Ухвала суду № 29952433, 13.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"13" березня 2013 р. Справа № 2а/1770/4001/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін

від позивача: Слесарчука О.П. представника за довіреністю,

від відповідача: Коритюк В.О. представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 20.06.2011р. №0014611541 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 159980,00грн. (159979,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 20.06.2011р. №0014651541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31335,00грн. (31355,00грн. аза основним платежем).

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення не відповідає обставинам справи та прийнято з порушенням норм матеріального права, просить оскаржену постанову скасувати та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в засіданні суду проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2011р. №0014611541 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 159980,00грн. (159979,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 20.06.2011р. №0014651541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31335,00грн. (31355,00грн. - за основним платежем).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки актів перевірки, на підставі яких винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству.

Позивач вказав, що у грудні ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, згідно з якими збільшено податковий кредит на суму 326074,00грн. Підставою для збільшення податкового кредиту були виявлені розбіжності у розрахунках з ТОВ "Нестле" за жовтень місяць 2010 року. 30.12.2010р. інспектором ДПІ у м.Рівне було зараховано уточнюючі розрахунки за жовтень 2010 року. Під час звітного періоду бухгалтером підприємства були враховані самостійно виправлені помилки за жовтень 2010 року, зазначені в уточнюючому розрахунку, зарахованому у грудні 2010 року. У ТОВ "Рівненська продуктова компанія" були всі підстави вважати, що уточнюючі розрахунки за жовтень 2010 року зараховано податковим органом, оскільки не виникло жодних розбіжностей по ПДВ з контрагентами. Дані уточнюючого розрахунку були відображені позивачем в декларації за грудень 2010 року, залишок від'ємного значення склав 166095,00грн. 18.02.2011р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було подано уточнюючий розрахунок за грудень 2010 року, в якому відображено збільшення податкового кредиту на суму 191334,00грн. Підставою для подання вказаного уточнюючого розрахунку була розбіжність у розрахунках з ТОВ "Фудз Трейд". Дані уточнюючого розрахунку були включені в декларацію за січень 2011 року, залишок від'ємного значення склав 250686,00грн. З вказаних декларацій вбачається, що відсутні будь-які порушення, які могли вплинути на розрахунки з державним бюджетом в наступних звітних податкових періодах. Таким чином, у відповідача не було жодних підстав для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

В ході перегляду судового рішення встановлено, що 31.05.2011р. відповідачем було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Рівненська продуктова компанія", результати яких оформлено актами перевірок від 31.05.2011р. №227/15-200/31383171 та від 31.05.2011р. № 228/15-200/31383171 (а.а.с.9-14).

Згідно з висновками вказаних актів перевірок, ТОВ "Рівненська продуктова компанія" порушено п.200.1 ст.200 ПК України розділу V ПК України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року на суму 159979,00грн. та занижено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2011 року на суму 31335,00грн.

За результатами перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011р. №0014611541 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 159980,00грн. (159979,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 20.06.2011р. №0014651541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31356,00грн. (31355,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.а.с.7-8).

За змістом актів перевірок від 31.05.2011р. №227/15-200/31383171 та від 31.05.2011р. №228/15-200/31383171, перевіркою податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2010 року встановлено порушення податкового законодавства та недостовірність даних, що містяться у податковій декларації. Позивачем 24.12.2010р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому збільшено податковий кредит на суму ПДВ 367026,00грн. та відповідно збільшено залишок від'ємного значення.

30.12.2010р. подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому зменшено залишок від'ємного значення на 40952,00грн.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за N250/2054, різниця в сумі 326074,00грн. повинна бути відображена у податковій звітності наступного звітного періоду, а саме січня 2011 року. Однак, позивачем дана сума відображена в рядку 23.3 податкової звітності за грудень 2010 року, чим порушено вказані вимоги Порядку №166. У зв'язку з вказаним, відповідачем встановлено заниження сум ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року у розмірі 159979,00грн.

Дана помилка вплинула на розрахунки з бюджетом і в наступних звітних податкових періодах, а саме в лютому 2011 року задекларована сума до сплати становить 38483,00грн., а відповідно до результатів перевірки платником необхідно було відобразити залишок рядка 26 в сумі 219331,00грн. попереднього звітного періоду в рядку 23.2 поточного звітного періоду, що зменшиться за рахунок позитивного нарахування в розмірі 289169,00грн. Тому сума, що підлягає сплаті до бюджету мала становити 69838,00грн., натомість платником відображено 38483,00грн. У податковій звітності за березень 2011 року необхідно було в рядку 24 зазначити суму в розмірі 31355,00грн. (з уточнюючого розрахунку за грудень 2010 року, поданого 18.02.2011р.). Даних вимог при заповнення звітності з податку на додану вартість ТОВ "Рівненська продуктова компанія" дотримано не було.

З вказаними висновками податкового органу апеляційний суд не погоджується, враховуючи наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) у 2010 році було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. N168/97-ВР, а з 01.01.2011р. - статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону N168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з вимогами п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимоги Закону N168/97-ВР та ПК України кореспондуються з п.5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за N250/2054, що діяв на момент подання позивачем обумовлених податкових декларацій та уточнюючих розрахунків (далі - Порядок №166), згідно з яким якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Тобто, у випадку, коли платник податку має право на відшкодування ПДВ, то такий платник відповідно до вимог Порядку №166 повинен відобразити певні показники в податкових деклараціях за два податкові періоди: за Період 1 (звітний) - у рядку 22.2 визначити від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за Період 1; за Період 2 (наступний за звітним) - відобразити таке від'ємне значення у рядку 23.1.

Відповідно до абз.3 п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що діяв до 01.01.2011р. (Закон - №2181-ІІІ), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як випливає з вимог ст.5 Закону №2181-ІІІ та ст.50 ПК України, використання права платника податку на уточнення показників попередньо поданої декларації обмежується тільки терміном 1095 днів, а відтак платник податку має право на свій розсуд вибирати шлях уточнення: або уточнити показники раніше поданої декларації або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, що слідує на періодом уточнення.

З матеріалів справи вбачається, що для уточнення показників за Період 1 ТОВ "Рівненська продуктова компанія" обрано механізм, передбачений абз.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ та п.50.1 ст.50 ПК України, а саме: позивач подавав уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за податкові періоди, в яких виявлені помилки. Перелік уточнюючих розрахунків та суми коригування наведені в Реєстрах уточнених податкових накладних, що додаються до даних уточнень.

Підтвердженням права та можливості платника податку використовувати такий механізм є форма Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - Уточнюючий розрахунок) та форма Податкової декларації з податку на додану вартість, які затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання".

Так, у рядках 8.5 та 8.6 Уточнюючого розрахунку передбачено як результат уточнень показників податкової декларації з ПДВ за Період 1 - збільшення (рядок 8.5) або зменшення (рядок 8.6.) суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду), а у податковій декларації з ПДВ передбачено рядок 23.3. - значення рядків 8.5 та 8.6 Додатка №5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податного) періоду.

Як встановлено судом, за усіма самостійно виявленими помилками у показниках податкових декларацій з ПДВ, поданих за жовтень та грудень 2010 року, позивач, на підставі вимог абз.3 п.5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ та п.50.1 ст.50 ПК України, подав Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні місяці за формою, що визначена у Додатку №5 до Порядку №166 та уточнюючі Додатки №5 до декларації з ПДВ (а.с.220-250 т.1- а.с.1-36 т.2). Додавши такі уточнені розрахунки та Додатки 5, позивач уточнив показники декларації з ПДВ за податкові періоди, в яких була допущена виявлена помилка (тобто за Період 1), визначивши суми збільшення (зменшення) значення рядка 22.2 податкового періоду, що уточнювався у рядках 6.3 та 6.4 Уточнюючих розрахунків та суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (тобто Періоду 2 - податкового періоду, що слідував за податковим періодом, що уточнюється) у відповідних рядках 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків.

Так, ТОВ "Рівненська продуктова компанія" 24.12.2010р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 367026,00грн. (рядок 8.5 Уточнюючого розрахунку).

30.12.2010р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 40952,00грн. (рядок 8.6 Уточнюючого розрахунку).

Сумарне значення рядків 8.5 та 8.6 вказаних Уточнюючих розрахунків - 326074,00грн., було відображено позивачем у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Залишок від'ємного значення після врахування уточнюючого розрахунку склав 166095,00грн. (рядок 26 податкової декларації).

18.02.2011р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 року, в якому зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 134740,00грн. (рядок 8.6 Уточнюючого розрахунку).

Значення рядка 8.6 вказаного Уточнюючого розрахунку - 134740,00 грн., було відображено позивачем у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року. Залишок від'ємного значення після врахування уточнюючого розрахунку склав 250686,00грн. (рядок 26 податкової декларації).

Отже, позивач виконав всі необхідні вимоги, які передбачалися вимогами Закону N168/97-ВР, Закону №2181-ІІІ, ПК України та Порядку №166.

Абзацом 1 п.п.4.4.3 п.4.4 ст.4 Порядку №166 визначено, що Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.

Абзацом 4 п.п.4.4.3 п.4.4 ст.4 Порядку №166 встановлено, що у разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15. 06.2005 N213 та від 17.03.2008 N159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивач всі уточнюючі розрахунки подавав за формою, яка визначена у Додатку №5, про що свідчать копії Уточнюючих розрахунків. При цьому, відповідачем не надано жодних заперечень стосовно правильності визначення позивачем сум коригування ПДВ, вказаних в поданих Уточнюючих розрахунках.

Підпункт 4.4.3 п.4.4 ст.4 Порядку №166, на який посилається податковий орган, не містить норм, які б зобов'язували позивача включати дані поданих Уточнюючих розрахунків до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, в якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок.

За таких обставин, доводи податкового органу щодо порушення позивачем п.201.1 ст.200 ПК України не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими.

Крім того, суд зазначає, що, складаючи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, позивач не міг порушити норми ПК України (про що зазначено у акті перевірки від 31.05.2011р. №227/15-200/31383171), який набрав чинності лише з 01.01.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 20.06.2011р. №0014611541 та від 20.06.2011р. №0014651541, а тому підставно задовольнив позов.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" вул.Князя Володимира,112А,м.Рівне,33009

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023