Рішення № 29967111, 28.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/328/13 28.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 7»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Півень Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Дудко О.В.(представник за довіреністю).

В судовому засіданні 28 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

03 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/7188 від 21.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 7» (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521162 від 25 жовтня 2007 року в сумі 1 251 784,15 грн. з них основного боргу - 1 170 580,90 грн. (один мільйон сто сімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 90 копійок), втрат від інфляції - 23 818,49 грн. (двадцять три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 49 копійок) та 3% річних - 57 384,76 грн. (п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 76 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521162 від 25 жовтня 2007 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що частково сплатив суму боргу за спірний період в розмірі 133 000,00 грн., внаслідок чого сума боргу становить 1 037 580,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.02.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2007 року між позивачем (надалі - Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521162 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є те, що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 (копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у

Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (належним чином засвідчена копія додатку № 2 міститься в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації (належним чином засвідчена довідка про тарифи на теплову енергію міститься в справі).

Позивач стверджує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував, внаслідок чого за період з 01.10.2010р. по 01.12.2012р. у відповідача утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, станом на 01.12.2012р. становить - 1 170 580,90 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві звернув увагу суду на ту обставину, що Абонент частково сплатив на користь Постачальника суму боргу за спірний період в розмірі 133 000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 25 жовтня 2007 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521162 згідно п. 1.1. якого є те, що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з жовтня 2010 року по листопад 2012 року Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого Виконавцем були складені відомості споживання теплової енергії за відповідний період (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що претензій від Споживача по наданих послугах за Договором на його адресу не надходило.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний Дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у

Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

За п. 9 Додатку 2 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у МРВТ-5 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки.

Сплату Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 10 Додатку 2 до Договору).

Як стверджує Постачальник Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27.02.2013р. через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 205/07/вих від 26.02.2013р. в додаток до якого відповідачем подано докази, які свідчать про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада - 7» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 133 000,00 грн., які, за твердженнями відповідача, є платою за теплову енергію за період з 01.10.2010р. по 01.12.2012р., що підтверджується платіжними дорученнями №№: 6 від 20.12.2012р., 21 від 21.02.2013р. та 22 від 21.02.2013р. (оригінали платіжок містяться в справі). Як слідує з окремих вказаних розрахункових документів, зокрема, платіжного доручення № 6 від 20.12.2012р., грошові кошти в розмірі 48 000,00 грн. були сплачені відповідачем на користь позивача до моменту звернення останнім до суду з позовом.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 85 000,00 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у цій частині, а в частині стягнення основного боргу в розмірі 48 000,00 грн. позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки не доведеним з боку позивача є порушення його прав відповідачем на відповідну суму. Відтак, стягненню з Споживача на користь Постачальника підлягає заборгованість за Договором в розмірі 1 037 580,90 грн., з розрахунку 1 170 580,90 грн. (сума боргу) - /48 000,00 грн. + 85 000,00 грн./ (часткова оплата).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 23 818,49 грн. втрат від інфляції та 57 384,76 грн. 3% річних за період з листопада 2010 року по листопад 2012 року включно.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 85 000,00 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1 118 784,15 грн. з них основного боргу - 1 037 580,90 грн., втрат від інфляції - 23 818,49 грн. та 3% річних - 57 384,76 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 24 074,31 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 7» (ідентифікаційний код: 33443614, адреса: 02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, буд. 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 1 037 580,90 грн. (один мільйон тридцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 90 копійок), втрат від інфляції - 23 818,49 грн. (двадцять три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 49 копійок), 3% річних - 57 384,76 грн. (п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 76 копійок) та судові витрати - 24 074,31 грн. (двадцять чотири тисячі сімдесят чотири гривні 31 копійка). Видати наказ.

В частині позову № 93/21/7188 від 21.12.2012р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 7» (ідентифікаційний код: 33443614, адреса: 02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, буд. 3) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) основного боргу - 85 000,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч гривень) провадження у справі № 910/328/13 - припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2013р.

Суддя О.В. Котков