Рішення № 29970605, 04.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.13 р. Справа № 905/126/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк

про стягнення 2893,68грн. збитків,

за участю представників сторін:

від позивача: Сірий А.М. - за дов. №28-12/51-Д від 28.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті

04.03.2013р. з 14-55год. до 15-00год.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вугілля України», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 2893,68грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: Договір поставки вугілля №01-09/2-ЕН від 05.02.2009р. з протоколом узгодження розбіжностей, додатковою угодою від 14.12.2009р. та додатком №01/10-2 від 30.12.2009р., рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2010р. у справі №52/360, залізничні накладні №52166862 та №52166861, акт зважування з представником громадськості №192 від 03.02.2010р., посвідчення №24к від 02.02.2010р., акт фактичного прийняття вугільної продукції за кількістю №192/339 від 05.02.2010р., телеграму з повідомленням та відповідь, відомість №05020068 плати за користування вагонами, платіжне доручення №40 від 31.01.2011р. тощо.

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) пояснення №942-юр від 16.01.2013р. з додатками (а.с.58-77).

2) заперечення на відзив №945-юр від 21.01.2013р. (а.с.109-112).

3) заперечення на відзив №946-юр від 25.01.2013р. з додатками (а.с.113-118).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) відзив на позовну заяву №8-ю-2013 від 16.01.2013р., в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.78-80).

2) доповнення до відзиву №10-ю-2013 від 18.01.2013р. з додатками, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи (а.с.82-108).

3) супровідним листом - копію договору №154 від 09.03.2006р., укладеного відповідачем та Асоціацією «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (а.с.121-123).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009р. між Державним підприємством «Вугілля України» (далі - покупець, позивач) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», (далі -постачальник, відповідач) був укладений договір поставки вугілля №01-09/2-ЕН (далі - Договір, а.с.10-14) за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) постачальник поставляє покупцю вугілля в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець приймає вугілля та оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.2.1 Договору вугілля постачається залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що на відносини сторін з постачання та приймання вугілля розповсюджуються, зокрема, вимоги Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» зі змінами та доповненнями.

Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах, за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання у вантажоотримувача (п.5.2. Договору).

Вантаж вважається доставленим без втрат та приймається за показниками перевізного документу, якщо різниця між масою, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів», затв.Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644. Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі (п.5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору передбачено право покупця перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, ТЕС-вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного зважування.

Представник вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику (п.5.6.1 Договору).

У відповідності з п.5.7 Договору покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників вантажовідправника, зокрема, до закінчення часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля.

Вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника вантажовідправника покладається на постачальника у випадку, коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі (п.5.7.1 Договору).

Згідно з п.10.1 Договір набирає чинності з 01.03.2009р. і діє до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання. Додатковою угодою №01-12/09 від 14.12.2009р. сторони домовилися пункт 10.1 Договору викласти в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01.03.2009р. і діє до 28.02.2010р. а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання» (а.с.15а).

Договір та Додаткова угода підписані представниками обох сторін та скріплені їхніми печатками.

Протокол розбіжностей (т.1, а.с.15) не стосується наведених вище пунктів Договору.

Водночас, 17.02.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» та Державним підприємством «Вугілля України» було укладено договір поставки вугілля №01-09/1-ЕН (далі - Договір-2, т.1, а.с.60-69), за яким ДП „Вугілля України" (постачальник) зобов'язалось поставляти ВАТ «ДЕК «Центренерго» (покупцю) вугілля, а покупець - приймати та оплачувати вугілля на умовах, встановлених цим договором.

Договором-2 передбачено порядок поставки та приймання вугілля за кількістю, аналогічний встановленому наведеними вище умовами Договору.

Додатковою угодою №1-12/09 від 28.12.2009р. сторони продовжили дію Договору-2 до 30.06.2010р. (т.1, а.с.70).

На підставі Договору-2, залізничних накладних №52166862 (вагони №№67350405, 67174219) (а.с.22-23) та №52166861 (вагони №№ 66166281, 66488081, 67672261, 67182881) (а.с.24-25), акту зважування з представником громадськості №192 від 03.02.2010р. (а.с.26), відомості плати за користування вагонами №05020068 (а.с.32), а також переліку ТЕХПД №184 (а.с.34) господарським судом м.Києва з позивача було стягнуто на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» 8662,32грн. збитків, понесених у зв'язку з поставкою вугілля в неналежній кількості (рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2010р. у справі №52/360, а.с.17-19).

Стягнута сума збитків складалась з:

1) 5768,64грн. - витрати за користування вагонами, що надійшли за залізничними накладними №52166866 та №52166869 (а.с.32);

2) 2893,68грн. - витрати за користування вагонами, що надійшли за залізничними накладними №52166862 та №52166861 (а.с.32).

Відповідач у справі №905/126/13-г брав участь у справі №52/360 у якості третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору.

Рішення у справі №52/360 сторонами та третіми особами оскаржене не було і набрало законної сили.

Виконання ДП „Вугілля України" рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2010р. у справі №52/360 підтверджується платіжним дорученням №40 від 31.01.2011р. на суму 9000,32грн. з призначенням платежу «Відшкодування збитків, держ.мита та ІТЗ судового процесу, ..., наказ №52/360 ...» (а.с.20).

Посилаючись на Договір поставки вугілля №01-09/2-ЕН від 05.02.2009р. з протоколом узгодження розбіжностей, додатковою угодою від 14.12.2009р. та додатком №01/10-2 від 30.12.2009р., договір поставки вугілля №01-09/1-ЕН від 17.02.2009р., рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2010р. у справі №52/360, залізничні накладні №52166862 та №52166861, акт зважування з представником громадськості №192 від 03.02.2010р., акт фактичного приймання вугільної продукції за кількістю (з представником громадськості) №192/339 від 05.02.2010р., телеграму з повідомленням та відповідь, відомість №05020068 плати за користування вагонами, платіжне доручення №40 від 31.01.2011р., позивач як покупець просить суд стягнути 2893,68грн. збитків з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» як постачальника вугілля в неналежній кількості за залізничними накладними №52166862 та №52166861.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цих кодексів та інших правових актів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п.4 ч.1 ст.611 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч.1 ст.224, абз.3 ч.1 ст.225 ГК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в іншому розмірі (абз.1 ч.3 ст.22 ЦК України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України).

На підставі наявних у справі документів, приписів наведених норм ЦК України та ГК України, а також пункту 5.7.1 Договору №01-09/2-ЕН від 05.02.2009р. суд приходить до наступних висновків: в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 25.07.2002р. у справі «Совтрансавто Холдинг проти України», згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

У відзиві №8-ю-2013 від 16.01.2013р. відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення 2893,68грн. збитків, посилаючись на те, що до вимог, що випливають з договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік (а.с.80).

Позивач проти застосування строку позовної давності заперечує (а.с.111).

Суд відмовляє відповідачу у застосуванні до правовідносин сторін скороченого строку позовної давності, оскільки предметом даного позову є стягнення збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання договору поставки вугілля №01-09/2-ЕН від 05.02.2009р. За приписами ст.256-259 ЦК України до правовідносин, що випливають з договорів поставки, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Судовий збір покладається на відповідача на підставі абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 22, 256-259, 610, 611, 623, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 2893,68грн. збитків задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63; код ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929, п/р №26000006557001 в АТ КБ «ТК Кредит», м.Київ, МФО 322830) 2893,68грн. збитків, 1609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2013р.

Суддя Шилова О.М.