Ухвала суду № 2995114, 10.02.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2009 р. Справа № 3/19

за позовом ТОВ "Ланжерон і К", в особі Філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К"

до відповідача Старорафалівське СТ

про стягнення заборгованості в сумі 14 267 грн. 15 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Жолобчук Л.В. довіреність № 04-02 від 02.01.09р.

Від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі Філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Старорафалівського споживчого товариства про стягнення заборгованості за поставлені товари в розмірі 10237 грн. 19 коп., штрафних санкцій в розмірі 4029 грн. 96 коп.. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №04630914. Відповідач причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

02 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі Філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К" (далі –продавець) та Старорафалівським споживчим товариством (далі –покупець) укладено Договір купівлі - продажу товарів №293/08, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених Договором передати у власність покупця товар, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товари на загальну суму 10237 грн. 19 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №РН-0015829 від 02 вересня 2008 року на суму 1667,76 грн., №РН-0016291 від 09 вересня 2008 року на суму 2220, 00 грн., №РН-0016689 від 16.09.2008 року на суму 2092,82 грн., №РН-0017139 від 23.09.2008 року на суму 2096,30 грн., №РН-0017531 від 30.09.2008 року на суму 396,12 грн., №РН-0017532 від 30.09.2008 року на суму 2986,09 грн., №РН-0017872 від 07.10.2008 року на суму 2665,86 грн..

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 10237 грн. 19 коп. основного боргу, 4029 грн. 96 коп., штрафних санкцій з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства (34354, Рівненська область, Володимирецький район, с.Стара Рафалівка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 01765207, р/р 26007101013006 в ФАБ «Укоопспілка», МФО 333625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі Філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К" (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Фабрична, 12, код ЄДРПОУ 35425106, р/р 2600991069 у ВАТ "Укргазбанк", МФО 320478) основного боргу в розмірі 10237 грн. 19 коп., штрафних санкцій в розмірі 4029 грн. 96 коп..

3. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства (34354, Рівненська область, Володимирецький район, с.Стара Рафалівка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 01765207, р/р 26007101013006 в ФАБ «Укоопспілка», МФО 333625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі Філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К" (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Фабрична, 12, код ЄДРПОУ 35425106, р/р 2600991069 у ВАТ "Укргазбанк", МФО 320478) 142 грн. 67 коп., сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя