Постанова № 29952627, 05.03.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/597/13-a

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 18.01.2013 р. № 00001/1504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1600000,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 800000 грн. Вимоги мотивує тим, що підставою винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є акт від 08.01.2013 року №9/1504/35976986, яким при проведенні перевірки було встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями). З даними порушеннями не погоджується, оскільки позивачем вимоги, передбачені законодавством щодо оформлення придбання товарів у постачальників та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, були повністю витримані. Вважає висновки відповідача, які ґрунтуються на тому, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА", підприємство не має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів, безпідставними та такими що суперечить вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали. Пояснили, що податковий кредит, відповідно від'ємне значення по операціям з будівництва м’ясопереробного цеху, складається з сум податків у зв'язку з будівництвом, спорудженням основного фонду, який на даний час не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки, на балансі підприємства (рах. 10 "Основні засоби") не відображено вартість м’ясопереробного цеху, тому підприємство не має право на отримання бюджетного відшкодування.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, з 24.12.2012 року по 28.12.2012 року посадовими особами Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" з питань правомірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень 2012 року, про що складено акт № 9/1504/35976986 від 08.01.2013 року.

Зокрема, перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року на 450000,00 грн., за жовтень 2012 року на 1150000,00 грн.

Так, в акті зазначено, що причиною виникнення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту в серпні, вересні, жовтні 2012 року та бюджетного відшкодування в вересні, жовтні 2012 року є виконання будівель-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів, необоротних активів та здійснення попередніх оплат постачальникам, пов’язаних з будівництвом м’ясопереробного цеху за адресою: м. Бердичів, вул. Білопільська, 131.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит, від’ємне значення по операціям пов’язаних з будівництвом м’ясопереробного цеху складається з сум податків у зв’язку з будівництвом, спорудженням основного фонду, який на даний час не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" п. 200.4 (а) ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 000001/1504 від 18.01.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2012 року у розмірі 1600000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 800000,00 грн.

Однак, суд вважає, що вказане рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що витрати, які понесені позивачем для будівництву м’ясопереробного цеху, були пов'язані з його господарською діяльністю, а тому він на законних підставах, передбачених п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс сплачену продавцю за такою операцією в складі вартості товару суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2553146,00 грн. та 2923242,00 грн. задекларовано рядком 22 відповідно в декларації з ПДВ за серпень 2012 року та вересень 2012 року (а.с. 39-42).

Аналіз норм ст. 198, зокрема, п. 198.3. Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.

Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів.

Зокрема, згідно п. 200.4 (а) ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

З акта перевірки вбачається, що сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем у попередніх та звітному періодах контрагентам перевищує заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2012 року.

Відповідно до пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була задекларована сума заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в банку в розмірі 1600000,00 грн. та дії передбачені пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України, були виконані в повному обсязі, що знайшло своє підтвердження в акті перевірки (а.с. 14).

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1600000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 800000,00 грн.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 00001/1504 від 18.01.2013 року, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" у вигляді 2294,00 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 18.01.2013 року № 000001/1504.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" понесені ним судові витрати у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 11 березня 2012 р.