Постанова № 29969721, 13.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року 16 год. 20 хв. Справа № 808/139/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Коваленко С.В.

представників відповідача 3 Бондаренко Т.І., Фоміній О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_5

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області

Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області

про: визнання неправомірними дій та стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та стягнення на його користь незаконно утриману та перераховану суму податку на доходи фізичних осіб з вихідної допомоги судді у зв'язку з виходом у відставку у розмірі 17 077 грн. 67 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2011 позивач звільнений у зв'язку з виходом у відставку та у зв'язку з виходом у відставку з нарахованої йому вихідної допомоги було незаконно утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 17 077 грн. 67 коп.

Позивач вважає, що вихідна допомога є державною допомогою спрямованою на забезпечення судді у відставці, відповідного його статусу життєвого рівня, наближеного до матеріального стану працюючого судді, та є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній рівень життя.

Також позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 відповідно до якого не допускається заниження рівня гарантії незалежності і недоторканості судді в разі прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, у зв'язку з чим вважає, що вищезазначене сума податку на доходи фізичних осіб утримана неправомірно, на підставі чого просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо перерахування до місцевого бюджету суми податку на доходи фізичних осіб з вихідної допомоги судді у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 17 077 грн. 67 коп., та стягнути зазначену суму з місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя.

В судовому засіданні за заявою представника відповідача 2 замінено відповідача 2, а саме Головне управління державного казначейства України в Запорізькій області замінено на його правонаступника Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області.

Як третій відповідач залучено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, яке здійснювало нарахування та утримання податку з вихідної допомоги позивача при його звільненні у відставку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та дав суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що виплати суддям, які пішли у відставку за своєю сутністю є додатковою заробітною платою, яка підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою, встановленою нормами пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Представник відповідача 1 в обґрунтування поданих заперечень також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України від 07.07.2011 були внесені зміни до статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Виходячи з викладеного представник відповідача 1 вважає, що у зазначеному випадку відсутні правові підстави для не включення доходів суддів, які пішли у відставку, від отримання вихідної допомоги до об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки такі норми не містить Податковий Кодекс України та Закон України «Про судоустрій та статус суддів».

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач 2 повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомив, заперечень чи будь-яких заяв до суду не надіслав, у зв'язку з чим, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу без участі представника відповідача 2 на підставі наявних у ній доказів.

Представники відповідача 3 в судовому засіданні позов також не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 23.12.2010 №2864-VI «Про звільнення суддів» відповідно до п. 3, 9 частини 5 статті 126 Конституції України звільнено з посади судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області ОСОБА_5 у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Кам'янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області №12 від 11.02.2011 на підставі зазначеної вище Постанови Верховної ради України ОСОБА_5 з 14.02.2011 виключений зі складу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області.

Відповідно до довідки про заробітну плату та інші доходи від 28.09.2012 №08-03/427, позивачу протягом 2011 року нарахований оподатковуваний дохід у розмірі 108708 грн., у тому числі вихідна допомога при виході у відставку у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою, що не оспорюється представниками сторін, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб (із заробітної плати) 17077 грн. 67 коп. та податок на доходи фізичних осіб (із щомісячного грошового утримання судді) 959 грн. 10 коп.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлення загального порядку забезпечення діяльності судів та регулювання інших питань судоустрою визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Стаття 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає забезпечення незалежності суддів, яка, серед іншого, забезпечується матеріальним, побутовим і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.

За приписами частини 1 статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції що діяла до 01.01.2011, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподаткована допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до частини 1 статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами внесеними згідно із Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

У відповідності до вимог п. 46 розділу І Закону України від 02.12.2010 № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» в частині першій статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слово «неоподатковувана» виключено. Згідно розділу ІІ цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01 січня 2011 року.

Ставки та механізм справляння податку з доходів фізичних осіб встановлені Розділом IV Податкового Кодексу України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом у сфері справляння податків і зборів, а отже його норми є пріоритетними.

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно підпункту «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Статтею 165 Податкового кодексу України встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 ст.165 Податкового кодексу України визначено, зокрема, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

До них відноситься:

сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):

а) сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов'язків;

б) сума державних премій України або стипендій України, призначених законом, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, а також вартість державних нагород чи винагород від імені України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, сума Нобелівської чи Абелівської премій;

в) сума коштів з Державного бюджету України дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України та Академії мистецтв України як щомісячна довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента;

г) сума допомоги, яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також особам, які мають звання «Праведник Миру»;

ґ) сума допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими та/або реабілітованими згідно із законом, або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

е) сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати;

є) сума грошової компенсації за витрату часу, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, яку отримують фізичні особи за ведення записів та подання відомостей відповідно до програм державних вибіркових обстежень, що проводяться органами державної статистики;

ж) сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення;

з) сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Абзацом 11 підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України встановлено, що винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Надміру сплачені суми податків, зборів (обов'язкових платежів) суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які на певну дату зараховані до бюджету понад нараховані суми податкових зобов'язань (у тому числі штрафних санкцій), граничний термін сплати яких настав на таку дату, наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми та Порядку складання Зведеної інформації про складові сум переплат податків, зборів (обов'язкових платежів) з урахуванням визначених чинним законодавством термінів сплати» від 17.05.2010 №335.

Відповідно до підпункту 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про утримання від суми нарахованої судді ОСОБА_5 допомоги при виході у відставку, на виконання вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, як податковий агент, діяла в межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги в частини визнання неправомірними дій щодо перерахування до місцевого бюджету суми податку на доходи фізичних осіб задоволенню не підлягають.

Крім того, правомірне утримання та перерахування такого податку здійснено відповідачем 3, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя такими, що не ґрунтуються на законі.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя незаконно утриманої та перерахованої суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 077 грн. 67 коп., зобов'язавши відповідачів 1 та відповідача 2 виконати дії, перелічені в п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого 10.12.2010 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.12.2010, суд приходить до висновку, , що з урахуванням змісту поняття надміру сплачених сум податків та поняття помилково сплачених грошових зобов'язань, що наведені вище, утримана сума податку на доходи фізичних осіб з суми нарахованої позивачу допомоги при виході у відставку не охоплюється жодним з перелічених, оскільки зазначена сума податку утримана на виконання вимог статті 168 Податкового кодексу України та з врахуванням вимог статті 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

За зазначених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 158, 160, 162,163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша