Постанова № 29969210, 25.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року 14:55 № 826/1649/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Шкабрій М.П., Юзик Ю.С.,

представник відповідача - Русіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого приватного торгово-виробничого підприємства «ОНІКО» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання недійсною скасування податкової вимоги від 15.11.2012р. № 1744,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось мале приватне торгово-виробниче підприємство «ОНІКО» (надалі - МПТВП «ОНІКО», позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 15.11.2012р. № 1744.

Свої позовні вимоги МПТВП «ОНІКО» обґрунтовує тим, що станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги № 1744 від 15.11.2012 МПТВП «ОНІКО» оскаржувало у встановленому законом порядку рішення митного органу про донарахування податкового зобов'язання, яке стало підставою для винесення податкової вимоги.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив, що оскаржувана податкова вимога винесена податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Київською регіональною митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.09.2012 року № 199, яким МПТВП «ОНІКО» визначено зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в сумі 2 209 871,33 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2576413,37 грн. за порушення Закону України від 05.04.2001 № 2371-ІП «Про Митний тариф України», п.5.1.7 ст.5, п.4.3 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.п. 197.1.27 статті 197 та статті 190 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №н/52/12/100000000/19242964 від 10.08.2012р.

МПТВП «Оніко» листом від 27.09.2012 № 1455/к оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення до Держмитслужби України.

За результатами розгляду скарги рішенням Держмитслужби України від 16.10.2012р. №11.1/2-15.1/11534 скаргу МПТВП «Оніко» залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Оскільки у встановлені строки МПТВП «Оніко» суму грошовогозобов'язання не сплатило, Київською регіональною митницею на адресу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС направлено подання від 05.11.2012р. № 202 про здійснення заходів з погашення податкового боргу МПТВП «Оніко» на суму 4 786 284,70 гривень.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС 15.11.2012 року сформовано та направлено податкову вимогу № 1744 про погашення податкового боргу. Вказана податкова вимога вручена підприємству 23.11.2012 року.

В той же час, не погоджуючись з прийнятим рішенням Київської регіональної митниці та донарахуванням зобов'язань по сплаті податку на додану вартість, МПТВП «Оніко» подало позовну заяву про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.09.2012р. №199.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2012 року відкрито провадження у справі № 2а-15856/12/2670 за позовом МПТВП «Оніко» до Київської регіональної митниці про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 55.1. ст. 55 податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно із п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10. ст. 56 Податкового Кодексу України)

Згідно п. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що МПТВП «Оніко» оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення до Держмитслужби України. За результатами розгляду скарги рішенням Держмитслужби України від 16.10.2012р. №11.1/2-15.1/11534 скаргу МПТВП «Оніко» залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд зазначає, що під час процедури адміністративного оскарження податкова вимога відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства не виносилась.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В той же час, відповідно до положень п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позовна заява подана позивачем 19.11.2012р., тобто вже після винесення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС податкової вимоги і після її направлення на адресу позивача.

Станом на час направлення Київською регіональною митницею подання від 05.11.2012р. № 202 про здійснення заходів з погашення податкового боргу та станом на час винесення оскаржуваної податкової вимоги інформація від МПТВП «Оніко» щодо оскарження податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 10.09.2012р. № 199 або погашення податкового боргу до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС не надходила.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної податкової вимоги податковий борг МПТВП «Оніко» був узгодженим.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова вимога винесена податковим органом правомірно, у межах повноважень та з підстав, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог малого приватного торгово-виробничого підприємства «ОНІКО» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.03.2013р.

Суддя В.П. Шулежко