Постанова № 29959552, 12.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року справа №2а/1270/9859/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В.,Чумака С.Ю.,

секретар Копиця С.В.

за участі представника позивача: Маркевич М.Л.

представника відповідача Назаренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-діалог» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року по справі №2а/1270/9859/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ТОВ «Трійка-діалог» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо винесення відносно позивача податкового повідомлення-рішення № 0005461600 від 03 серпня 2012 року, скасування спірного податкового повідомлення-рішення та зобов'язання відповідача збільшити суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ТОВ «Трійка-Діалог» в розмірі 50000 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог» відмовлено повністю за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог» є юридичною особою, зареєстрований в якості платника податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у відповідача.

19.03.2012 позивач надав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість № 9012601501 за звітний (податковий) період - лютий 2012 року, де в рядку 17 «Усього податкового кредиту», колонка «Б» зазначив суму 1338792 грн.

Відповідно до листа ДПС у Луганській області від 02.07.2012 № 10260/7/15-315 щодо відпрацювання розбіжностей та вжиття заходів по упередженню мінімізації податкових зобов'язань платників податків, в якому було надано інформацію про наявність у ТОВ «Трійка-Діалог» незареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 68-69), відповідачем було здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт від 18.07.2012 № 637/15-300/37288105 (а. с. 21-22).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пункту 4.1, підпунктів 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.6, 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та надання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 № 1490/20228.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Трійка-Діалог» включило до податкового кредиту лютого 2012 року податкові накладні, видані ПрАТ «ДМЗ» філія «Металургійний комплекс», а саме: від 25.01.2012 № 717/0001 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25000 грн., від 26.01.2012 № 718/0001 на суму 208333,33 грн., в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн., від 27.01.2012 № 719/0001 на суму 166666,67 грн., в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні зареєстровані на інші суми, а саме: від 25.01.2012 № 717/0001 на суму 83333,33 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.; від 26.01.2012 № 718/0001 на суму 83333,33 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.; від 27.01.2012 № 719/0001 на суму 83333,33 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.

23.07.2012 ТОВ «Трійка-Діалог» надало до Ленінської МДПІ у м. Луганську заперечення на акт про результати камеральної перевірки. 31.07.2012 відповідачем було надано позивачу відповідь на вказані заперечення, згідно з якою дані перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року на суму 50000 грн. (а.с. 25-27).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 № 0005461600, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50000 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12500 грн. (а. с. 28).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент отримання позивачем податкових накладних, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 цієї ж статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач мав можливість перевірити реєстрацію в реєстрі отриманих податкових накладних шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, проте не скористався своїм правом, що є помилковим.

Пунктом 201.10 абз. 10 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається надані позивачу належним чином заповнені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відмітка на податковій накладній у верхньому лівому куті «Оригінал. Включено до ЄРПН» та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, слід зазначити, що за змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця, про що було також надано узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПС України 16.02.2012р. №127 (питання 5) «Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливе порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України».

Відповідачем не надано будь-яких доказів проведення перевірки продавця - ПрАТ «ДМЗ» Філія «Металургійний комплекс» та отримання пояснень щодо віднесених сум до податкових зобов'язань по податковим накладним № 717/0001 від 25.01.2012 року, № 718/0001 від 26.01.2012 року, № 719/0001 від 27.01.2012 року.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем сформовано податковий кредит за лютий 2012 року з порушенням вимог податкового законодавства.

Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську збільшити суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 50000 грн., колегія суддів вважає, що вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту надано покупцю з урахуванням вимог ст.. 198 Податкового кодексу України. Скасування податкового повідомлення-рішення є достатнім захистом порушених прав позивача, а потому вимоги позивача в цій частині є зайвими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, статті 198, ст.ст.202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог» - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року по справі №2а/1270/9859/2012 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог» -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005461600 від 03.08.2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак