Ухвала суду № 29954612, 13.03.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/865/13-ц

Провадження 4с/106/11/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Євпаторійський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді: Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянув у судовому засіданні в м. Євпаторії справу за скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Мяло Павла Миколайовича, стягувач ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

До суду зі скаргою звернулась ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, до на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, державного виконавця ВДВС Євпаторійського ГУЮ Мяло П.М.

Скаргу мотивовано тим, що 09.08.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мяло П.М. було відкрито виконавче провадження по виконавчому документу №2/106/133/12, виданому 26.07.2012 року Євпаторійським міським судом про покладення на неї зобов'язання звільнити частину сараю літер « 50» розміром 5,30 х 2,25 кв.м. по АДРЕСА_1. Але в її користуванні сараю з такими розмірами не має, оскільки в її користуванні знаходиться сарай розміром 1,55 х 8,05 кв.м., до якого примикають інші сараї. Вважає, що у виконавчому документі зазначений розмір сараю 5,30 х 2,25 кв.м., який не відповідає дійсності , у зв'язку з чим, вона не може виконати рішення суду. 18.09. 2012 р. вона звернулась до суду зі скаргою в порядку ст.. 383 ЦК України. Але державний виконавець продовжував виконувати рішення суду та 19.10. 2012 р. без попередження приблизно о 10.00 год. , державний виконавець відібрав в неї сарай розміром 8,05 х1,55 м, виніс її речі без опису та передачі на відповідальне збереження будь-якій особі та передав зазначений сарай ОСОБА_3, тоді як вона вимагала сарай розміром 2,25 х 5,30 м.. Вважає дії державного виконавця в частині відібрання в неї сараю розміром 1,55 х 8,05 кв.м., звільнення його від речей без складення акту опису та вилучення, передачі сараю ОСОБА_3 - незаконними.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали скаргу, дав пояснення аналогічні викладеному та змісту скарги . Також зауважили, що на момент здійснення державним виконавцем виконавчих дій 19.10. 2012 р. вже була прийнята ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 17.10. 2012 р., відповідно до якої, було скасовано рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.02. 2012 р. та рішення Апеляційного суду АР Крим від 06.06. 2012 р., постановлені у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання порядку користування нежитловим приміщенням. Тому вважають, що державний виконавець безпідставно здійснював виконання рішення , яке на той час вже було скасовано. Просили задовольнити скаргу з викладених підстав.

Державний виконавець ВДВС Мяло П.М. в судове засідання з'явився. Вважав скаргу необґрунтованою, надав матеріали виконавчого провадження в підтвердження своїх заперечень та просив відмовити у її задоволенні.

Суд, вислухав осіб, присутніх в судовому засіданні , дослідив надані докази , оцінив їх сукупності, прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07. 2012 р. з заявою до відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції звернувся представник ОСОБА_3, в якій просив прийняти на виконання виконавчий лист по цивільній справі №2-0166/113/2012 . також до заяви був наданий схематичний план квартири та розташування спірного сараю літ. « 50» по АДРЕСА_1 ( а.с 78-82). Постановою від 09.08.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ Мяло П.М. було відкрито виконавче провадження № 12640/9 , на підставі виконавчого листа № 2/0106/133/123, виданого 26.07.2012 року Євпаторійським міським судом на підставі рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 06.06. .2012 р. Згідно даного рішення, на відповідача ОСОБА_1 було покладено зобов'язання звільнити нежитлове приміщення - частину сараю літ. « 50» розміром 5,30х 2,25 кв.м по АДРЕСА_1, який виділений у користування ОСОБА_3 В даній постанові, боржнику ОСОБА_1 було запропоновано виконати покладені на неї зобов'язання, які зазначені у виконавчому листі в добровільному порядку ( самостійно) в 7 денний термін ( а.с.29,70).

Згідно ст.. 19 закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа .

У зв'язку з не виконанням боржником у встановлений термін зобов'язання, державним виконавцем була прийнята постанова старшого державного виконавця Мяло П.М. ВП № 34058762 від 16.08. 2012 р. про стягнення з боржника судового збору у розмірі 680 гр . ( а.с 84 )

Відповідно до акту, складеного державним виконавцем 24.09. 2012 р. , виходом за адресою по АДРЕСА_1 було встановлено , що боржник ОСОБА_1 не виконала добровільно рішення суду та не звільнила частину сараю літ. « 50» розміром 5,30 х 2,25 м ( а.с. 86) За результатами чого, державним виконавцем була винесена постанова № 34058762/9 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 170 грн. на підставі ст. 89 ЗУ « Про виконавче провадження» ( а.с 87).

Аналогічного змісту акт був складений державним виконавцем 02.10. 2012 р. в присутності стягувача ОСОБА_3 та двох понятих ( а.с. 88 ) , а 03.10 . 2012 р. винесена постанова № 34058762 /9 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 340 гр . за не виконання без поважних причин рішення суду . ( а.с 89)

У зв'язку з чим, постановою від 12.10. 2012 р. державний виконавець призначив на 19.10. 2012 р. о 11.00 год. примусове виконання рішення суду із залученням двох працівників міліції. ( а.с 92 ) . Вказана постанова була направлена на адресу ОСОБА_1 супровідним листом за вих.. № 18444/03-21, в якому боржник зобов'язувався знаходитись у вказаний час по АДРЕСА_1 з метою реалізації права, як сторони виконавчого провадження та бути присутній при здійснені заходів примусового виконання рішення суду. Також боржнику було роз'яснено, що згідно п.4.4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень» у разі відсутності боржника, виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих ( а.с . 91 ) Судом було встановлено, що при здійснені примусового виконання рішення суду, ОСОБА_1 була присутня , але підписувати акт про виконання рішення суду та звільнення частини сараю літ. « 50» по АДРЕСА_1 , відмовилась в присутності стягувача ОСОБА_3, двох понятих - ОСОБА_5, ОСОБА_6 , а також голови ОСББ «Курзал7» Бакланова В.А., ст.. лейтенанта міліції Беспалова Р.С. , про свідчать акти від 19.10. 2012 р. 9 а.с 93, 94 ).

Постановою від 19.11.2012 р. виконавче провадження було закінчено ( а.с .96 )

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки , встановлені ч.2 ст. 25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом 6 місяців .

Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне( добровільне ) виконання рішення боржником.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України „ Про виконавче провадження ", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному і обсязі вчиняти виконавчі дії . Державний виконавець : здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та порядку , встановленому виконавчим документом і цим Законом . Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, - безперешкодно входити до приміщень і сховищ , що належать боржникам або зайняті ними , накладати арешт на майно боржника , опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку , накладати арешт на кошти , які перебувають на рахунках і вкладах у банках, - звертатися до суду , який видав виконавчий документ , із заявою про видачу дублікату виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу визнання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення , звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи , або про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, в якому перебуває майно чи гроші боржника. , - викликати фізичних осіб, з приводу виконавчих документів, а у разі неявки боржника без поважних причин , виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ .

Статтею 12 Закону передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з

метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.( ст. 15 Закону )

Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене

йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час

проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених( ст.. 17 Закону ) Згідно ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є:звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

інші заходи, передбачені рішенням. Згідно ст. 61 Закону, у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Суд вважає безпідставними доводи заявника про те , що вона була зобов'язана звільнити сарай розміром 5,30 х 2,25 м , тоді як в її в користуванні такого сараю не має, а є сарай розміром 1,55 х 8,05 м. Оскільки, при виконанні судового рішення, звільненню підлягало конкретне приміщення сараю літ. « 50» , який був визначений на схематичному плані та який був предметом розгляду спору в суді. Тому державний виконавець не перевіряв та не повинен був перевіряти фактичні розміри спірного сараю . Якщо як стверджує ОСОБА_1 був звільнений та переданий ОСОБА_3 не той сарай , який зазначений в рішенні суду, а сарай, який на законних підставах належить їй, то вона мала та має реальну можливість звернутись до суду з відповідним позовом до ОСОБА_3 про витребування свого майна з чужого володіння. Крім того, вона не надала в суді жодного достовірного доказу того, що за документами спірний сарай в літ. « 50» має інші розміри, ніж ті які були вказані судом в судовому рішенні .

Доводи заявника про те, що примусове виконання рішення суду відбувалось вже після його скасування Вищим спеціалізованим судом також не може бути прийняте судом в обґрунтування скарги, оскільки на момент примусового виконання рішення суду , державний виконавець та сторони виконавчого провадження не знали про існування вказаного процесуального документу. Ні яких заяв, зауважень , пояснень з цього приводу, боржник ОСОБА_1 на адресу державного виконавця не направляла . Суд вважає , що і на момент подачі даної скарги до суду на неправомірні дії державного виконавця 23.10. 2012 р., їй не було відомо про існування ухвали вищого спеціалізованого суду від 17.10. 2012 р. про скасування рішень судів та направлення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 на новий розгляд ( а.с 31). Оскільки у змісті скарги не має посилань на вказану ухвалу ( а.с 1) В матеріалах виконавчого провадження знаходиться скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 03.10 2012 р., яка датована 24.10. 2012 р. В даній скарзі ОСОБА_1 також не посилається на існування вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду від 17.10. 2012 р. ( а.с. 95 ).

У зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що всі доводи заявника ОСОБА_1 в обґрунтування не законності дій державного виконавця Мяло П.М. , безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

На підставі наданих суду доказів, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця, відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», вчинені в повному обсязі та в межах наданих йому повноважень , а тому суд не вбачає правових підстав для визнання не законними дії державного виконавця по виконанню судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 11,18- 21 24, 26 37-39 , 40 , 54-57 , 63 , 82, 85 , 90 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 10, 11, 57-61, 209, 212 - 215, 387 ч. 2 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Мяло Павла Миколайовича, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення .

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2013 року о 14.00 годині

Суддя О.М. Куликовська