Рішення № 29950884, 11.03.2013, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/210/13-ц

Провадження №2/157/64/13

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2013 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Мельницькій Г.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Авто Просто" про визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася у суд з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою придбання легкового автомобіля "Chery Tiggo" 27 вересня 2010 року уклала з ТОВ "Авто Просто" угоду № 0329049 з додатками до неї. На виконання угоди вона сплатила вступний внесок у розмірі 3951 грн. 36 коп. та щомісячні платежі у сумі 58695 грн. 87 коп., а всього 62647 грн. 23 коп., однак автомобіль не отримала. Вказує, що відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, виключно за рахунок яких, і передбачалось здійснення придбання автомобіля одному з учасників групи, який має найбільшу кількість балів, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи залучених до умов такої системи. Чітких строків виконання обов'язку по наданню автомобіля угода не містить. Вважає, що дана угода була укладена під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, що не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому її права як споживача порушені. У зв'язку з наведеним, просить визнати недійсною угоду, укладену з ТОВ "Авто Просто", та стягнути з відповідача на її користь 62647 грн. 23 коп. коштів сплачених за угодою та в дохід держави судовий збір.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, і, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві, просила її вимоги задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "Авто Просто" у судове засідання не з'явився, із змісту поданих до суду заперечень вбачається, що відповідач позов не визнає, просить розглянути справу у відсутності його представника і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підстави для визнання укладеної з позивачем угоди недійсною відсутні, ТОВ "Авто Просто" у своїй діяльності керується вимогами Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" і надає фінансові послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, та отримало на здійснення такої діяльності 15.01.2013 року ліцензію, а тому угоди, які укладаються з клієнтами, повністю відповідають діючому законодавству України.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" була укладена угода № 0329049 з додатками до неї, предметом якої є надання учаснику послуг системи "Авто Так", спрямованих на придбання автомобіля "Chery Tiggo" у групі (а.с. 5-9). За умовами цієї угоди ТОВ "Авто Просто" гарантує учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою, придбаного за рахунок Чистого фонду групи учасників, який формується за рахунок лише внесків останніх без залучення коштів самого відповідача.

Позивачем ОСОБА_1 після укладення угоди виконувалися її умови, зокрема, було сплачено вступний внесок у розмірі 3951 грн. 36 коп. та щомісячні повні внески, а всього на виконання умов угоди ОСОБА_1 було сплачено 62547 грн. 23 коп., що підтверджується поданими позивачем квитанціями (а.с.10-24,76-78), однак автомобіль їй надано не було.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється.

Як зазначається у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, ухваленій за наслідками розгляду заяви про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року у справі за позовом до ПАТ "Філдес Україна" про визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди (з подібними до розглядуваного випадку правовідносинами), яка, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені із використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Таким чином, вказаний закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а ТОВ "Авто Просто" без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи "Авто Так". В даному випадку, на думку суду, має місце нечесна підприємницька діяльність відповідача у вигляді введення споживача, яким є позивач, в оману через утворення і експлуатацію пірамідальної схеми в контексті наведених норм згаданого Закону, що тягне за собою недійсність оспорюваної угоди з настанням передбачених ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що укладену між позивачем та відповідачем угоду слід визнати недійсною та стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 62547 грн. 23 коп., сплачених на виконання зазначеної угоди, а також судовий збір в дохід держави у розмірі 740 грн. 17 коп. (114 грн. 70 коп. за вимогу немайнового характеру + 625 грн. 47 коп. за вимогу майнового характеру).

Твердження відповідача про те, що оспорювана угода відповідає діючому законодавству, оскільки його діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах здійснюється відповідно до ліцензії на право зайняття такою діяльністю, не спростовують доводів позивача, адже спірні правовідносини між сторонами виникли до часу надання відповідачу права на провадження вказаним видом діяльності.

Інші твердження, викладені відповідачем у запереченнях, також не спростовують доводів позивача та правильність вищенаведених висновків суду.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 203, 215, 216 ЦПК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною укладену між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" угоду № 0329049 від 27 вересня 2010 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на користь ОСОБА_1 сплачені за угодою № 0329049 від 27 вересня 2010 року кошти в сумі 62547 (шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок сім) гривень 23 копійки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" у дохід держави судовий збір у розмірі 740 (сімсот сорок) гривень 17 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: О. В. Антонюк