Ухвала суду № 29964299, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/68881/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лисенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2011 року

у справі № 2а-2112/10/0370

за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»,

за участю Прокуратури м. Луцька

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2010 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»(відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 68 983 324,95 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

При цьому, Волинський окружний адміністративний суд, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Кодексу адміністративного судочинства України, чинних на час звернення Луцької ОДПІ з позовом до суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач та прокурор м. Луцька оскаржили її в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2011 року апеляційні скарги задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року скасовано. Адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Фокстрот-Луцьк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 292/02796/23-01/32501580 від 28 грудня 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункових операцій за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2007 року на загальну суму в розмірі 13 796 664,99 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 0008142303 від 16 січня 2008 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 68 983 324,95 грн.

Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Волинської області від 08 травня 2008 року у справі № 5/61-2А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року, визнано нечинним рішення № 0008142303 від 16 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року постанову Господарського суду Волинської області від 08 травня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним рішення № 0008142303 від 16 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фокстрот-Луцьк»відмовлено.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Статтею 25 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 -24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, на думку колегії суддів, є обґрунтованими доводи судів про безпідставність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, адже факт оскарження ТОВ «Фокстрот-Луцьк»в судовому порядку рішення № 0008142303 від 16 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій є реалізацією права суб'єкта господарювання та, відповідно, не може впливати на перебіг строку звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, застосованих вказаним рішенням.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм процесуального права дійшов вірного висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, оскільки, за приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.