Ухвала суду № 29964641, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К/9991/80373/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року

у справі № 1570/2675/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінстер»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінстер»(позивач) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (відповідач) задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення № 0007372301 від 06 квітня 2012 року скасовано в частині збільшення ТОВ «Вінстер»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 509 936,86 грн. Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі стягнути судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. на користь ТОВ «Вінстер»з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Вінстер»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24 листопада 2009 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 24 листопада 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт № 50/23-213/36849223/241 від 23 березня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007372301 від 06 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 530 696,00 грн. (517 796,00 грн. -основний платіж, 12 900,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаної у Публічного акціонерного товариства «Київенерго»електроенергії, з огляду на їх підтвердження не оригіналами податкових накладних, а ксерокопіями.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення ТОВ «Вінстер»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 509 936,86 грн., позивач оскаржив його в адміністративному порядку. При цьому, в поданій скарзі ТОВ «Вінстер»вказано на наявність у нього оригіналів всіх податкових накладних, на підставі яких ним сформовано податковий кредит з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПАТ «Київенерго».

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення -без змін.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як встановлено судами, ТОВ «Вінстер» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаної у ПАТ «Київенерго»електроенергії, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, оригінали яких досліджено у судових засіданнях як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Судами попередніх інстанцій на підставі показань свідка ОСОБА_3, яка на час складання акту перевірки займала посаду головного бухгалтера ТОВ «Вінстер», встановлено, що позивачем у передбачені абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України строки надано до податкового органу, а саме -особисто особам, які проводили перевірку, оригінали податкових накладних, виписаних на його адресу ПАТ «Київенерго»в охоплений перевіркою період.

При цьому, як встановлено судами, пояснення свідка ОСОБА_3 узгоджуються також з показаннями свідка ОСОБА_4 -головного державного податкового інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, яка брала участь у проведенні перевірки позивача та вказала, що посадові особи ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС не звертали увагу платника податків на відсутність оригіналів податкових накладних, не вимагали від керівництва ТОВ «Вінстер» будь-яких письмових пояснень щодо вказаної обставини, а посадові особи позивача, в свою чергу, не відмовлялись від надання таких пояснень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення ТОВ «Вінстер»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 509 936,86 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.