Ухвала суду № 29959899, 27.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р.Справа № 1570/2716/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою від 06 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «Мегалайн» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08 лютого 2012 року № 0000242350, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 121 000 грн., та за штрафними санкціями - 1 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги повністю дублюють письмові заперечення на адміністративний позов.

ТОВ «Мегалайн» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Мегалайн» 06 березня 1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15561200000005913 (а.с.57 т.1). Відповідно до довідки ЄДРПОУ № 8127 за позивачем визначені такі види діяльності за КВЕД: будівництво будівель; електромонтажні роботи; штукатурні роботи; малярні роботи та скління; оренда будівельної техніки з оператором; діяльність у сфері інжинірингу (а.с.62 т.1).

З 28 грудня 2011 року по 17 січня 2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегалайн», ЄДРПОУ -20998686 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ЄДРПОУ - 35554567, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - лютий 2011 року, за наслідками якої складено акт від 17 січня 2012 року № 187/25-512 (а.с.19-28 т.1).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Мегалайн» вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Мегалайн» завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року на суму 121 000,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «Мегалайн» 25 січня 2012 року надало до ДПІ заперечення на нього (т. 1 а.с. 29-32)., які, згідно відповіді ДПІ від 06 лютого 2012 року, були відхилені за відсутністю підстав для перегляду висновків, викладених в акті перевірки (т. 1 а.с. 33-36).

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року № 0000242350 за яким ТОВ «Мегалайн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121 001,00 гривень (за основним платежем -121 000,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1,00 гривня (т.1 а.с.37).

ТОВ «Мегалайн» оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0000242350 від 08 лютого 2012 року в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області та ДПС України (т. 1 а.с. 38-41, 45-48), рішеннями яких від 07 березня 2012 року та від 13 квітня 2012 року відповідно (т. 1 а.с.42-44, 49-50) скарги ТОВ «Мегалайн» залишені без задоволення.

Суд першої інстанції встановив неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції встановив, що згідно акта перевірки ТОВ «Мегалайн» від 17 січня 2012 року № 187/25-512 встановлені порушення пов'язуються відповідачем із висновками акту перевірки, складеного відносно контрагента позивача - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», згідно якого: «встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювало і не могло здійснити операції з придбання товарів, (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців, а отже правочини з придбання та продажу таких товарів, робіт, послуг, укладені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з постачальниками та покупцями суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними».

Також суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Мегалайн» та ТОВ «Прайм Девелопмент» був укладений договір на виконання робіт на умовах субпідряду №05/09/10-СП від 18 вересня 2010 pоку, відповідно до умов якого Замовник (ТОВ «Прайм Девелопмент»), який є Генеральним підрядником з виконання ремонтно-будівельних робіт, замовляє та оплачує, а Підрядник (ТОВ «Мегалайн») зобов'язується виконати відповідний комплекс робіт згідно Додатків №1, 2, 3, 4 до даного Договору на АЗС по вул. 40-річчя перемоги в смт. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області, а також зобов'язується передати результат виконаних робіт Замовнику у встановлений цим Договором термін (строк) (т. 4 а.с. 8-14).

Для забезпечення виконання вказаних робіт між ТОВ «Мегалайн» та TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір підряду № СМР -01/02/11 від 01 лютого 2011 року (т.1а.с.8-13), згідно Розділу 1 якого ТОВ «Мегалайн» як Замовник, доручає, а «Лугпромстройсантехмонтаж», як Підрядник, зобов'язується виконати у відповідності до умов договору ремонтно-будівельні роботи на АЗС «Сокар» за адресою: по вул. 40-річчя перемоги в смт. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області, яку замовник зобов'язується прийняти та оплатити.

Суд першої інстанції встановив, що у відповідності до Розділу 3 вказаного договору ТОВ «Мегалайн» та TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» узгодили вартість будівельних робіт та обумовили, що розрахунок між сторонами проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3).

Суд першої інстанції встановив та це підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «Мегалайн» та TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» було узгоджено та підписано до договору підряду № СМР -01/02/11 від 01 лютого 2011 року: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року від 28.02.2011 року на суму 320 000,00 грн. (т.1 а.с.108-109), акти прийомки виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року від 28.02.2011 року на суми 111 670,31 гривень, 122 659, 44 гривень, 513,55 гривень, 29 813,00 гривень, 43 536,60 гривень, 1 882,22 гривень, 12 841,60 гривень, 13 473,23 гривень, 80 723,81 гривень, 72 784,16 гривень (т.1 а.с.110-113, 120-128, 138-141, 144-146, 149-153, 159-162, 167-171, 177-181, 186-190, 197-203), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року від 28 лютого 2011 року на суму 406 000,00 гривень (т.2 а.с.1), акти прийомки виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року від 28 лютого 2011 року на суми 85 319,69 гривень, 489 948,23 гривень, 69 248,43 гривень, 15 941,58 гривень, 16 844,11 гривень (т.2 а.с.2-9, 20-46, 95-100, 111-114, 119-124). При цьому, роботи по зазначеним актам виконувалися частково з матеріалів Замовника (ТОВ «Мегалайн»), які були передані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» по актам здачі-прийняття №ПМ-0000001 від 22.02.2011 року, №ПМ-0000002 від 22.02.2011 року, №ПМ-0000003 від 22.02.2011 року, № ПМ-0000004 від 22.02.2011 року, №ПМ-0000005 від 28.02.2011 року, №ПМ-0000006 від 28.02.2011 року, №ПМ-0000007 від 28.02.2011 року, №ПМ-0000008 від 28.02.2011 року, № ПМ-0000009 від 28.02.2011 року, №ПМ-000015 від 21.02.2011 року, №ПМ-000016 від 22.02.2011 року, №ПМ-000017 від 22.02.2011 року, № ПМ-000018 від 21.02.2011 року, № ПМ-000019 від 22.02.2011 року (т.2 а.с.214-222 т.1, 134-141).

Також суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Мегалайн» та ТОВ «Прайм Девелопмент» у свою чергу були підписані: довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за лютий 2011 року від 28 лютого 2011 року на суму 2 032 587,30 грн. (т.2 а.с.142-143), акти прийомки виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року від 28 лютого 2011 року № 1 на суму 99 424,31 гривень, №2 на суму 309,55 гривень, №3 на суму 20 432,60 гривень, № 4 на суму 33 505,80 гривень, № 5 на суму 1 588,22 гривень, № 6 на суму 10 670,00 гривень, № 7 на суму 11 771,63 гривень, № 8 на суму 48 172,61 гривень, № 9 на суму 96 040,88 гривень, № б/н на суму 52 222,16 гривень (т. 2 а.с.144-148, 154-156, 159-161, 164-168, 173- 176, 180-183, 189-192, 197-201, 208-214, 224-229), довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за квітень 2011 року від 29 квітня 2011 року на суму 3 659 632,64 гривень (т.3 а.с.1-2), акти прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року від 29 квітня 2011 року № 1 на суму 1 968,68 гривень, № 2 на суму 327 714,58 гривень, № 3 на суму 15 201,34 гривень, № 4 на суму 8 252,66 гривень, № 5 на суму 49 786,04 гривень, № 6 на суму 1 279,06 гривень, № 7 на суму 58 778,38 гривень, № 8 на суму 79 548,28 гривень, № 9 на суму 849 919,20 гривень, № 10 на суму 44 103,04 гривень (а.с.3-5, 8-35, 67-72, 81-84, 90-95, 103-106, 111-114, 119-127, 136-144, 153-158 т.3).

Суд першої інстанції встановив, що включена до складу податкового кредиту оскаржена сума податку на додану вартість підтверджена виписаними з дотриманням вимог пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України податковими накладними № 1385 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 320 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 53 333,33 гривень, № 1386 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 406 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 67 666,67 гривень (т.1 а.с.17-18).

Суд першої інстанції встановив, що зазначені документи вони виписані на підставі і у відповідності до договору підряду № СМР - 01/02/11 від 01 лютого 2011 року, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Мегалайн» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Таким чином, суд першої інстанції встановив , що висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» через відсутність у останніх необхідних умов ведення господарської діяльності, не доведений належним чином.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання на норми ст. 228 Цивільного кодексу України оскільки, наявність вини та умислу позивача або його контрагента в укладенні правочину, який направлений на порушення публічного порядку належним чином відповідачем не доведені, що підтверджує відсутність правового підтвердження висновків щодо визнання укладених зазначеними особами правочинів нікчемними на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції також не прийняв посилання Відповідача на дані акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11 листопада 2011 року №803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року», яким встановлено нікчемність правочинів на підставі того, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, в якому повинні зазначатися причини неможливості проведення перевірки, а не висновки про наявність ознак нікчемності угод.

Суд першої інстанції встановив, що згідно акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року №803/23-35554567 (т. 4 а.с. 23-39), первинні документи ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не досліджувалися, відомостей про те, що первинні документи запитувалися органом ДПС у даного підприємства, але не були надані останнім, в акті перевірки відсутні, а позивач в судовому засіданні, з метою доведеності того, що правочини між позивачем та контрагентом не мають ознаки нікчемності та всі операції, якими супроводжувалися ці правочини, підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, надав всі копії первинних документів, які також представлялися перевіряючим під час проведення перевірки, що відображено в акті.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на час здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.3 а.с.181, т. 4 а.с. 47), а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (т. 3 а.с. 182).

Суд першої інстанції не прийняв посилання відповідача, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було анульовано 12 вересня 2010 року, оскільки згідно реєстру платників ПДВ 12 вересня 2010 року було здійснено перереєстрацію платника податку - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у зв'язку з виникненням змін у даних платника за його ініціативою та було отримано нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100300076 (т. 4 а.с. 48-50).

Суд першої інстанції встановив, що позивач і його контрагент, на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції встановив, що відповідач не зазначив юридичної підстави для призначення перевірки та її фактичної підстави, у зв'язку з чим у відповідача не виникло право на проведення зазначеної перевірки щодо позивача, оскільки на запит податкового органу була надана обґрунтована відповідь та в строки, визначені законом, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Суд першої інстанції встановив, що дії відповідача з питання проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача були неправомірними.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість є, на думку відповідача, наявність ознак нікчемності угод, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що обґрунтовано відсутністю ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за місцезнаходженням та висновків на підставі цього про неможливість здійснення будь-якої господарської діяльності.

Апелянтом не спростований висновок суду першої інстанції про реальність, платність та товарність договору підряду № СМР - 01/02/11 від 01 лютого 2011 року укладеному між ТОВ «Мегалайн» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», який підтверджений матеріалами справи - первинними бухгалтерськими документами, що відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції сторонами договору.

Також апелянтом не спростований висновок суду першої інстанції щодо відповідності вимогам пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних № 1385 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 320 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 53 333,33 гривень, № 1386 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 406 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 67 666,67 гривень (т.1 а.с.17-18), оскільки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на час здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.3 а.с.181, т. 4 а.с. 47), та також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (т. 3 а.с. 182).

З урахуванням положень ст. ст. 39, 42, 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п.78.4 ст. 78, ст. 81 п. 193.1 ст. 193, ст. 197, п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п. 10 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, п.п. 5.2.3 Наказу від 21 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків» апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність проведення перевірки, помилковість висновків акту перевірки та протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 12 березня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко