Ухвала суду № 2996553, 09.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

р.

Справа №

За позовом

до

про

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з майновим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" (надалі Відповідач-1) обумовленої умовами делькредере за договором комісії від 12 січня 2009 року грошової суми у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»(надалі Відповідач-2) заборгованості за договором №1/1708-06 на розробку проектної документації та виконання будівельних робіт від 17.08.2006р. (далі - договір генерального підряду) у розмірі 31 324645, 50 грн. (тридцять один мільйон триста двадцять чотири тисячі шістсот сорок п'ять гривень 50 коп.)

До позовної заяви Позивачем додано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. «Б», загальною площею 72713,7 кв. м., літ. «К»загальною площею 7595,7 кв. м., що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а, та належать Відповідачеві-2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС 246649 від 11 грудня 2008 року, а також заборони вчиняти будь-які дії, в тому числі будь-які правочини щодо зазначеного нерухомого майна.

Клопотання про забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що він отримав право вимоги до відповідача-2 по договору генерального підряду у сумі 31 424 645,50 грн. за договором про уступку права вимоги, у зв'язку з чим у відповідача-2 існує значна заборгованість перед позивачем за договором генерального підряду та часткова заборгованість відповідача-1 у відповідності до умов делькредере за договором комісії. Відповідач-2 не виконав свого зобов'язання по сплаті грошової суми у розмірі 31 424 645, 50 грн., а грошова сума, зобов'язання по сплаті якої були забезпечені делькредере є незначною порівняно з основним боргом та становить 100 000 грн. Невиконання відповідачем-2 своїх зобов'язань в добровільному порядку та значний розмір заборгованості відповідача-2 свідчить про наявний ризик неможливості або утруднення виконання рішення суду. Позивач також зазначає, що за наявною у нього інформацією, Відповідач-2 володіє нерухомим майном, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а. При цьому, існує реальна загроза того, що зазначене нерухоме майно може вибути з володіння відповідача-2 або бути обмежене в обігу у зв'язку з тим, що у відповідача-2 існують зобов'язання перед ХІПО РЕАЛ ІСТЕЙТ БЕНК ІНТЕРНЕШНЛ АКЦІЄНГЕЗЕЛЛЬШАФТ (НYРО RЕАL ЕSТАТЕ ВАNК ІBТЕRNАТIONАL АКТІЕNGESELLSCHAFT) щодо передачі в іпотеку всього логістичного комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а, в тому числі і зазначеного в заяві нерухомого майна.

09.02.2009 року до суду надійшло повторне клопотання Позивача про забезпечення позову, в якому він наполягає на вжитті зазначених вище забезпечувальних заходів.

Відповідно до вимог ст. 65 ГПК України, на стадії підготовки справи до розгляду, суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Оскільки вимоги Позивача носять майновий характер, та їх розмір є достатньо суттєвим, враховуючи те, що об'єкт нерухомого майна, що розташований за вказаною вище адресою, за даними позивача є основним активом Відповідача-2, та приймаючи до уваги доводи Позивача щодо необмеженої можливості стосовно відчуження зазначених активів, зокрема, за даними позивача у відповідача-2 існують зобов'язання перед ХІПО РЕАЛ ІСТЕЙТ БЕНК ІНТЕРНЕШНЛ АКЦІЄНГЕЗЕЛЛЬШАФТ (НYРО RЕАL ЕSТАТЕ ВАNК ІBТЕRNАТIONАL АКТІЕNGESELLSCHAFT) щодо передачі банку в іпотеку всього логістичного комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а, суд вважає припущення позивача, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості або утруднення виконання рішення суду у зв'язку зі зникненням або зменшенням активів, на які може бути звернено стягнення, у випадку задоволення судом позовних вимог, достатньо обґрунтованим.

Суд вважає за доцільне вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. «Б», загальною площею 72713,7 кв. м., літ. «К»загальною площею 7595,7 кв. м., що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а.

Водночас, суд не вбачає можливості забезпечувати позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»вчиняти будь-які дії, в тому числі - будь-які правочини щодо майна, на яке накладається арешт.

Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Крім того, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Оскільки позивач не зазначає, які конкретні дії необхідно заборонити вчинювати, суд вважає достатнім застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладання арешту на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 Роз'яснення Вищого господарського суду України за №04-5/365 від 28.03.02 р. (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або грошові кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3 і 6 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ „Монтажвентиляція” про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. «Б», загальною площею 72713,7 кв. м., літ. «К»загальною площею 7595,7 кв. м., що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Антонова-1а, та належать товариству з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»(код ЄДРПОУ 33884915) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС 246649 від 11 грудня 2008 року.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня, наступного за днем прийняття.

Ухвала як виконавчий документ може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років з дня її прийняття.