Ухвала суду № 29964544, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/52088/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року

у справі № 0670/10155/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест»

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест»(позивач) до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000392340 від 08 липня 2011 року та № 0000152340 від 27 квітня 2011 року. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ «Коростишівземінвест» 6,80 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Коростишівська МДПІ Житомирської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Коростишівземінвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04 серпня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04 серпня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 138/01-13/23/35904775 від 12 квітня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000122340 від 27 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 683 776,00 грн. (547 021,00 грн. -основний платіж, 136 755,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та № 0000152340 від 27 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 510,00 грн. (0,00 грн. -основний платіж, 510,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000122340 від 27 квітня 2011 року скасовано в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 366 345,00 грн. (293 076,00 грн. -основний платіж, 73 269,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції), у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392340 від 08 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 317 431,00 грн. (253 945,00 грн. -основний платіж, 63 486,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) з огляду на неврахування зафіксованих бухгалтерським обліком доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в розмірі 717 875,00 грн., а також заниження приросту балансової вартості запасів на суму в розмірі 16 589 861,00 грн.

Також, встановлено порушення позивачем пункту 6.1 статті 6, пункту 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) у зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на прибуток за три квартали 2009 року, 2009 рік, перший квартал 2010 року та, як наслідок, недекларуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Як встановлено судами, позивачем податкову звітність з податку на прибуток направлено на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку в строки, передбачені підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III, яку останнім отримано, що підтверджується дослідженими судовими інстанціями відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.

При цьому, жодних доказів щодо невизнання спірних податкових декларацій відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку, що, оскільки, позивачем виконано вимоги чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства в частині подання податкових декларацій з податку на прибуток за три квартали 2009 року, 2009 рік та перший квартал 2010 року, то у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000152340 від 27 квітня 2011 року.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що задекларована позивачем сума валового доходу повністю відповідає даним його бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовим відомостям та даним додатків до акту перевірки № 138/01-13/23/35904775 від 12 квітня 2011 року, що, в свою чергу, в повній мірі спростовує доводи податкового органу про заниження ТОВ «Коростишівземінвест»валового доходу на суму в розмірі 717 875,00 грн.

Також, неправомірними, на думку колегії суддів, є і викладені в акті перевірки висновки відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки, як встановлено судами, вони ґрунтуються виключно на твердженні податкового органу про неподання ТОВ «Коростишівземінвест»податкової декларації за 2009 рік.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є сільськогосподарським підприємством і відносить до запасів добрива, засоби захисту рослин, насіння, паливно-мастильні матеріали, інші матеріальні цінності, які споживаються в процесі виробництва, та не відносить до запасів основні засоби, послуги, нематеріальні активи.

Загальна вартість запасів та незавершеного виробництва підприємства станом на 31 грудня 2009 року склала 3 092 272,00 грн., що повністю, як встановлено судами, відповідає показникам рядка 01.2 декларації з податку на прибуток за 2009 рік, додатка К1/1 до декларації та підтверджується первинними документами, оборотно-сальдовими відомостями по відповідним рахункам ТОВ «Коростишівземінвест».

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.