Постанова № 29969077, 05.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

05 березня 2013 року Справа № 814/105/13-а

м. Миколаїв

10:49

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський шкірсировинний завод", доВознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, за участю представників: від позивача: Абакумов І.Л. від відповідача: Шевчук І.М. проскасування податкових повідомленнь - рішень № 0000512301 від 28.12.12р., № 0000522301 від 28.12.12р., На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0000512301 від 28.12.12 про визначення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88501,50 та №0000522301 від 28.12.12 про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 75748 гривень.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод» (код 35433681) судові витрати у розмірі 1642,50 гривень. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати у розмірі 1642,50 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

5 березня 2013 р. справа № 814/105/13-а

м. Миколаїв

10:49

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод»до відповідача Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової службиза участю представників: від позивача: Абакумов І.Л. від відповідача: Шевчук І.М. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, якими йому визначено суму грошового зобов'язання у 88501,50 гривень та зменшено суму бюджетного відшкодування на 75748 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час здійснення господарських операцій з підприємцем ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» ним було дотримано всі вимоги податкового законодавства: проведення цих операцій та сплати кредиту підтверджено всіма первинними документами, незважаючи на це, податкова безпідставно позбавила його права на кредит по цим контрагентам.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що у ланцюгах постачальників ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» є сумнівні підприємства, у зв'язку з чим податковий кредит позивача сформований за рахунок ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» підлягає корегуванню у бік зменшення.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» зареєстрований в якості юридичної особи 08.10.07 виконкомом Вознесенської міської ради. Основним видом діяльності ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» є дублювання шкур і оздоблення шкіри; вичинка та фарбування хутра (арк.спр.119).

04.01.10 ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» уклав договір з підприємцем ОСОБА_3 щодо поставки останнім шкір великої рогатої худоби (арк.спр.44).

У листопаді 2010 підприємець ОСОБА_3 поставив позивачу 197239 кг шкір ВРХ, за які останній сплатив йому 2641343,1 гривень, з них податку на додану вартість 528268,63 гривень.

Цю суму податку на додану вартість позивач відобразив у своїй декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в якості податкового кредиту.

20.01.10 ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» уклав договір з спільним українсько-словацьким підприємство «МІВАТО» щодо поставки останнім шкір великої рогатої худоби (арк.спр.104).

У листопаді-грудні 2010 року СУСП «МІВАТО» поставило позивачу 17961 кг шкір ВРХ, за які позивач сплатив 358820 гривень, з них податку на додану вартість 59803,13 гривень.

Цю суму податку, позивач відобразив в якості податкового кредиту у власній декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

В грудні 2012 року Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод», яку було оформлено Актом №3142/22/35433681 від 14.12.12 (арк.спр.9).

Під час перевірки податківці дійшли висновку, про те, що ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» не має права на податковий кредит за рахунок підприємця ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО», оскільки в ланцюгах їх постачальників є підприємства ТОВ «Євротрейд Холдінг», ПП «Стилет-Юг» та ПП «Агропрайд», які на їх думку, задіяні у схемах з мінімізації оподаткування.

28.12.12 уповноваженою особою Вознесенської ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000512301 від 28.12.12 про визначення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88501,50 та №0000522301 від 28.12.12 про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 75748 гривень (арк.спр.42-43).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який регулював спірні правовідносини у 2010 році) податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавством вимагається три умови для отримання підприємством права на податковий кредит: реальне проведення господарської операції, підтвердження проведення операції належними документами, контрагент на користь якому сплачено податку у ціни товару (послуги) є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

На думку суду, всі ці умови у цьому випадку ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» виконані.

По-перше, у ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» є повний пакет первинних документів, який складається з договорів, товарних накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, ветеринарних свідоцтв, платіжних доручень та засвідчує проведення цих господарських операцій з підприємцем ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» (арк.спр.44-118). Навіть у Акті перевірки не зроблено жодного зауваження щодо відсутності або неналежності якого-небудь первинного документу.

По-друге, реальність та товарність операцій між позивачем та його контрагентами ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» не може викликати сумніву, враховуючи наявність первинних документів, а також зміст цих операцій (постачання шкір), який повністю узгоджується з основною господарською діяльністю позивача.

Вознесенська ОДПІ ані в Акті перевірки, ані в судовому засіданні не навила жодного аргументу, не надала жодного доказу, які б ставили під сумнів реальність та товарність правочинів між ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» та ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО».

Відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» зареєстровані на підставну особу, яка заперечує причетність до його діяльності, або що стосовно ОСОБА_3 або посадовців СУСП «МІВАТО» порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст.205 КК України, або яких-небудь інших доказів того, що зазначені підприємства причетні до протиправних схем з конвертації готівкових коштів та формування штучного податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин у суду немає аргументів для обґрунтування відсутності господарських операцій між позивачем, ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО».

Навпаки, як вбачається з Акту перевірки, підприємець ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» є сумлінними платниками податків, які знаходяться за місцем свої реєстрації, мають тривалий стаж діяльності на ринку шкір ВРХ, матеріальні та трудові ресурси для виконання своїх зобов'язань за договорами, підтверджують свої правовідносини з позивачем під час зустрічних перевірок.

Єдиним аргументом податкового органу щодо позбавлення позивача податкового кредиту, сплаченого на користь ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО» є те, що у їх ланцюгах постачальників є підприємства ТОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Стилет-Юг» та ПП «Агропрайд», стосовно яких іншими податковими інспекціями складені Акти про визнання нікчемними всіх їх правочинів, оскільки вони підозрюються в участі у схемах щодо ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.

Суд критично ставиться до цих доказів відповідача, оскільки ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» не мало правовідносин з ТОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Стилет-Юг» та ПП «Агропрайд», не сплачувало цим підприємствам податок на додану вартість, не отримувало від них податкових накладних та не формувало за їх рахунок свій податковий кредит, а тому ці докази взагалі є неналежними, оскільки ніяким чином не стосуються взаємовідносин позивача з ОСОБА_3 та СУСП «МІВАТО».

На думку суду, відповідач перебільшує значення Актів податкового органу про перевірку або про неможливість проведення зустрічних перевірок. Зазначені документи з висновками про нікчемність правочинів ТОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Стилет-Юг» та ПП «Агропрайд» не мають наперед встановленої сили, не є преюдиційним фактами та не можуть породжувати цивільно-правових наслідків про недійсність наступних договорів між ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» та ФОП ОСОБА_3, СУСП «МІВАТО».

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори на поставку шкір великої рогатої худоби за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а тому не можуть вважатися нікчемними відповідно до ст.228 ЦК України.

При цьому, СУСП «МІВАТО» навіть не мало правовідносин з ПП «Стилет-Юг» та ПП «Агропрайд», а зв'язок між ними податковий орган встановив через іншого контрагента ТзОВ «Інтерсервісплюс», з яким мав правовідносини СУСП «МІВАТО».

В податковому законодавстві України відсутня норма про солідарну відповідальність платників податків, за всіх постачальників своїх постачальників.

Кожний платник податків може відповідати лише за правову чистоту господарських операцій в яких він безпосередньо брав участь, і не несе відповідальності за протиправну діяльність своїх постачальників.

За наявності всіх необхідних відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час спірних правовідносин) первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку : позов задовольнити повністю.

Судові витрати: сплату судового збору 1642,50 гривень (арк.спр.2) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод». При цьому, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.11 судові витрати повинні бути стягнуті із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0000512301 від 28.12.12 про визначення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88501,50 та №0000522301 від 28.12.12 про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 75748 гривень.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод» (код 35433681) судові витрати у розмірі 1642,50 гривень. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати у розмірі 1642,50 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07.03.13

Суддя В.В. Біоносенко