Рішення № 29968936, 06.03.2013, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 0530/3435/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючогосуддіМірошниченко О.В.

при секретаріКоровченко Г.В.

за участю:

позивачаОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представників відповідачаОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_6

представника відповідача адвоката ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_6 внаслідок скоєння злочину обґрунтувавши заявлені позовні вимоги наступним.

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 березня 2012 року ОСОБА_6 був визнаний винним і засуджений за ч.2 ст. 286 КК до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки; на підставі ст.75 КК України був звільнений від покарання строком на 2 роки.

Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 03 червня 2009 року приблизно о 9 годин 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належав ВАТ «Донецькобленерго», рухався по вул. Свобода в м. Красний Лиман Донецької області в напрямку залізничного вокзалу. Наблизившись до перехрестя вул. ОСОБА_3 і вул. Комунальна м. Красний Лиман, ОСОБА_6І, в порушення вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, не переконався у безпеці скоєного їм маневру повороту ліворуч на вул. Комунальну, змінив напрямок руху автомобіля, яким він керував, виїхав на полосу зустрічного руху, де скоїв наїзд на мотоцикл ЯВА-350 під керуванням ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 були заподіяні розтрощення лівої гомілки у верхній третині з роздробленням на фрагменти обох кісток лівої гомілки, що призвело до ампутації лівої стопи на рівні верхньої третини гомілки), садна правої половини грудної клітки, перелом 2-го пальця правої кисті, травматичний шок 1-2 ступеня, які у відповідності з висновком судово-медичної експертизи віднесені до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Порушення ОСОБА_6 п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причино-наслідковому звязку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В наслідок протиправних дій ОСОБА_6, який перебував в трудових відносинах з ВАТ «Донецькобленерго» (на теперішній час ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»), позивачу була заподіяна матеріальна і моральна шкода, яка підлягає стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»:

·47 407,75 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і втраченого заробітку;

·300 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди

Також позивач вважає за необхідне стягувати на його користь з власника джерела підвищеної небезпеки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щомісячно по 719,15 грн. довічно втрачений дохід починаючи з 01.07.2012 року

Після проведення по справі судово-медичної та судової психологічної експертиз позивач 14.01.2013 року вточнив позовні вимоги, просив суд:

ШСтягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на його користь:

1.матеріальну шкоду в розмірі 138 571,20 грн., яка складається з

·4 270,50 грн. вартості відновлюваного ремонту мотоцикла з сплатою автотоварознавчої експертизи;

·18 707, 70 грн. понесені витрати на придбання ліків і профілактикою лікування;

·122 593 грн . втрачений дохід за період часу з 01.10.20098 року по 31.12.2012 року

·3 000 грн. витрати понесені на правову допомогу;

2.моральну шкоду в розмірі 495 504 грн.;

ШСтягувати з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на його користь заробіток (доход) втрачений внаслідок каліцтва щомісячно, починаючи з 01.01.2013 року та довічно, в розмірі 60 відсотків від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в позовній заяві від 14.01.2013 року в повному обсязі; зазначив, що сума відшкодування заподіяної матеріальної шкоди повинна бути зменшена на 18 803,20 грн. , які він отримав від відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на підставі вироку Краснолиманського міського суду від 25 березня 2010 року.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правових послуг і ордеру адвокатського обєднання (а.с 18-22) підтримав доводи позивача, просив заявлені позовні вимоги задовольнити з врахуванням виплаченої ОСОБА_1 суми в розмірі 18 803,20 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_3, який діє на підставі довіреностей (а.с. 52, 223) позов не визнав, суду пояснив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що у позивача не має доказів, що ОСОБА_6 знаходився у трудових відносинах з підприємством власником транспортного засобу; вимога про стягнення майнової шкоди з ремонту мотоцикла ЯВА, є безпідставними, тому що позивач не є власником транспортного засобу; безпідставними також є вимоги про стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» сум на санаторно-курортне лікування, сум на покупку ліків та сум втраченого заробітку. тому що зазначені суми повинен сплачувати потерпілому від ДТП водій ОСОБА_6, чия провина встановлена вироком суду; також позивачем не обґрунтований розмір заподіяної моральної шкоди.

Представники відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності (а.с.169) та ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності (а.с. 263) позов не визнали навели суду доводи аналогічні доводам ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні суду зазначив, що 03 червня 2009 року, на час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з його вини, він перебував в трудових відносинах

з ВАТ «Донецькобленерго», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»; вважає позовні вимоги обґрунтованими і з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» повинні бути стягнути суми у відшкодування завданої позивачу матеріальної і моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та угоди про надання юридичних послуг (а.с 70, 71), суду пояснив, що ОСОБА_6 є неналежним відповідачем по справі, позовні вимоги до нього не заявляються, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди до ОСОБА_6 слід відмовити.

В судове засідання належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних ОСОБА_8 та представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» не зявились надали суду заяви про розгляд справи без їх участі в судових засіданнях.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши сторін і їх представників, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм деліктні цивільні правовідносини у яких реалізуються зобовязально-правові засоби захисту абсолютних прав потерпілого.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою (а.с. 32-33).

Відповідно до Статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в редакції від 30.03.2012 року товариство є юридичною особою із новим найменуванням. У результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які повязані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17 вересня 2008 року проведена зміна найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 27 березня 2012 року (а.с 57).

На підставі наказу № 55/к від 22.05.2001 року ОСОБА_6 був прийнятий на роботу в Краснолиманський РЕМ Краматорські електричні мережі ВАТ «Донецькобленерго» водієм автомобіля 1 класу (а.с. 54). Відповідно до наказу №122 від 02.09.2010 року трудовий договір з водієм ОСОБА_9 був припинений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 55).

17 березня 2009 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (ВАТ «Донецькобленерго») уклало з ЗАТ «Страхова компанія «Крона» договір ОЦВ № 20/09-Д обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з умовами якого обєктом обовязково страхування є майнові інтереси, повязані з відшкодуванням Страхувальником (ВАТ «Донецькобленерго»), цивільно-правова відповідальність якого застрахована, шкоди заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів. Вигодонабувачем за цим Договором є особа, якій завдано збитків внаслідок настання страхового випадку з вини Страхувальник. Відповідно до п. 45 Додатка 1 до Договору ОЦВ № 20/09-Д від 17 березня 2009 року застрахована цивільно-правова відповідальність внаслідок експлуатації транспорн6ого засобу - легкового автомобілю моделі ЗАЗ 110247, державний номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску (а.с. 60-67).

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 березня 2012 року ОСОБА_6 був визнаний винним і засуджений за ч.2 ст. 286 КК до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки; на підставі ст.75 КК України був звільнений від покарання строком на 2 роки.

Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 03 червня 2009 року приблизно о 9 годин 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належав ВАТ «Донецькобленерго», рухався по вул. Свобода в м. Красний Лиман Донецької області в напрямку залізничного вокзалу. Наблизившись до перехрестя вул. ОСОБА_3 і вул. Комунальна м. Красний Лиман, ОСОБА_6І, в порушення вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, не переконався у безпеці скоєного їм маневру повороту ліворуч на вул. Комунальну, змінив напрямок руху автомобіля, яким він керував, виїхав на полосу зустрічного руху, де скоїв наїзд на мотоцикл ЯВА-350 під керуванням ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 були заподіяні розтрощення лівої гомілки у верхній третині з роздробленням на фрагменти обох кісток лівої гомілки, що призвело до ампутації лівої стопи на рівні верхньої третини гомілки), садна правої половини грудної клітки, перелом 2-го пальця правої кисті, травматичний шок 1-2 ступеня, які у відповідності з висновком судово-медичної експертизи віднесені до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Порушення ОСОБА_6 п.п.10.1,16.13 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причино-наслідковому звязку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 березня 20120 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2010 року залишений без зміни та набрав законної сили.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 02 листопада 2011 року вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 березня 20120 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2010 року відносно ОСОБА_6 в частині рішення цивільного позову скасовані, а справа в цій частині була направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства (а.с 233-237, 9-11, 13-15).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд вважає, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій ОСОБА_6, стосовно якого ухвалено вирок, що набрав законної сили, це судове рішення є обовязковим для суду лише щодо зясування питань, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

При цьому суд приходить до висновку що обовязок відшкодувати заподіяну потерпілому ОСОБА_1 шкоду покладається на відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року до володільців джерел підвищеної небезпеки, зокрема, належать власники джерел підвищеної небезпеки (кооперативи, акціонерні товариства, громадяни тощо); організації, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління (державні підприємства та установи); організації та громадяни, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі відповідних договорів (договору оренди, підряду); громадяни, які мають доручення на керування транспортним засобом; організації, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі адміністративного акта про передачу їх у тимчасове користування.

Згідно з розясненнями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяне шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Крім того, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 р. № 4 (зі змінами), що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обовязків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 933493 власником легкового хетчбека марки ЗАЗ моделі 110247, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску є РЕМ Краматорські ЕМ ВАТ «Донецькобюленерго».

На час скоєння ДТП з вини ОСОБА_6, яким 03 червня 2009 року заподіяна шкода позивачу, ОСОБА_6, перебував у трудових відносинах з ВАТ «Донецькобленерго» (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») (а.с. 54) і шкоду було заподіяно ним у звязку з виконанням трудових обовязків. Так 03.06.2009 року ОСОБА_6, маючи посвідчення водія (а.с 240), керував автомобілем ЗАЗ 110247, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля (а.с.53), виданого структурним підрозділом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Таким чином ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», як володілець джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_6 перебував в трудових відносинах, зобовязано відшкодувати ОСОБА_1 заподіяну майнової і моральну шкоду.

Чинним законодавством України (ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК) передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відповідача була завдана шкода такому особистому немайнову праву позивача як право на життя та здоровя, у звязку з чим відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана каліцтвом та іншими ушкодженнями здоровя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізична особа має право на відшкодування їй заробітку (доходу), втраченого нею внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

На підставі висновків комісійної судово-медичної експертизи №567 від 11.10.2012 року при зверненні ОСОБА_1 за медичною допомогою в нього були виявлені: розтрощення лівої гомілки у верхній третині з роздробленням обох кісток лівої гомілки,), садна правої половини грудної клітки, перелом 2-го пальця правої кисті, травматичний шок 1-2 ступеня.

На теперішній час у ОСОБА_1 маються наслідки вищезазначених тілесних ушкоджень у вигляді порочної культі лівої гомілки з помірно вираженими нейротрофічними порушеннями, зрощеного перелому 2-го пальця правої кисті. Данні наслідки визвали стійку втрату загальної працездатності на 60%; у звязку з чим ОСОБА_1 потребує санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік тривалістю по три тижні (а.с.138-140).

Згідно з довідкою санаторію «Словянський» ДП КРЦ «Словянський курорт» вартість повного курсу лікування спинальної путівки протягом 45 діб складає 12465 грн.

З урахуванням висновків комісійної судово-медичної експертизи №567 від 11.10.2012 року про потрібність ОСОБА_1 в санаторно-курортному лікування не менше одного разу на рік тривалістю по три тижні, вартість лікування терміном 21 день складає 5817 грн. виходячи з наступного розрахунку 12465:45 х 21 = 5817 грн.

Згідно з ч.2 ст. 1202 ЦК стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Діючим законодавством не передбачено стягнення додаткових витрат за минулий час, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості санаторно-курортних путівок за останні три роки є необґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення вартості санаторно-курортного лікування протягом 21 дня в поточному 2013 році в розмірі 5817 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 1195 ЦК шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Тому доводи представників відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про те, що шкода, завдана позивачу повинна відшкодовуватися з урахуванням призначеної йому пенсії в розмірі 681грн. (а.с 241) є безпідставними.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1197 ЦК розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до довідки про доходи виданої Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області загальна сума доходу отримана міліціонером ОСОБА_1 за період з травня 2008 року по квітень 2009 року склала 17656,16 грн. (а.с 242). Середня заробітна плата складає 1471,35 грн. виходячи з наступного розрахунку 17656,16:12 = 1471,35 грн.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року N 835-VI розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2009 року складав 625 гривень. П'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати складав відповідно 625 х 5 = 3125 грн.

У звязку з тим, що середньомісячний заробіток потерпілого на час втрати працездатності був меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку необхідно обчислювати виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI розмір мінімальної заробітної плати складав: з 1 листопада 2009 року - 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» встановлений рівень мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;

На підставі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік». встановлений рівень мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні;

Загальний розмір втраченої позивачем заробітної плати виходячи з 60 % втрати загальної працездатності від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати в відповідні періоди з 01.10.2009 року по 31.12.2012 року складає 112 593 грн. виходячи з наступного розрахунку: 1950 + 4464 + 7821 + 7956 + 7992 + 5442 + 2766 + 8469 + 17280 + 5910 + 3012 + 9657 + 9846 + 9918 + 6708 + 3402 = 112 593

ПеріодРозмір мінімальної заробітної плати

(грн.)Пятикратний розмір мінімальної заробітної плати (грн.)

60% від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати

(грн.)з 01.10.2009 по 31.10.2009 1 місяць 65032503250: 100%х60% = 1950з 01.11.2009 по 31.12.2009

2 місяця 74437203720:100%х60%х2 міс.=2232х2= 4464з 01.01.2010 по 31.03.2010

3 місяця86943454345:100%х60%х3 міс.=2607х3=7821з 01.04.2010 по 30.06.2010

3 місяця88444204420:100%х60%х3 міс=2652х3=7956з 01.07.2010 по 30.09.2010

3 місяця88844404440:100%х60%х3 міс=2664х3=7992з 01.10.2010 по 30.11.2010

2 місяця90745354535:100%х60%х2 міс=2721х2=5442з 01.12.2010 по 31.12.2010

1 місяць92246104610:100%х60%х1 міс=2766з 01.01.2011 по 31.03.2011

3 місяця94147054705:100%х60%х3 міс=2823х3=8469з 01.04.2011 по 30.09.2011

6 місяців96048004800:100%х60%х6 міс.=2880х6=17280з 01.10.2011 по 30.11.2011

2 місяця98549254925:100%х60%х2 міс.=2955х2=5910з 01.12.2011 по 31.12.2011

1 місяць100450205020:100%х60%х1 міс.=3012з 01.01.2012 по 31.03.2012

3 місяця107353655365:100%х60%х3 міс.=3219х3=9657з 01.04.2012 по 30.06.2012

3 місяця109454705470:100%х60%х3 міс.=3282х3=9846з 01.07.2012 по 30.09.2012

3 місяця110255105510:100%х60%х3 міс.=3306х3=9918з 01.10.2012 по 30.11.2012

2 місяця111855905590:100%х60%х2 міс.=3354х2=6708з 01.12.2012 по 31.12.2012

1 місяць113456705670:100%х60%х1 міс.=3402

Крім того з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заробіток (доход) втрачений внаслідок каліцтва щомісячно, починаючи з 01.01.2013 року та довічно, в розмірі 60 відсотків від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, тому що відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи №567 від 11.10.2012 року наслідки отриманої травми під час ДТП визвали стійку втрату загальної працездатності на 60%.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про відшкодування витрат на лікування в розмірі 1256,70 грн, суд керується тим, що факт отримання ОСОБА_1 внаслідок ДТП тілесних ушкоджень підтверджується медичними документами, а розмір шкоди -довідкою Краснолиманскої ЦРЛ з зазначенням вартості лікарських препаратів, які були придбані позивачем під час лікування за власний рахунок (а.с. 266) та довідки про вартість зазначених препаратів і медичних виробів на загальну суму 1907,11 грн. ( 848,25 +1058,86 = 1907,11), яка визначена на 07.02.2013 року (а.с. 265).

Представники ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заперечували проти задоволення в частині стягнення вартості лікарських препаратів і медичних виробі, з тих підстав, що понесені відповідачем витрати не підтверджуються належними доказами, яким повинні бути чеки касових апаратів.

Суд вважає доводи представників відповідача необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частин 3 і 4 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як зазверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, якщо позивач для підтвердження розміру шкоди надає висновок спеціаліста, довідки і заявляє вимоги про стягнення в меншому розмірі, відповідно до фактично понесених ії витрат, а відповідач, заперечуючи проти цього розміру, після виконання судом вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень; тому суд відповідно до вимог статей 212, 213 ЦПК ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК ухилився від доведення обставин, на які посилався.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну ОСОБА_1 в результаті ДТП, суд виходить з наступного. Згідно з положеннями ст. 1192 ЦК, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з розясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 р. № 6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обовязку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у звязку із заподіянням шкоди майну

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК має власник. Разом із цим у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 р. № 6 розяснено, що оскільки згідно зі ст. 48 Закону України «Про власність» положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну. Незважаючи на те, що Закон України «Про власність» втратив чинність, наведені розяснення, узгоджуються з положеннями чинного ЦК.

Відповідно до ст. 396 ЦК особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі - на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК).

На момент ДТП, яке сталося 03 червня 2009 року мотоцикл ЯВА 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8 (а.с 239), знаходився у володінні ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності виданої 15 травня 2008 року терміном на три роки до 15 травня 2011 року (а.с 238).

Відповідно до акту №398 від вересня 2009 року мотоцикл ЯВА-350 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8 підлягає ремонту.

На підставі висновків судової автотоварознавчої експертизи від 17 вересня 2009 року:№398 дійсна ринкова вартість мотоцикла з урахуванням як факторів підвищення, так і пониження складає 2360 грн.

Відповідно до висновків судової автотоварознавчої експертизи від 17 вересня 2009 року:№399 вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна власнику мотоцикла на момент проведення автотоварознавчої експертизи складає 2195грн.50 коп.; вартість відновлюваного ремонту на момент проведення автотоварознавчої експертизи складає 4050 грн. 50 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що за рахунок власних коштів відновив пошкоджений мотоцикл і надав суду копію нотаріально посвідченої генеральної довіреності якою ОСОБА_10 передав йому у користування і експлуатацію мотоцикл ЯВА-350 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 на термін з 12 травня 2011 року по 12 травня 2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 як власник мотоцикла передав його у правомірне володіння позивачеві, який на момент ДТП керував ним та відповідно до положень статей 395 396 ЦК має право на захист свого речового права. При цьому встановлено, що сукупність повноважень, наданих власником позивачеві, вказує на наявність повноважень, властивих володільцю.

Однак ОСОБА_1, який володіє майном мотоциклом ЯВА-350, реєстраційний номер НОМЕР_3 на підставі передбаченій законом, вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну не в розмірі вартості відновлюваного ремонту 4050 грн. 50 коп., а вартості матеріальної шкоди, яка була заподіяна власнику мотоцикла в розмірі 2195грн.50 коп. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Таким чином з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню в рахунок компенсації відшкодування майнової шкоди:

·2195,50 грн. вартість матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням мотоцикла НОМЕР_4

·112 593 грн. - заробіток (доход) втрачений внаслідок каліцтва за період з 01.10.2009 року по 31.12.2012 року

·1256 грн. матеріальна шкода повязана з придбанням ліків

·5817 грн. - вартість санаторно-курортного лікування

З урахуванням того, що ОСОБА_1 відповідачем ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» була сплачена сума в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18 803,20 грн., яка в подальшому була компенсована СК «Крона» (а.с. 113-117) і ОСОБА_1 не заперечує проти того, що сума яка підлягає стягненню з відповідача повинна бути зменшена на отриману ним суму, суд вважає, що з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає стягненню 103058,3грн. виходячи з наступного розрахунку

2195 грн. 50 коп. + 1256 грн. + 5817 грн. = 9268,50 грн.

18 803,20 грн. - 9268,50 = 9534,7 грн.

112 593 грн. - 9534,7 = 103 058,3грн.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № 5344/28 від 13.12.2012 року ситуація заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. що досліджується за справою є психотравмувальною для нього. За умов ситуації, що досліджується у справі ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода). Можливий розмір компенсації отриманих ОСОБА_1 страждань (моральної шкоди) становить 432 мінімальних заробітних плат.

Судовий експерт прийшов до висновків, що гострі емоційні переживання, повязані із отриманням ОСОБА_1 внаслідок досліджуваної пригоди важкого фізичного ушкодження (ампутація лівої ноги нижче коліна) та інвалідність наповнили життя ОСОБА_1 стресогенними чинниками в таких сферах життя як: робота, соціальні та родинні стосунки, фізичний та психічний стан здоровя. Досліджувана ситуація спричинила для нього глибокий емоційний стрес, постійну актуалізацію негативних емоційно гостро фарбованих спогадів пережитої трагедії. Як соціально-побутові наслідки інвалідності - розірвання шлюбу, радикальна зміна змісту, динамічних показників установленого способу життя, необхідність зміни професіоналізації ускладнюють його психічний та фізичний стан, створюють соціопатогенну підставу для існування соматичних емоційних розладів та їх подальшого прогресування. Негативні події спровокували виникнення у його свідомості функціонально-невротичних за природою свого походження негативних смислових зон емоційної напруги, які й досі негативно позначаються на ставленні до життя та оточуючих.

Результати проведення експертного дослідження дали експерту змогу констатувати. що всі означені моральні страждання знаходяться у прямому причино-наслідковому звязку з діяльністю ПАЛ «ДТЕК Донецткобленерго», ОСОБА_6 (а.с 155-164).

Враховуючи всі обставини по справі і виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу відповідачем і стягнути на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Як вбачається зі змісту статей 33, 36, 119 ЦПК на позивача покладено обовязок визначати відповідача у справі.

Незважаючи на зазначення в позовній заяві позивачем ОСОБА_6, ОСОБА_1 до нього як на відповідача позовних вимог не заявляє. Крім того з урахуванням обставин справи суд вважає, що ОСОБА_6, який перебував у трудових відносинах з власником джерела підвищеної небезпеки, є неналежним відповідачем по справі, тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином не підлягають задоволенню.

Крім того не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго» матеріальної шкоди яка складається з витрат понесених позивачем на проведення судових експертиз та оплати праці адвоката з тих підстав, що зазначені суми не є майновою шкодою і відносяться до судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приходить к наступному висновку.

Під час розгляду позивачем були понесені судові витрати на проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 2476,32 грн. (а.с. 150, 152, 162); на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 220 грн. (а.с 248), які на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго»

Крім того позивачем були понесені витрати на надання правової допомоги адвокатом за підготовку позовної заяви і ведення справи в суді в розмірі 3000 грн. (а.с. 18-22).

Суд вважає, що понесені позивачем судові витрати на правову допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з часу фактичної участі особи в судових засіданнях.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року N 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 надавав правову допомогу, у судових засіданнях:

09.08.2012 року з 15.37 по 16.30 - 53 хвилини; та 18.30-18.44 - 14 хвилин, а разом 1 годину 7хвилин (а.с. 72-73);

На підставі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік». встановлений рівень мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні;

40 % від 1102 грн. складає: 1102 :100 х 40 = 440,80 грн.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за 1 годину 7 хвилин складає 440,80 + 440,80 : 60 х 7 =492,23

Згідно до Закону України Про державний бюджет України на 2013 рік від 06.12.2012 року №5515-VI, розмірі мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2013 року по 01.12.2013 року становить 1147 грн.

40 % від 1147 грн. складає: 1147 :100 х 40 = 458,80 грн.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу складає:

28.01.2013 року з 9.13 по 11.57 - 2 години 44 хвилини, з 13.46 по 14.04 - 18 хвилин, а разом 3 години 2 хвилини (а.с 249-251);

458,80 х 3 = 458,80 :60 х2 = 1376,40 + 15,29 = 1391,69

12.02.2013 року з 14.30 по 14.35, з 14.35 по 15.46 - 1 година 28 хвилин,

458,80+ 458,80:60 х28 = 214.11 + 458,80 = 672,91

06.03.2013 року з 13.00 по 13.40 - 40 хвилин: 458,80:60 х40 = 305,87

492,23 + 1391,69 + 672,91 + 305,87 = 2862,70 грн.

Таким чином з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2862,70 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1145,28 грн. виходячи з задоволених позовних вимог майнового характеру про стягнення майнової шкоди в розмірі 1 % від задоволеної суми 103058,30 грн., що складає 1030,58 грн. та немайнового характеру в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати - 114,70 грн (1030,58 +114,70 = 1145,28).

Керуючись ст.ст. 23, 386, 396, 1166, 1167, 1168, 1188, 1192, 1195, 1197, 1202, ЦК України; ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 80, 84, 86, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10002901489, ідентифікаційний код юридичної особи 00131268, місцезнаходження: почтовий індекс 84601, Донецька область, місто Горлівка, Центрально-міський район, проспект Леніна, будинок 11; на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5, 103058,30 грн. (Сто три тисячі пятдесят вісім гривен 30 копійок) - заробіток (доход) втрачений внаслідок каліцтва за період з 01.10.2009 року по 31.12.2012 року

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 100 000 грн. (Сто тисяч гривен 00 копійок) в рахунок компенсації моральної шкоди.

Стягувати з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 заробіток (доход) втрачений внаслідок каліцтва щомісячно, починаючи з 01.01.2013 року та довічно, в розмірі 60 відсотків від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 5559,02 грн. (Пять тисяч пятсот пятдесят девять гривен 02 копійки) у тому числі:

·2476,32 грн. (Дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень 32 копійки) - витрати понесені на проведення судово-психологічної експертизи,

·220 грн. (Двісті двадцять гривень 00 копійок) - витрати понесені на проведення автотоварознавчої експертизи,

·2862,70 (Дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 70 копійок) витрати понесені на правову допомогу.

Стягнуті з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1145,28 грн. (ОСОБА_7 тисячу сто сорок пять гривень 28 копійок).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити у звязку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя