї кабельної лінії, без будь-якого повідомлення позивача про проведення таких робіт, без виклику представників ПАТ «Львівобленерго».

Як зазначає позивач, згідно кошторису на відновлення кабельної лінії в зазначеній ділянці, загальний розмір шкоди, заподіяної ПАТ «Львівобленерго» складає 32333,86 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями Господарського кодексу України, ст. 224, якого передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому діянні заподіювача шкоди має містити всі ознаки, передбачені ст. 1166 ЦК України, а саме:

1) воно повинно заподіювати шкоду,

2) бути протиправним,

3) причинно пов'язаним зі шкодою,

4) винним.

Тому для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що між її діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Наведеної судової практики також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанови ВСУ від 06.06.2006 у справі N 10/360-15/4141, від 30.05.2006 у справі N 42/266-6/492).

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).;

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2012 року за адресою : м.Львів, вул.. Персенківка,8 на території колишнього гуртожитку Львівського автобусного заводу, під час проведення земляних робіт в охоронній зоні електричних кабелів, що належать ПАТ «Львівобленерго», було пошкоджено підземну кабельну лінію 6кВ від ТП-224 до ТП-645, що підтверджується Актом про пошкодження кабельної лінії від 19.06.2012 року (а.с.4).

Згідно листа Сихівського районного відділу ЛМУ ГУМВС України У Львівській області №16/9-6314 від 13.07.2012 року , електрокабель під час проведення земляних робіт по вул.. Персенківці у м.Львові із залученням спецтехніки ( бульдозер, екскаватор) було пошкоджено працівниками ТзОВ «Львівський автобусний завод» (а.с.5).

Як вбачається із пояснень Сіверського Ігоря Степановича ( екскаваторщика енергоцеху ТзОВ Львівські автобусні заводи»), 19.06.2012 року, за розпорядженням керівництва він виконував роботи по зніманню шару ґрунту екскаватором і не був повідомлений, що там знаходиться електричний кабель ( а.с.84).

Вищезазначені пошкодження сталися в результаті протиправних дій осіб, які в порушення ст..33 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» та п.9 «Правил охорони електричних мереж», без дозволу ПАТ «Львівобленерго», що є власником цієї кабельної лінії, без будь-якого повідомлення позивача про проведення таких робіт, без виклику представників ПАТ «Львівобленерго» , проводили земляні роботи в охоронній зоні електричних кабелів.

Положеннями ст.33 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» передбачено, що « будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі, землечерпальні та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у спеціальних зонах об'єктів енергетики, проводяться за погодженням із підприємствами, що експлуатують ці об'єкти. Фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у спеціальних зонах об'єктів енергетики, зобов'язані виконувати їх з дотриманням умов, які забезпечують збереження зазначених об'єктів, та дотриманням правового режиму цих земель».

Відповідно до п.9 «Правил охорони електричних мереж», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.1997 р. « у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: …виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання ґрунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі)».

З огляду на викладене, судом встановлено, що саме внаслідок проведення земляних робіт в охоронній зоні електричних кабелів, без дозволу ПАТ «Львівобленерго», що є власником цієї кабельної лінії, без будь-якого повідомлення позивача про проведення таких робіт, без виклику представників ПАТ «Львівобленерго», працівником відповідача, в порушення ст..33 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» та п.9 «Правил охорони електричних мереж», було пошкоджено кабельну лінію 6кВ від ТП-224 до ТП-645, в зв'язку з чим позивачу завдано збитки у вигляді витрат які позивач мусить зробити для відновлення пошкодженої кабельної лінії.

Відповідач жодним чином позов не заперечив, наявність своєї вини у пошкоджені кабельної лінії не спростував, як і не подав інших доказів, які б спростовували склад цивільного правопорушення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідачів.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» (03124, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Івана Лепсе, будинок 6, код ЄДРПОУ 33894928) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд.3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131587) 32333,864 грн. - заподіяної шкоди та 1609,50 грн. -судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.03.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.