Постанова № 29952878, 11.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 березня 2013 р. №820/169/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представників позивача - Савві Л.Є., Півцаєва О.В.,

представника відповідача - Чернігівської митниці - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" до Чернігівської митниці, начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А., про визнання дій незаконними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати дії начальника ВМП Коростовського П.А. при винесенні рішення №04.3-1670 від 10.09.12 незаконними та такими, що не відповідають положенням Митного Кодексу України, наказу МФУ № 598 від 24.05.2012 р. та наказу ДМСУ № 602 від 24.06.2009 р. при визначенні митної вартості;

2) скасувати рішення №04.3-1670 від 10.09.12 за підписом начальника ВМП Коростовського П.А.;

3) визнати незаконними дії Чернігівської митниці при використанні рішення № 04.3-1670 від 10.09.2012р. про визначення митної вартості товарів ПП "ОС-Гарант".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.09.2012р. начальником ВМП Чернігівської митниці Коростовським П.А. винесено рішення №04.3-1670 про визначення орієнтовної (без урахування технічного стану, величини пробігу, комплектації тощо) митної вартості транспортних засобів станом на 13.07.2012р.: сідельний тягач MAN TGA 18.480 4x2 BLS, 2008р.в., Vдв. = 12816 куб.см. (дизель) - 268 654,95 грн. та напівпричіп Fliegel SDS 350, 2008р.в., борт, тент - 105 047,98 грн.

Вказане рішення за підписом начальника ВМП Коростовського П.А. використовувалось Чернігівською митницею для визначення митної вартості товару. Позивач зазначає, що рішення не відповідає вимогам Митного Кодексу України, наказу ДМС України №602 від 24.06.2009р., наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., оскільки кожен автомобіль має свої особливості, різні пробіги, комплектації, технічний стан. Тому це рішення не може бути застосоване для визначення митної вартості.

Представник відповідача - Чернігівської митниці - у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала у повному обсязі, вказавши на необґрунтованість та неправомірність вимог позивача. В поданих на адресу суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позову. (а.с.27 - 30).

З позиції відповідача, під час провадження про порушення митних правил з метою забезпечення всебічності, об'єктивності та повноти розгляду справи, служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниці направила до відділу митних платежів запит від 06.09.2012р. №09-29/4392. У відповідь на запит відділом митних платежів листом від 10.09.2012р. №04.3-1670 була надана інформація щодо орієнтовної митної вартості сідельного тягача митної вартості транспортних засобів станом на 13.07.2012р.: сідельний тягач MAN TGA 18.480 4х2 BLS та напівпричепа Fliegl SDS 350, тобто надана інформація щодо подібних транспортних засобів, а не вилучених транспортних засобів у справах про порушення митних правил.

Рішення про коригування митної вартості товарів (за формою згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598) не приймалось, оскільки спірні транспортні засоби не були поміщені у митний режим імпорту, а була лише надана інформація щодо орієнтованої митної вартості. При цьому, орієнтована (довідкова) митна вартість транспортних засобів була визначена на підставі п.7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом міністерства юстиції та Фонду держмайна України №142/5/2092 від 14.11.2003р.

Відповідач вказує, що лист відділу митних платежів №04.3-1670 від 10.09.2012р. жодним чином не вплинув на права та законні інтереси позивача, оскільки даним листом не визначалась митна вартість вилучених транспортних засобів, а лише повідомлялась орієнтовна (довідкова) митна вартість подібних транспортних засобів. Відповідач зазначає, що вказані обставини свідчать про відсутність спору між позивачем та суб'єктом владних повноважень з приводу використання даного рішення.

Відповідач 2, начальник відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовський П.А., у судове засідання призначене на 11.03.2013р. не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності до вимог ст.ст.33, 35 КАС України. Відповідач на адресу суду надав письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.62 - 65).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.07.2012р. в зону митного контролю на митний пост "Сеньківка" Чернігівської митниці в напряму "в'їзд на митну територію України" з Російської федерації заїхали шість тягачів MAN з напівпричепами Fligel під керуванням водіїв ПП "ОС-Гарант" ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5

20.07.2012 року Чернігівською митницею складені протоколи про порушення митних правил від 19.07.2012р. за №0392/10205/12, №0393/10205/12, №0394/10205/12, №0395/10205/12, №0396/10205/12, №0397/10205/12.

Згідно постанов Новозаводського районного суду м.Чернігів від 15.10.2012р. водіїв позивача ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 483 Митного кодексу України за вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно вартості транспортного засобу, відправника, одержувача. Постановами апеляційного суду Чернігівської області від 14.11.2012р., від 16.11.2012р., від 20.11.2012р., постанови Новозаводського районного суду м. Чернігів від 15.10.2012 р. залишені без змін.

Вищеназваними постановами суду, водіїв позивача притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням до них штрафів у розмірі визначеному згідно листа начальника ВМП Коростовського П.А. №04.3-1670 від 10.09.2012р. та конфіскацією транспортних засобів.

Враховуючи той факт, що вказаним листом Чернігівської митниці встановлена вартість транспортних засобів, яка має юридичним наслідком застосування її в подальшому при визначенні розміру штрафних санкцій, суд вважає, що цей лист фактично за юридичними ознаками є рішенням органу владних повноважень та може бути предметом оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 цього Кодексу визначено, що справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС). Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Статтею 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Акт державного органу, іншого суб'єкта владних повноважень це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Оскаржений позивачем лист про визначення митної вартості є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розмінні статті 17 КАС України, оскільки породжує юридичні наслідки, як для співробітників підприємства позивача так і для позивача.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Навіть якщо дії відповідачів не породжують прав чи обов'язків позивача або їх дія не впливає на зміст та обсяг прав чи обов'язків особи, вказані обставини ще не свідчить, що цією дією не може бути порушено право, свободи чи інтереси особи, які вона вже має.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010р. у справі про визнання неправомірними рішень та дій, скасування рішень, судом касаційної інстанції зазначено, що аналіз приведених норм процесуального права (ст.ст. 2, 17 КАС України), як і будь-які інші норми права не дають підстав до висновку про виключення з компетенції адміністративних судів спорів про бездіяльність чи незаконні дії органів влади, їх посадових чи службових осіб з огляду на стадійність прийняття кінцевого рішення. Помилковим є судження, що такі дії, бездіяльність знаходяться за межами публічно-правових відносин. Колегія суддів відмічає, що такий висновок суду касаційної інстанції протирічить частині 2 статті 124 Конституції України, згідно якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України зазначено, що митна вартість товарів визначається декларантом.

Згідно ст.53 МК України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подаються необхідні документи і обраний метод її визначення.

Відповідно до п.3 ст.53 вказаного Кодексу, якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно п.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 55 Митного кодексу України, встановлено, що Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України передбачені методи визначення митної вартості відповідно до митного режиму імпорту.

Наказом державної митної служби України № 602 від 24.07.2009 р., який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення, затверджено "Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів". Згідно Порядку посадова особа митниці після перевірки необхідних документів, контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості, вивчення характеристик товарів, консультацій з декларантом, коригування та інш. митний орган визначає митну вартість товарів з оформленням рішення про визначення митної вартості за спеціальною формою.

Спеціальну форму рішення про коригування митної вартості затверджено Наказом міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р.

Однак, винесене відповідачем 1 рішення про визначення митної вартості не відповідає зазначеним нормативним актам, ні за формою, ні за порядком прийняття.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, проведена експертна оцінка конфіскованих транспортних засобів суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт-плюс", копії звітів про оцінку майна від 03.12.2012р. містяться в матеріалах справи.

Експертна оцінка виконана на підставі "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009р. за 1335/5/1159) та Національному стандарті №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. за №1440.

Відповідно до наданих звітів визначена ринкова вартість автомобіля-тягача MAN з урахуванням податків і зборів в розмірі 167323,99 грн. Без врахування податків і зборів ринкова вартість автомобіля визначена в розмірі 135590,67 грн., до якої у зв'язку з вимушеними умовами продажу, застосовано коефіцієнт 0,6 у відповідності до п.49 Національного стандарту №1. Тобто вартість транспортного засобу без врахування податків і зборів визначено в розмірі 81 354,40 грн.

Ринкова вартість напівпричепу Fligel відповідно до висновку експерту становить 83740,02 грн. з урахуванням податків і зборів, а вартість без врахування податків і зборів становить 50124,66 грн.

В оскаржуваному позивачем рішенні орієнтована митна вартість одного автомобіля з напівпричепом визначена в сумі 373 702,93 грн., що є значно більше ніж ринкова вартість транспортних засобів визначена експертом.

До матеріалів справи надані докази погодження Чернігівською митницею, стягувачем у виконавчому провадженні, реалізації вилучених транспортних засобів за експертною оцінкою.

Суд критично оцінює письмові пояснення відповідача 1 відносно того, що митницею погоджена лише врахована сума податків і зборів, щодо конфіскованих автомобілів.

Вказане твердження спростовується листом відповідача 1 за підписом начальника Чернігівської митниці №05/5631 від 07.12.2012р. "Щодо погодження звітів про оцінку майна" в якому зазначено, що митниця направляє погоджені звіти про оцінку конфіскованого майна згідно ПМП №393/12,394/12,396/12. Тобто відповідач 1 погоджуюсь з експертними висновками про визначення вартості майна, своїми діями фактично визнає, що ним було завищено вартість транспортних засобів у оскаржуваному рішенні.

В письмових поясненнях щодо процедури обчислення митної вартості транспортних засобів відповідач 1 посилається на використання ним при обчисленні нормативної бази: Митного кодексу України, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395, SchwackeList видавництва другого кварталу 2011 р.( стор. 889 та перший рядок на стор. 890)

Автомобіль MAN TGA 18.480 BLS LH06KJ01 на який посилається відповідач взагалі відсутній на наданій відповідачем до матеріалів справи роздруківці каталогу. А тягач MAN...LH06KJ18 вказаний відповідачем відповідає екологічному стандарту ЄВРО 5, що не відповідає автомобілям, які були вилучені у позивача. Також не зазначено рік виготовлення транспортного засобу.

На роздруківці та інших документах які надав відповідач 1 відсутні дата отримання інформації і абсолютна URL- адреса згідно вимогам п.7.53.5 Методики, яким передбачено, що для вибору ціни КТЗ слід брати до уваги дані значень, що відповідають ціні КТЗ на момент оцінки. Відповідачем, згідно наданих пояснень використовувались ціни 2011 р., що також є порушенням Методики.

В письмових поясненнях відповідач посилається на застосування ним при визначенні митної вартості ч. 7 ст. 59, ч. 7 ст.60, п.2 ч.2с. 64 Митного кодексу України, які регулюють різні методи визначення митної вартості, проте не вказує який саме метод використовувався відповідачем 1.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не надано обґрунтованого розрахунку вартості транспортних засобів та обґрунтування методики розрахунку. Так, в поясненнях відповідач 1 зазначає, що митна вартість визначалась орієнтовано, оскільки була відсутня інформація щодо величини пробігу, умов догляду, зберігання, експлуатації, комплектації, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, витрат на транспортування, страхування тощо.

Тобто використана відповідачем в оскаржуваному рішенні методика визначення орієнтовної митної вартості транспортних засобів не може бути застосована, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачена, що суперечить вимогам ст. 19 Конституції України. При цьому, митним органом не досліджено величини пробігу, умов догляду, зберігання, експлуатації, комплектації, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, витрат на транспортування, страхування транспортних засобів.

Таким чином, оцінюючи спірне рішення про визначення митної вартості та додані матеріали, суд приходить до висновку, що відповідач фактично не міг правильно та однозначно визначити вартість транспортних засобів (що підтверджується експертними висновками), тобто фактично Чернігівською митницею прийнято незаконне та необґрунтоване рішення про визначення митної вартості транспортних засобів.

З посадової інструкції начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці, наданої до матеріалів справи відповідачем 1, та інших документів не вбачається наявності у начальника Відділу Митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. повноважень на визначення орієнтовної митної вартості. Доказів того, що Коростовський П.А. є експертом в даній галузі знань суду не надано.

Таким чином, визначивши орієнтовну митну вартість транспортних засобів у листі №04.3-1670 від 10.09.2012, яке за своїми юридичними наслідками є рішенням органу владних повноважень, відповідач 2 перевищив надані йому законом повноваження.

За таких обставин, дії начальника Відділу Митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. є протиправними та такими, що суперечать нормам Митного кодексу України та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395.

Судом встановлено, що Чернігівська митниця використала митну вартість визначену в рішенні №04.3-1670 від 10.09.2012 р. при винесенні пропозицій щодо накладення адміністративних стягнень та в довідках про визначення вартості майна після нарахування всіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України за №225, 226, 227 від 25.10.2012р., що підтверджує створення юридичних наслідків оскаржуваним рішенням та спростовує доводи митниці щодо того, що вказане рішення не є рішенням про визначення митної вартості.

В наданих довідках Чернігівської митниці (№225, 226, 227 від 25.10.2012р.) зазначено митну вартість сідельного тягача MAN у розмірі 268 654,95 грн. та напівпричепу Fliegel у розмірі 105 047,98 грн., тобто зазначена саме митна вартість транспортних засобів визначена в оскаржуваному рішенні № 04.3-1670 від 10.09.2012р.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ч.2 ст.72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги позивача, або на спростування наданих позивачем доказів та на підтвердження, що рішення № 04.3-1670 від 10.09.12 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В зв'язку із зазначеним суд дійшов висновку, що вимоги позивача в даній адміністративній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" до Чернігівської митниці, начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А., про визнання дій незаконними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати дії начальника ВМП Коростовського П.А. при винесенні рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. незаконними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. та наказу Державної митної служби України №602 від 24.06.2009р. при визначенні митної вартості.

Скасувати рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. за підписом начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А.

Визнати незаконними дії Чернігівської митниці при використанні рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. про визначення митної вартості товарів Приватного підприємства "ОС-Гарант".

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 36036157, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд.25) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294.00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15.03.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.