Постанова № 29954149, 07.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2012 р. (16:09 год.) Справа №2а-10665/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 26.09.12, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1303; паспорт НОМЕР_4;

від відповідача: Чекамов Олег Анатолійович, довіреність № 670/10/10-0 від 14.03.12, службове посвідчення НОМЕР_5;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС №0001191702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних ociб на суму 11037,50грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38грн., та №0001181702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 78893,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15631,25грн., а також про відшкодування з Державного бюджету України судових витрат.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001181702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 78893,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15631,25грн., сума донарахувань по якому складається з: 1) суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 25927,00грн. внаслідок заниження сум надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок у 2009р. на 34455,00грн., у т.ч. ПДВ 8832,00грн. та у 2010р. на суму 121315,00грн., в т.ч. ПДВ 20219,00грн.; 2) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1083,00грн. по господарським операціям з ПП «СТА ТРАНС»; 3) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 31288,34грн. по господарським операціям з ТОВ «Консоль С»; 4) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 20550,00грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма Кім», позивач мотивує наступним.

Не погоджуючись з висновками ДПІ про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період з липня по грудень 2010р. на суму 25927,00грн., позивач вказує, що ним визначалися податкові зобов'язання у цей період відповідно до діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі первинних документів та коштів, отриманих від контрагентів на розрахунковий рахунок відповідно до виписок банку, а саме згідно з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону. Відповідачем же було встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, який на той час не діяв, тож висновки відповідача про порушення цієї норми є безпідставними та не відповідають законодавству України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо висновків про заниження податкового кредиту з ПДВ на суму 1083,00грн. по господарським операціям з ПП «СТА ТРАНС», заниження податкового кредиту з ПДВ на суму 31288,34грн. по господарським операціям з ТОВ «Консоль С» та заниження податкового кредиту з ПДВ на суму 20550,00грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма Кім», які в акті перевірки обґрунтовані безпідставністю формування податкового кредиту на підставі нікчемних правочинів з даними контрагентами через те, що ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» мають стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а щодо ПП «СТА ТРАНС» неможливо провести перевірку, про що складено акт від 05.12.2011р., то позивач вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки ним у вищевказаних контрагентів були придбані послуги, всі операції за договорами пов'язані з його господарською діяльністю, на момент здійснення операцій контрагенти були зареєстровані Державною податковою службою у встановленому законом порядку в якості платників податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі податкових накладних. Податкові накладні виписані з дотриманням вимог Податкового кодексу України та наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Miнicтepcтвi юстиції України 29.12.2010р. за 361401/18696.

Також позивач зазначив, що на офіційному сайті Державної податкової служби України розміщена інформація по вказаним контрагентам, до того ж ці контрагенти є у Єдиному державному peєcтpi юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вважає, що згідно з вимогами ст. 198 Податкового кодексу України належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

До того ж, зауважує, що відповідачем не вказана дата виникнення у контрагентів підприємств вказаних станів «9», а саме їх наявність на період здійснення господарських операцій з позивачем. Також вважає, що діюче законодавство не передбачає відповідальності Покупця за невключення контрагентом відповідних даних у його звітність.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001191702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних ociб на суму 11037,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38грн., яке ґрунтується на висновках ДПІ про завищення валових витрат на суму 73583,33грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма «Кім» у жовтні 2011р., позивач мотивує тим, що у вищевказаного контрагента ним були придбані послуги, всi операції за договором пов'язані з господарською діяльністю позивача, на момент здійснення операцій цей контрагент був зареєстрований Державною податковою службою у встановленому законом порядку в якості платника податку на додану вартість. Також зазначив, що на офіційному сайті Державної податкової служби України розміщена інформація по вказаному контрагенту, до того ж цей контрагент є у Єдиному державному peєcтpi юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вважає, що факт невстановлення фактичного здійснення фінансово-господарських операцій щодо надання послуг спростовується наявністю у позивача всіх первинних документів, які були надані до перевірки. Також вважає, що всупереч п.п. 3.2.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010р., відповідачем при визначенні грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб не зазначено конкретної норми Податкового кодексу України, яка порушена позивачем.

Більше того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а згідно з п. 6 даного підрозділу не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. При цьому наголосив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у 2011 poцi перейшов на загальну систему оподаткування, будучи до цього, а саме у 2010 році платником єдиного податку, у зв'язку з чим вважає неправомірним застосування фінансових санкцій за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року, як по податку на додану вартість, так i по податку на доходи фізичних ociб. Вважає, що відповідно до вищевказаних норм Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції за 1 квартал 2011 року можуть бути застосовані у poзмipi 1 грн. за кожне порушення, а за 2-4 квартал 2011 року взагалі не повинні були застосовуватися.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012р. було відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 15.10.2012р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, де, з посиланням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, спростовував висновки ДПІ про нікчемність господарських операцій з ПП «СТА ТРАНС», ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» (том 1 а.с. 138-145).

У судовому засіданні 15.10.2012р. позивачем також заявлено клопотання про стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 1400,00грн. та сплаченого судового збору у розмірі 1083,22грн. шляхом їх безспірного стягнення з рахунків відповідача (том 2 а.с. 109).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов (том 2 а.с. 112-117).

Зокрема, пояснив, що Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача по справі - ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт № 1062/17-02/НОМЕР_2 від 10.09.2012р.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-9) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. було встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників.

Так, при перевірці руху по розрахунковому рахунку СГД ОСОБА_3 встановлено у 2009 році надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок у сумі 84200,00грн., в той час як при перевірці задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ встановлена сума 49745,00грн, у т.ч ПДВ - 8832,00грн. Сума заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість склала 34455,00грн., у т.ч ПДВ-5708,00грн.

У 2010 році надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок склало 420842,0грн., в той час як при перевірці задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ встановлена сума склала 299527,00грн, у т.ч ПДВ - 49917,00грн. Сума заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість склала 121315,00грн, у т.ч ПДВ - 20219,00грн.

Таким чином, документальною перевіркою за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. встановлена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1808919,00грн. (у т.ч. п/з 1518293,0грн., ПДВ - 290626,00грн.), загальна сума розбіжності становить - 155770,00грн. (у т.ч. п/з - 129843,00грн., ПДВ - 25927,00грн.).

Як пояснив відповідач, перевіркою фактично було встановлено порушення СГД ОСОБА_3 п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, однак помилково вказано про порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, які по суті є аналогічними за змістом.

Що стосується правомірності податкового кредиту, сформованого позивачем у перевіреному періоді по господарським взаємовідносинам з ПП «СТА ТРАНС» на суму 1083,00грн., то зустрічною звіркою з останнім його не було підтверджено, адже на запит про проведення зустрічної звірки, від ДПІ у Голопристанському районі був отриманий акт від 05.12.2011р. №2/23/36744798 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «СТА ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36744789) у зв'язку з відсутністю платника ПП «СТА ТРАНС» за юридичною адресою, тож Красноперекопською ОДПІ зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту на суму 1038,00грн.

Що стосується правомірності податкового кредиту, сформованого позивачем у перевіреному періоді по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Консоль С» (на суму ПДВ 31288,34грн.) та ТОВ «Фірма Кім» (на суму ПДВ 20550,00грн.), то, за висновком відповідача, господарська діяльність цих контрагентів має ознаки нереальності здійснення. У них відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платники не знаходяться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності цих підприємств.

Відповідач зауважив, що у своїх листах вх. № 19210/Г від 07.11.2011р., вх. № 19209/Г від 07.11.2011р. СГД ОСОБА_3 не надав пояснень та їх документальних підтверджень щодо: податкових накладних, реквізитів товарно-транспортних накладних, доручення на отримання товару, здійснення вантажно-транспортних витрат, відомостей відносно переліку виробничих засобів (потужностей) суб'єкта господарювання для виробництва ТМЦ чи надання робіт (послуг), інформацію щодо наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення виробництва (надання послуг, виконання робіт) тощо згідно зі штатним розкладом, передбачених законодавством ліцензій, патентів, сертифікатів, дозволів, відомості про постачальника товару.

Крім того, у порушення Порядку, СГД ОСОБА_3 до перевірки не були надані заявки, які є невід'ємною частиною здійснення підприємницької діяльності при наявності договору, що позбавило можливості спеціалістів ДПІ при проведенні документальної перевірки встановити фактичність ведення господарської діяльності.

Також, як зазначив відповідач, СГД ОСОБА_3 не надані до перевірки транспортна документація, подорожні листи, замовлення на перевезення вантажів, без яких неможливо перевірити наявність перевезення товарів, прийом та здачу, взаєморозрахунки між Заявником та Перевізником, та інше щодо здійснення підприємницької діяльності.

Надані до перевірки Акти виконаних робіт від Замовників ПП «СТА ТРАНС», ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» не містять інформації щодо найменування вантажу, адреси навантаження, адреси розвантаження вантажу, роду упаковки, кількості місць, відстані перевезення, марки та державного номеру автотранспорту, у зв'язку з чим зміст вказаних документів не надає можливості ідентифікувати послугу, підтвердити факт виконання будь - яких робіт, реальності здійснення господарських операцій та встановити яким чином вказана послуга пов'язана з отриманням доходу СГД ОСОБА_3

До того ж, згідно висновку почеркознавчого дослідження №558 від 23.12.2011р. по ТОВ «Фірма «КІМ», підписи на копіях документів, наданих на дослідження, виконані різними особами.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що правочини позивача з цими контрагентами на підставі ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо правомірності формування витрат на суму 73583,33грн. та відповідно неправомірності визначення податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11037,50грн., то як зазначив відповідач, документальною перевіркою було встановлено завищення СГД ОСОБА_3 витрат на суму 73583,33грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма «КІМ», чим порушено п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Також документальною перевіркою встановлено відсутність первинних документів, підтверджуючих сплату ФОП ОСОБА_3 на розрахункові рахунки чи в касу ТОВ «Консоль С» за виконані послуги (товари, роботи).

В ході проведення перевірки було встановлено, що у ФОП ОСОБА_3 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, транспортні засоби у необхідній кількості.

Вважає, що надані до перевірки документи оформлені з порушенням вимог, встановлених для ведення таких документів, тому не можуть бути підставою для підтвердження реального товарного характеру фінансово-господарських взаємовідносин та права на податковий кредит з ПДВ по операціях сплати грошових коштів.

За таких обставин, відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

У судовому засіданні 07.11.2012р. представник відповідача заперечував також проти клопотання позивача про стягнення судових витрат, обґрунтовуючи це тим, що Красноперекопська ОДПІ АР Крим ДПС є територіальним органом Державної податкової служби України та фінансується виключно з Державного бюджету України за напрямками відповідно до бюджетних призначень від головного розпорядника бюджетних коштів, тож не зможе самостійно змінювати бюджетне призначення (цільове використання коштів) та виконати судове рішення щодо повернення (стягнення) з Державного бюджету України шляхом списання з рахунків Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС судових витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2012р. провадження у справі було зупинено до 05.11.2012р. (том 2 а.с. 124).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2012р. провадження у справі було поновлено (том 2 а.с. 129).

У судовому засіданні оголошувалась перерва у порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

Після перерви розгляд справи було продовжено.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 07.09.2001р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Випискою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 9-10).

ФОП ОСОБА_3 взятий на облік як платник податків з 17.09.2001р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 10/29-0 від 17.01.2011р., та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100321305 від 20.06.2007р. (том 1 а.с. 11-12)

Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 20.08.2012р. протягом 10 робочих днів Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, відповідно до направлення від 20.08.2012р. № 345/17-02 та наказу № 533 від 10.08.2012р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки», проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. (том 1 а.с. 12-56).

Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем, серед яких порушення:

ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість;

п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., внаслідок чого податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності визначені в розмірі 11037,50грн.;

п. 187.1 сь. 187, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 78893,00грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 5753,00грн., 2010р. - 20218,00грн., 2011р. - 52922,00грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень - рішень №0001191702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 11037,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38грн., та № 0001181702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 78893,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15631,25грн. (том 1 а.с. 15, 16).

Перевіряючи правомірність прийняття Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС податкового повідомлення-рішення № 0001181702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 78893,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15631,25грн., судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 2.5 акту перевірки № 1062/17-02/НОМЕР_2 від 10.09.2012р., висновки якого були покладені в його основу, сума донарахування основного зобов'язання в розмірі 78893,00грн. складається з наступних порушень: 1) заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 25927,00грн. внаслідок заниження сум надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок у 2009р. на суму 34455,00грн., у т.ч. ПДВ 8832,00грн. та у 2010р. на суму 121315,00грн., в т.ч. ПДВ 20219,00грн.; 2) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1083,00грн. по господарським операціям з ПП «СТА ТРАНС»; 3) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 31288,34грн. по господарським операціям з ТОВ «Консоль С»; 4) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 20550,00грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма Кім».

Перевіряючи обґрунтованість висновків ДПІ та правильність визначення позивачем своїх податкових зобов'язань у перевіреному періоді, судом встановлено:

Щодо висновку ДПІ про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 25927,00грн.

Згідно з п. 2.5 акту, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-9) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. було встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників.

Так, при перевірці руху по розрахунковому рахунку СГД ОСОБА_3 встановлено у 2009 році надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок у сумі 84200,00грн., в той час як при перевірці задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ встановлено 49745,00грн, у т.ч ПДВ - 8832,00грн. Сума заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість склала 34455,00грн., у т.ч ПДВ-5708,00грн.

У 2010 році надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок склало 420842,0грн., в той час як при перевірці задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ встановлена сума склала 299527,00грн, у т.ч ПДВ - 49917,00грн. Сума заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість скала 121315,00грн, у т.ч ПДВ - 20219,00грн.

Таким чином, документальною перевіркою за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. встановлена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1808919,00грн. (у т.ч. п/з 1518293,0грн., ПДВ - 290626,00грн.), загальна сума розбіжності становить - 155770,00грн. (у т.ч. п/з - 129843,00грн., ПДВ - 25927,00грн.).

Судом встановлено, що у періоді, за який виявлено порушення (2009-2010р.р.), порядок оподаткування господарських операцій ПДВ визначався Законом України «Про податок на додану вартість», п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 якого передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Аналогічні положення закріплені і у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, який відносно оподаткування операцій платників податку податком на додану вартість набув чинності з 01.01.2011р.

Як свідчать матеріали справи, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача, не в повному обсязі були задекларовані, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 25927,00грн. Позивач вказані висновки відповідача не спростував.

Суд вважає безпідставним обґрунтування позивачем своїх позовних вимог виключно тим, що Красноперекопська ОДПІ в акті перевірки послалася на порушення позивачем п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, який спірні правовідносини не регулював, та не зазначила про порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв, оскільки ці норми є аналогічними за змістом, а по суті виявлене відповідачем порушення жодними документальними доказами позивачем не спростовано.

Таким чином, суд вважає правомірним донарахування позивачу податкових зобов'язань на суму 25927,00грн. основного платежу та в цій частині підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

Як слідує з розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до акту перевірки, за вказане порушення до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 6492,75грн., тож в цій частині суд також не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Що стосується висновків відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ: на суму 1083,00грн. по господарським операціям з ПП «СТА ТРАНС»; суму 31288,34грн. по господарським операціям з ТОВ «Консоль С» та на суму 20550,00грн. по господарським операціям з ТОВ «Фірма Кім», то суд з ними не погоджується.

Як свідчать матеріали справи, основним видом діяльності позивача є діяльність автомобільного вантажного транспорту.

06.06.2007р. ФОП ОСОБА_3 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті видана ліцензія, строком дії від 06.06.2007р. по 05.06.2012р., на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт - внутрішні та міжнародні перевезення вантажів (том 1 а.с. 14).

Крім того, позивачу на праві власності належить вантажний сідловий тягач DAF 95 XF та напівпричіп (том 1 а.с. 139).

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

В силу ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі ст. 933 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.

У п. 2.5.2 акту перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. встановлено, що податковий кредит утворився за рахунок транспортних послуг. Документальною перевіркою за 2009-2010р.р. розбіжностей не встановлено.

Що ж стосується 2011р., то відповідно до запиту № 1807/7/17-01 від 17.11.2011р. ДПІ у Голопристанському районі щодо проведення зустрічної звірки ПП «СТА ТРАНС», був отриманий акт від 05.12.2011р. № 2/23/36744798 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «СТА ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36744789) у зв'язку з відсутністю платника ПП «СТА ТРАНС» за юридичною адресою, тож Красноперекопською ОДПІ податковий кредит знижено на 1038,00грн.

Суд такі висновки ДПІ вважає протиправними з огляду на наступне.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору-заявки № 34 від 08.07.2011р. ПП «СТА Транс» є Замовником, а ФОП ОСОБА_3 є Перевізником/Експедитором по перевезенню кавунів у кількості 20 тонн (том 1 а.с. 184).

Згідно із заявкою-договором №263 від 08.07.2011р. позивач замовив перевезення вказаного вантажу ТОВ «Алметекс», який і був Перевізником (том 1 а.с. 186).

Після надання послуг між ПП «СТА Транс» та ФОП ОСОБА_3 був підписаний акт здачі-прийняття наданих послуг № 263 від 11.07.2011р. та позивачем було виставлено рахунок-фактура № 263 від 11.07.2011р. на суму наданих транспортних послуг 6500,00грн., в т.ч. ПДВ 1083,33грн. (том 1 а.с. 183).

11.07.2011р. ФОП ОСОБА_3 була виписана податкова накладна №263 на загальну суму 6500,00грн., у т.ч. ПДВ 1083,33грн. Податкова накладна включена до податкової декларації з ПДВ за липень 2011р. та у реєстр виданих податкових накладних (том 1 а.с. 185).

13 липня 2011р. та 02 серпня 2011р. ПП «СТА Транс» сплачено позивачу за надані послуги в розмірі 5200грн. та 1300,00грн відповідно.

Але ж у цій господарській операції позивач є продавцем послуги ПП «СТА Транс» та по вищевказаній податковій накладній формував податкові зобов'язання, а не податковий кредит, тож висновки відповідача про завищення по цій операцій позивачем податкового кредиту на суму 1038,33грн. суперечать законодавству та фактичним обставинам справи.

До того ж, як слідує з акту перевірки, висновок відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1083,00грн. ґрунтується виключно на отриманому від ДПІ у Голопристанському районі акті від 05.12.2011р. № 2/23/36744798 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «СТА ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36744789) у зв'язку з відсутністю платника ПП «СТА ТРАНС» за юридичною адресою, проте, з такими висновками відповідача не можна погодитись.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту на дані акту від 05.12.2011р. № 2/23/36744798 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «СТА ТРАНС» у зв'язку з відсутністю платника ПП «СТА ТРАНС» за юридичною адресою, є безпідставними, оскільки відповідно до п.п. 3.2.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 р. за № 70/18808, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача до таких документів не відноситься.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України, ПП «СТА ТРАНС» на момент здійснення операцій було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а також міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Що стосується податкового кредиту, сформованого позивачем у перевіреному періоді по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Консоль С» (на суму ПДВ 31288,34грн.), та ТОВ «Фірма Кім» на суму ПДВ 20550,00 грн., то, як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді позивачем було укладено наступні договори про транспортно-експедиційні послуги із Замовниками цих послуг: договір №0301 від 03 січня 2011 року з ФОП ОСОБА_4; договір №20/06 від 01.04.2011 року з ТОВ «Алметекс»; договір №1905 від 19.05.2011 року з ТОВ «Торговий дім «Агрінол»; договір №127/2-11 від 17.06.2011 року з ТОВ «ВМП»; договір №12/11 від 22.06.2011р. з ТОВ «Торговий дім «МКЛ»;контракт-заявка №24/06-01 від 24.06.2011 року з ТОВ «ЧК Альтернатива»; договір №477 від 15.08.2011 року з ПАО «ВГП»; договір №42 ПР/1011 від 20.10.2011 року з ТОВ «Трускавецьінвест» (том 2 а.с. 26-41).

З метою виконання взятих на себе зобов'язань за цими договорами, 01.06.2011р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «Консоль С» (Перевізник) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/06, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався за винагороду і за рахунок Замовника здійснювати на користь останнього перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та іноземних держав (том 1 а.с. 121-124).

Таким чином, у перевіреному періоді позивач як самостійно здійснював перевезення вантажів, так і надавав посередницькі послуги у цій сфері.

У червні 2011 року позивачем за даним договором від ТОВ «Консоль С» отримано наступні податкові накладні, які відображені у декларації з ПДВ за червень 2011 року та у реєстрі отриманих податкових накладних:

п/н № 284 від 07.06.2011р. на суму 19256,00 грн., у т.ч. ПДВ 3209,33 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №62 від 07.06.2011р. на суму 10000,00 грн., №64 від 08.06.2011р. на суму 9256,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000284 від 07.06.2011р.

п/н №328 від 14.06.2011р. на суму 19960,00 грн., у т.ч. ПДВ 3326,67 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №84 від 14.06.2011р. на суму 10000,00 грн., №86 від 15.06.2011р. на суму 9960,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000328 від 14.06.2011р.

п/н №353 від 18.06.2011р. на суму 19965,00 грн., у т.ч. ПДВ 3327,50 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №91 від 18.06.2011р. на суму 10000,00 грн., №95 від 20.06.2011р. на суму 9965,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-00003 5 З від 18.06.2011р.

п/н №369 від 21.06.2011р. на суму 19500,00 грн., у т.ч. ПДВ 3250,00 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №96 від 21.06.2011р. на суму 10000,00 грн., №98 від 22.06.2011р. на суму 9500,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000369 від 21.06.2011р.

п/н №396 від 25.06.2011р. на суму 19549,00 грн., у т.ч. ПДВ 3258,17 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №104 від 25.06.2011р. на суму 10000,00 грн., №106 від 27.06.2011р. на суму 9549,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000396 від 25.06.2011р.

Крім того, у серпні 2011 року позивачем отримано від ТОВ «Консоль С» наступні податкові накладні, які відображені у декларації з ПДВ за серпень 2011 року та у реєстрі отриманих податкових накладних:

-№14 від 02.08.2011р. на суму 18856,00 грн., у т.ч. ПДВ 3142,67 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №306 від 02.08.2011р. на суму 8856,00 грн., №310 від 03.08.2011р. на суму 10000,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-00014 від 02.08.2011р. 02 серпня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-00014 від 02.08.2011р.

-п/н №73 від 09.08.2011р. на суму 17233,00 грн., у т.ч. ПДВ 2872,17 гри., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №343 від 09.08.2011р. на суму 10000,00 грн., №345 від 10.08.2011р. на суму 7233,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-00073 від 09.08.2011р. 09 серпня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-00073 від 09.08.2011р.

-п/н №131 від 16.08.2011р. на суму 18925,00 грн., у т.ч. ПДВ 3154,17 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №360 від 16.08.2011р. на суму 10000,00 грн., №361 від 17.08.2011р. на суму 8925,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000131 від 16.08.2011р. 16 серпня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-000131 від 16.08.2011р.

-п/н №181 від 23.08.2011р. на суму 18050,00 грн., у т.ч. ПДВ 3008,33 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №386 від 23.08.2011р. на суму 10000,00 грн., №389 від 24.08.2011р. на суму 8050,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000181 від 23.08.2011р. 23 серпня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-000181 від 23.08.2011р.

-п/н №220 від 30.08.2011р. на суму 16436,00 грн., у т.ч. ПДВ 2739,33 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №396 від 30.08.2011р. на суму 6436,00 грн., №399 від 31.08.2011р. на суму 10000,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000220 від 30.08.2011р. 30 серпня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-000220 від 30.08.2011р.

Копії вказаних документів містяться на а.с. 59-71, 187-199, 211-215 том 1.

В матеріалах справи містяться також заявки-договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Консоль С».

Що стосується ТОВ «Фірма Кім» (Перевізник), то з метою взятих на себе зобов'язань замовників про надання транспортно-експедиційних послуг, між цим підприємством та позивачем 01.10.2011р. також був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 11/10, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався за винагороду і за рахунок позивача по справі здійснювати на користь останнього перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та іноземних держав (том 1 а.с. 125-128).

У жовтні 2011 року позивачем від ТОВ «Фірма Кім» отримано наступні податкові накладні, які відображені у декларації з ПДВ за жовтень 2011 року та у реєстрі отриманих податкових накладних:

-п/н №6 від 04.10.2011р. на суму 19806,00 грн., у т.ч. ПДВ 3301,00 грн., оплата за надані послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №190 від 04.10.2011р. на суму 10000,00 грн., №14 від 05.10.2011р. на суму 9806,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000006 від 04.10.2011р. 04 жовтня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000006 від 04.10.2011р.

-п/н №30 від 11.10.2011р. на суму 19396,00 грн., у т.ч. ПДВ 3232,67 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №50 від 11.10.2011р. на суму 10000,00 грн., №59 від 12.10.2011р. на суму 9396,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000030 від 11.10.2011р. 11 жовтня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000030 від 11.10.2011р.

-п/н №45 від 18.10.2011р. на суму 19865,00 грн., у т.ч. ПДВ 3310,83 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №101 від 18.10.2011р. на суму 10000,00 грн., №108 від 19.10.2011р. на суму 9865,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000045 від 18.10.2011р. 18 жовтня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000045 від 18.10.2011р.

-п/н №56 від 21.10.2011р. на суму 9585,00 грн., у т.ч. ПДВ 1597,50 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №121 від 21.10.2011р. на суму 9585,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000056 від 21.10.2011р. 21 жовтня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000056 від 21.10.2011р.

-п/н №63 від 26.10.2011р. на суму 19648,00 грн., у т.ч. ПДВ 3274,67 грн., оплата за надані

послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №159 від 26.10.2011р. на суму 10000,00 грн., №160 від 27.10.2011р. на суму 9648,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-0000063 від 26.10.2011р. 26 жовтня 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000063 від 26.10.2011р.

В листопаді 2011 року позивачем від ТОВ «Фірма Кім» отримано наступні податкові накладні, які відображені у декларації з ПДВ за листопад 2011 року та у реєстрі отриманих податкових накладних:

-п/н №12 від 04.11.2011р. на суму 9306,00 грн., у т.ч. ПДВ 1551,00 грн., оплата за надані послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №75 від 04.11.2011р. на суму 9306,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-00012 від 04.11.2011р. 04 листопада 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-000012 від 04.11.2011р.

-п/н №28 від 11.11.2011р. на суму 9346,00 грн., у т.ч. ПДВ 1557,67 грн., оплата за надані послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №201 від 11.11.2011р. на суму 9346,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000028 від 11.11.2011р. 11 листопада 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000028 від 11.11.2011р.

-п/н №36 від 18.11.2011р. на суму 7265,00 гри., у т.ч. ПДВ 1210,83 гри., оплата за надані послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №216 від 18.11.2011р. на суму 7265,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000036 від 18.11.2011р. 18 листопада 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000036 від 18.11.2011р.

п/н №55 від 25.11.2011р. на суму 9083,00 гри., у т.ч. ПДВ 1513,83 гри., оплата за надані послуги була здійснена відповідно до наступних прибуткових касових ордерів: №234 від 15.11.2011р. на суму 9083,00 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ-000055 від 25.11.2011р. 25 листопада 2011 року складено акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-О00055 від 25.11.2011р.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, суд вважає, що вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів та підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Що стосується доводів відповідача про ненадання на підтвердження реальності даних господарських операцій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів тощо, то суд зазначає, що відповідно до п. 11.5 Правил перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом|наказ-інструкцією| Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів|примірники|. Замовник (вантажовідправник) засвідчує|запевняє| всі екземпляри|примірники| товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою|печаткою| (штампом).

При цьому, п. 11.7 цих Правил встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачеві, третій і четвертий екземпляри, завірені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Вказане свідчить про те, що обов'язкова наявність товарно-транспортної накладної у посередника-організатора, що не є|з'являється| ані перевізником, ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, не передбачена.

Судом встановлено, що податкові накладні виписані даними контрагентами позивача з дотриманням вимог Податкового кодексу України та наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696.

Судом також встановлено, що під час виписки даних податкових накладних ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебувають і на даний час у єдиному державному реєстрі підприємств (том 2 а.с. 90-103), що підтверджує правомірність виписки спірних податкових накладних.

Що стосується використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності, то, як зазначено у п. 1.9 акту перевірки, згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності позивача визначено послуги з організації перевезень вантажів та діяльність автомобільного вантажного транспорту тощо.

Суд вважає, що вказане є доказом використання придбаних позивачем послуг за господарськими операціями з контрагентами - ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» у власній господарській діяльності.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що господарська діяльність цих контрагентів має ознаки нереальності здійснення, адже належними та допустимими доказами це не підтверджується.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Консоль С» щодо документального підтвердження господарської діяльності із платниками податків і зборів, її реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р. № 3734/23-3/35542724 від 30.09.2011р., Акт від 30.12.2011р. № 16891/23-02/21532416 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фірма Кім» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., та факт перебування осіб у стані «9», на підставі яких відповідач дійшов висновку про нікчемність угод з цими контрагентами та нереальність господарських операцій з ними, не можуть бути взяті судом до уваги у зв'язку з положеннями п.п. 3.2.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010р.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» договорів про надання транспортних послуг на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ (який був чинним в періоді, за який проводилась перевірка та втратив чинність у повному обсязі 20.11.2012р.) державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України взагалі не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, в даному випадку - шляхом викладання думки податковим ревізором-інспектором в акті документальної перевірки платника податку та погодження із цими висновками податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення за таким актом перевірки, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» договорів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Отже, суд зазначає, що будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що договором транспортної експедиції може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, обраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і отримання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

З цього слідує, що експедитор або самостійно виконує перевезення, або тільки організовує виконання послуг, пов'язаних з перевезенням.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_3 займався як перевезеннями вантажу, так і організацією перевезення, що підтверджується договорами, транспортними заявками, актами прийому-передачі виконаних робіт, виписаними ФОП ОСОБА_3 податковими накладними на надані послуги.

Суд вважає, що вказане є доказом використання придбаних позивачем послуг за господарськими операціями з контрагентами - ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» у власній господарській діяльності.

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 52966,00грн. по взаємовідносинам з ПП «СТА Транс», ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма Кім» підтверджується податковими накладними, виписаними платниками ПДВ, а також оскільки придбані товари були використані у господарській діяльності позивача, суд приходить висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 52966,00грн. була обґрунтовано віднесена ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту у перевіреному періоді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 52966,00грн. та нараховані штрафні санкції на суму 9138,50грн., у зв'язку з чим в цій частині визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення № 0001181702 від 20.09.2012р.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0001191702 від 20.09.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 11037,50грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38 грн., то, як зазначено на стор. 12-13 акту перевірки, в його основу покладені висновки про завищення витрат на суму 73583,33 грн. внаслідок нікчемності господарських операцій з ТОВ «Фірма «Кім» у жовтні 2011 року, чим порушено п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України.

Суд з вказаними висновками ДПІ не погоджується.

Передусім, суд зазначає, що п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України визначає обов'язки платника податків та не встановлює правила оподаткування того чи іншого виду операцій.

П. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначають, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В силу п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В свою чергу, в силу п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Як було встановлено судом вище, господарські операції позивача у жовтні 2011р. з ТОВ «Фірма Кім» мали реальний характер, витрати позивача на придбання послуг у цього контрагента здійснювались з метою використання у власній господарській діяльності (для виконання взятих на себе зобов'язань з перевезення вантажів), тож суд вважає, що висновки відповідача про завищення витрат документально та нормативно не обґрунтовані.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. Позивач у 2011 році перейшов на загальну систему оподаткування, будучи до цього, а саме у 2010 році платником єдиного податку, у зв'язку з чим застосування фінансових санкцій за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року є неправомірним.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0001191702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на

доходи фізичних ociб на суму 11037,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38грн. прийнято безпідставно, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача про стягнення 1400грн. витрат на правову допомогу суд задовольняє частково у сумі 664,07грн.

При цьому суд виходить з наступного.

В силу ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Як свідчать матеріали справи, 26.09.2012р. між позивачем по справі - ФОП ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги у даній справі, сума гонорару по якій складає 1400грн. (том 1 а.с. 133-135), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.09.2012р. підтверджується сплата позивачем вказаної суми гонорару адвокату (том 2 а.с. 110), а актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 14.10.2012р. підтверджується прийняття позивачем від адвоката правової допомоги на суму 1400,00грн., в тому числі за вивчення та ознайомлення з матеріалами перевірки ДПІ та первинними документами позивача - 200грн, підготовка та написання позовної заяви - 400грн., підготовка та написання пояснень на позовну заяву - 500грн., участь та представництво інтересів позивача у судових засіданнях в Окружному адміністративному суді АР Крим - 300грн.

Згідно зі ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011р. визначає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, законом передбачена можливість компенсації витрат виключно на правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Як свідчать матеріали справи, правова допомога надавалася адвокатом позивачу виключно у судових засіданнях 15.10.2012р. з 14:16год. до 15:17год. (1 година 01 хв.) та 05.11.2012р. з 10:41год. до 11:49год. (1 год. 08 хв.), загальною тривалістю 2 год. 09 хв.

Мінімальний розмір заробітної плати з 01.07.2012р. становив 1102,00грн., тож 40% від цього розміру складає 440,80грн.

Таким чином, граничний розмір правової допомоги у судових засіданнях складає 947,72грн. (440,80грн. х 2 год. 09 хв.).

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Беручи до уваги, що судом позовні вимоги задоволені частково, в розмірі 70,07 % від заявлених позовних вимог, компенсації позивачу підлягають витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 664,07грн. (947,72грн. х 70,07%).

Що стосується вимог про стягнення судового збору в розмірі 1083,22грн., то відповідно до частини 3 статті 94 КАС України вони також підлягають задоволенню частково, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у сумі 759,01грн. (1083,22грн. х 70,07%)

Під час судового засідання, яке відбулось 07.11.2012 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0001191702 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на

доходи фізичних осіб на суму 11037,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2759,38грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0001181702 від 20.09.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 52966,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9138,50грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 759,01грн. та витрати на правову допомогу у сумі 664,07грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.