Постанова № 29954969, 11.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року 16:35 № 826/966/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Школа-дитячий садок «Олімп»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 000131 від 21.11.2012 року.-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Школа-дитячий садок «Олімп» (надалі - позивач або ПП «Школа-дитячий садок «Олімп») з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (надалі - відповідач або Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови № 000131 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2012 року. При цьому, до позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2013 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2013 року відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всебічно не дослідив обставини справи та безпідставно прийняв рішення про накладення штрафу на ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», оскільки, на думку позивача, накладення штрафу можливе лише за умови порушення умов договору між споживачем та виконавцем про надання послуги, але у договорі між ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» та ОСОБА_1 не передбачено можливості повернення щорічного внеску на підставі усного звернення замовника послуг та у разі дострокового розірвання договору з ініціативи замовника, а тому порушення договору з боку позивача відсутні.

Крім того, позивач наголошує, що у порушення п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1177 питання про накладення штрафу розглядалося за відсутності представника ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», що позбавило позивача належним чином представити свої права та інтереси.

Одночасно із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише 18.01.2013 року з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012 року, відповідно до якої на підставі постанови № 000131 від 21.11.2012 року встановлено стягнути з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» на користь держави 3 600 грн. штрафу, при цьому копію постанови № 000131 від 21.11.2012 року позивач отримав 22.01.2013 року з власної ініціативи. Враховуючи те, що доводи позивача відповідачем в цій частині не спростовано та не надано доказів отримання позивачем оскаржуваної постанови раніше вказаної дати, за наслідками розгляду клопотання 28.02.2013 року суд дійшов висновку про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

У судове засідання від 28.02.2013 року з'явилися: представники позивача та представник відповідача. Представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував.

У судове засідання від 04.03.2013 року з'явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Клопотань про перенесення судового засідання або про розгляд справи без його участі від представника відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд у судовому засіданні від 04.03.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представником відповідача через канцелярію суду надано письмові заперечення проти позову (вх. № 03-4/13233 від 04.03.2013 року о 14 год. 44 хв.), в яких зазначає наступне. Під час проведення позапланового заходу встановлено, що згідно договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року позивачем порушено умови договору, а саме: п. 2.1.8. Так позивач без заяви замовника (ОСОБА_1) та без згоди за заявою іншого з батьків відрахував дитину з дитячого садка, що підтверджується відміткою у медичній картці дитини та вбачається з пояснень медичної сестри ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», котрі надано під час перевірки 26.10.2012 року. На думку відповідача, даний запис можливий лише після письмової заяви батьків, чим порушує право на придбання та замовлення послуги, за яку сплачено грошові кошти. Крім того, відповідач наголошує, що посилання позивача на дострокове розірвання договору з боку замовника не має місця, оскільки письмової заяви не надавалося, а твердження, що директором ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» не приймалося рішення про вибуття та розірвання договірних відносин в односторонньому порядку 27.09.2012, не відповідають дійсності у зв'язку із наявною відміткою у медичній картці.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Начальником відділу ОСОБА_2 та заступником начальника відділу ОСОБА_3 Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві за згодою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекцією у місті Києві від 16.10.2012 року № 02/7-4662-2012 була проведена позапланова перевірка ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» на підставі звернення громадянина ОСОБА_1

За результатами позапланової перевірки був складений акт № 001971 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.10.2012 року, в якому зазначено, що в порушення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» порушено умови договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», а саме: без заяви замовника та без згоди за заявою іншого з батьків виконавцем відраховано замовника (п. 2.1.8. договору). Одночасно встановлено відмову споживачу ОСОБА_1 в реалізації його прав, а саме: в поверненні сплаченого щорічного внеску в розмірі 3 600 грн.

На підставі акту відповідачем винесена постанова № 000131 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2012 року, відповідно до якої на ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» за порушення умов договору від 01.09.2012 року накладено штраф у розмірі 3 600 грн.

З метою виконання постанови № 000131 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2012 року державним виконавцем Борейком М.В. органу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012 року, відповідно до якої на підставі постанови № 000131 від 21.11.2012 року встановлено стягнути з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» на користь держави 3 600 грн. штрафу.

Позивач не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою № 000131 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2012 року звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон №1023).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єкті.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення №206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням №206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в пп. 6.1 Положення №206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

В п.6.4 Положення №206 зафіксовано, що інспекції Держспоживінспекції України мають право накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Крім того, наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №310 від 07.03.2012 року було затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (надалі - Порядок №310), який визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживінспекція України та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п.1.4 Порядку №310 перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Враховуючи викладене, чинне законодавство передбачає право відповідача проводити перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, а також фіксує його право накладати адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства в сфері захисту прав споживачів.

Водночас, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, їх повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877).

За змістом ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Аналогічна за змістом норма, міститься в п.3.1 Порядку №310.

Статтею 8 Закону №877 та пп. 4.2.6 Порядку №310 зафіксовано, що за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу з питань захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.

Разом з тим, порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів врегульовано у Положенні про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177 (надалі - Положення №1177).

Пунктом 2 Положення №1177 передбачено, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу, зокрема, за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами п. 4 встановлено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем винесено постанову № 000131 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2012 року у зв'язку із порушенням прав споживача (ОСОБА_1.), передбачених у ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відрахування дитини споживача із дитячого садочка в супереч, як зазначає відповідач, умовам договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, що підтверджується відміткою у медичній картці дитини з надписом « 27.09.12 вибув».

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача з приводу того, що відрахування ОСОБА_4 відбулося на підставі запису «вибув» у медичній картці дитини з огляду на наступне.

Згідно з п. 13 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року №305, порядок прийому, відрахування та збереження за дитиною місця у дошкільному навчальному закладі приватної форми власності визначається засновником (власником).

Відповідно до п. 1.1. статуту ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», Школа-дитячий садок «Олімп» є приватним навчальним закладом, що входить до системи освіти, забезпечує реалізацію потреб громадян у нагляді, догляді, оздоровленні, вихованні та навчанні дітей дошкільного та шкільного віку.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, прийом та відрахування дітей у ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» здійснюється шляхом видачі відповідних наказів із внесенням даних про кожний наказ до Книги наказів (загальні питання) ПП «Школа-дитячий садок «Олімп».

Так, наказом № 30 від 31.10.2012 року відповідно до п.п. 2.1.8, 3.5 договору про надання освітніх послуг відраховано з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» ОСОБА_4, 2009 року народження, у зв'язку з несвоєчасною оплатою замовником, ОСОБА_1, освітніх послуг у розмірі та порядку, визначеному договором про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року. Запис про прийняття вищевказаного наказу міститься у Книзі наказів (загальні питання) ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» під порядковим № 30.

Відповідно до п. 2.1.8 договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, укладеного між ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» та ОСОБА_1, ПП «Школа-дитячий садок «Олімп», як виконавець за даним договором, має право відрахувати дитину, зокрема, у випадку несвоєчасної оплати замовником (ОСОБА_1.) освітніх послуг та харчування у розмірі та порядку, визначеному цим договором.

В свою чергу, згідно з п. 6.2 договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, у разі дострокового розірвання договору з ініціативи замовника, внесена ним плата за цим договором виконавцем не повертається.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» направило ОСОБА_1 лист (вих. № 19 від 31.10.2012 року), в якому повідомляло останнього, що у зв'язку із порушенням п. 3.1 договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, тобто не оплати освітніх послуг у строк, встановлений договором, позивач має право відрахувати ОСОБА_4 з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп».

Таким чином, на момент складання акту № 001971 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.10.2012, в якому було зафіксовано відрахування дитини споживача (ОСОБА_1.) з дитячого садочка в порушення договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року, дитину споживача - ОСОБА_4 - не було відраховано з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп». Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_4 було відраховано з ПП «Школа-дитячий садок «Олімп» згідно із наказом № 30 від 31.10.2012 року на підставі п. 2.1.8 договору про надання освітніх послуг від 01.09.2012 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача та не довів правомірності своїх дій щодо прийняття оскаржуваної постанови, а отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Школа-дитячий садок «Олімп» задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 000131 Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 21.11.2012 року про накладення штрафу на Приватне підприємство «Школа-дитячий садок «Олімп» у розмірі 3 600 грн. (три тисячі шістсот грн.) за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок