Ухвала суду № 29964007, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ К-13413/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009

у справі № 2а-247/09/2070

за позовом Приватного підприємства «Арс -Плюс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Арс -Плюс»звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 20.10.2008 працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області була проведена перевірка господарської одиниці -АГЗС, що належить позивачу, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій та складений акт № 0748/20/34/35349747 від 20.10.2008.

Перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: не роздрукування та не видача споживачам відповідних розрахункових документів, встановленої форми у період з 08.04.2008 по 20.10.2008, а саме: розрахункові документи, які роздруковувались та видаватись через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму виторгу 101505,48 грн. не містять обов'язкового реквізиту розрахункового документа -адреси господарської одиниці; застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, з недодержанням встановленого порядку його застосування, а саме в програмне забезпечення були внесені зміни, які не передбачені конструкторсько -технологічною програмною документацією виробника, у режимі реєстрації відпускання скрапленого газу реєстратор розрахункових операцій не забезпечує у єдиному нерозривному технологічному циклі управління відпускання газу та друк чеку встановленої форми, який додатково містить номер ПРК, через яку здійснювалось відпускання газу; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, що вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 26,92 грн. Так, сума коштів на місці проведення розрахунків, згідно опису складеного оператором позивача, складає 322,08 грн., а сума, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій -349, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 0006892303 від 28.11.2008 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 509702 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач допустив порушення режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій, а саме в чеку не вірно вказана адреса господарської одиниці. Це вникло не з вини позивача, оскільки, згідно довідки № 02-21/2766 від 05.11.2008 виданої Русько -Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області, в с. Руська Лозова розташоване АГЗС, по вул. Комунальній, 8 (раніше вул. Кооперативна, 17), адреса була змінена, у зв'язку з тим, що не була внесена в єдиний інформаційний реєстр.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, -у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих -послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що розрахунки зі споживачами на АГЗС проводились з використанням належним чином зареєстрованого, опломбованого та введеного в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при проведенні перевірки факт не видачі чеку не встановлено, але зазначено, що в чеку не вірно визначена адреса підприємства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що згідно вимог ч. 2 ст. 3 та ст. 17 вищевказаного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено лише обов'язкове роздрукування та видачу розрахункового документу через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, відповідним розрахунковим документом є фіскальний чек, а отже не передбачено такого порушення як видача фіскального чеку з невідповідністю в адресі підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що в даному випадку позивач допустив лише порушення режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій, а порушення п. 1. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»яке полягає в незабезпечені проведення розрахунків зі споживачами з використанням реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 101505,48 грн. не мало місця, а тому рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законодавчо не обґрунтованим.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанції постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 у справі № 2а-247/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 у справі № 2а-247/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко