Постанова № 2994996, 12.02.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2009 р.

Справа № 8/156-08-4625

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Слюсар М.М. за довіреністю від 08.01.2009р. №122

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року

у справі №8/156-08-4625

за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”

до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 13754,78 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” 13754,78 грн. недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року у справі №8/156-08-4625 (суддя Атанова Т.О.) позов ЗАТ „Макіївкокс” задоволено. З ДП „Одеська залізниця” на користь позивача стягнуто 13754,78 грн. боргу, 137,54 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено, що недостача вантажу виникла при перевезенні, про що свідчать комерційний акт від 05.05.2008р. №БК044795/388/129, акти загальної форми від 04.05.2008р. №3066 та від 05.05.2008р. №7908 та акт про технічний стан вагону від 04.05.2008р. №211, у зв’язку з чим відповідно до ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України, ст. 924 ЦК України збитки від нестачі вантажу підлягають стягненню з перевізника (Одеської залізниці).

Відповідач (ДП „Одеська залізниця”) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та звільнити Одеську залізницю від відповідальності. При цьому скаржник посилається на не з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку судом доказів, порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. За доводами скаржника згідно з вимогами ст.ст. 31, 32 Статуту залізниць України та п.п.5,6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відповідальність за незбереження (втрату) вантажу в процесі перевезення необхідно повністю покласти на вантажовідправника (ЗАТ „Макіївкокс”).

02.02.2009р. за вх.№81-Д1 до апеляційного господарського суду від ЗАТ „Макіївкокс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Одеська залізниця”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду –без змін.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Позивач (ЗАТ „Макіївкокс”) в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.01.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутністю представника позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця”, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2003р. між ТОВ „Макіївкокс” (продавець, позивач) та ЗАТ „Донецьксталь” - металургійний завод” (покупець) укладений договір №1970дс, предметом якого є зобов’язання покупця передати на умовах вказаного договору коксохімічну продукцію (товар), номенклатура, кількість, вартість, строки та умови поставки якого узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору, а також зобов’язання покупця прийняти товар і оплатити його (а.с. 36-37).

Додатком від 04.11.2003р. до вказаного вище договору (а.с. 38) реквізити продавця змінено на ЗАТ „Макііївкокс”.

Додатками від 30.12.2004р., від 30.12.2005р., від 28.12.2006р., від 28.12.2007р. (а.с. 39-42) до договору від 01.09.2003р. №1970дс строк дії вказаного договору продовжено до 31.12.2008р.

На виконання умов вищевказаного договору 02.05.2008р. зі станції Макіївка Донецької залізниці ЗАТ „Макіївкокс” у вагонах №66228966, №68797547, №66488685, №68474956, №68613678, №68468842 відправлено на адресу ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” - станція призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці –для подальшої відправки на експорт водним транспортом в Болгарію 237,70 тон коксу доменного ТУ У 322-00190443-114-96, що підтверджується залізничною накладною №50936671 (а.с. 7).

Згідно з відмітками у цій накладній, кокс доменний завантажений засобами відправника (ЗАТ „Макіївкокс”) навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з р.2 параграфів 1-3,5,6,8,9 сб. 17 п.4.1,4.3,4.11,7.1,7.3,8.2 Технічних умов правильно. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника.

В процесі перевезення вантажу 04.05.2008р. на станції Знам’янка Одеської залізниці при огляді потягу з оглядової вишки у вагоні №68797547 виявлено, що на поверхні вантажу наявне поглиблення. На момент прибуття вагону течі вантажу немає. Наявні старі сліди течі вантажу на хребетній балці. Вагон цілісно металевий, справа над першою колісною парою мається пробоїна на днищі вагону розміром 200мм х 500мм. Пробоїна старого походження вкрита іржею. Пробоїну на днищі вагону заклали в парку відправлення за допомогою дошки та паклі. Вагон зданий під охорону. Повідомлений ЛВВС. Вагон відчеплений на знеструмлену колію для перевірки. Про встановлені обставини станцією Знам’янка Одеської залізниці складений акт загальної форми від 04.05.2008р. №3066 (а.с. 56).

05.05.2008р. станцією Знам’янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №7908 (а.с. 55), згідно з яким, при огляді вагону на знеструмленій колії виявлено, що по документам значиться навантаження навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний. Фактично завантаження рівномірне вище бортів 250 мм. На поверхні вантажу є воронкоподібне поглиблення над першою колісною парою довжиною 4000мм шириною 2500 мм глибиною до полу. Захисне маркування вантажу відсутнє. Наявний доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Пробоїна днища вагону над першою колісною парою закладена дошкою та паклею. Течі вантажу немає. Каток не застосовувався. Обсяг кузова 70,5 куб.м. Вагон зданий під охорону та відчеплений на вагову перевірку.

На підставі вищевказаних актів загальної форми станцією Знам’янка Одеської залізниці 05.05.2008р. складений комерційний акт №БК044795/388/129 (а.с. 10), згідно з яким, окрім обставин, які засвідчені в актах загальної форми, встановлено, що 05.05.2008р. здійснено перевантаження вагону на 150 тонних вагонних вагах станції і виявлено, що вага брутто 54600 кг, тара –20250 кг, нетто –34350 кг, тобто виявлено недостачу вантажу в кількості 8450 кг. Перевантаження здійснювалося двічі, недостача вантажу підтвердилася. На момент перевантаження маркування вапном не порушено. Недостача вантажу у вагон вміститися могла.

Окрім того, 04.05.2008р. станцією Знам’янка Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №211 (а.с. 54), який свідчить про виявлені несправності вагону №68797547, а саме: „Справа над першою колісною парою мається пробоїна на днищі вагону довжиною 500 мм шириною 200 мм. Пробоїна старого походження вкрита іржею”. Причина виникнення несправності –в процесі експлуатації. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник несправності міг бачити, але не прийняв заходів по усуненню.

Окрім того, одержувач вантажу –ТОВ „Ізмаїльський морський торговельний порт” переуступив своє право на пред’явлення претензій та позовів до залізниці за недостачу коксу доменного у кількості 8450 кг ЗАТ „Макіївкокс” (як відправнику вантажу), що підтверджується переуступним написом у п.5 накладної №50936671.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ЗАТ „Макіївкокс” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу, оскільки в силу вимог ч.2 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст.909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Водночас матеріали справи свідчать про недостачу вантажу, технічну несправність вагону, в якому здійснювалося перевезення вантажу, про наявність ознак втрати вантажу при його перевезенні (поглиблення на поверхні вантажу).

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для відповідальності як вантажовідправника, так і перевізника вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.5 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст.2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В силу вимог ст.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст.917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в акті про технічний стан вагонів від 04.05.2008р. №211 встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправність - пробоїну на днищі вагону справа над першою колісною парою, яка є старого походження вкрита іржею, виникла в процесі експлуатації та втрата вантажу від такої несправності є можливою, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу покладається на відправника.

Водночас вимогами ст.113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст.924 ЦК України та ч.1 ст.314 ГК України.

Проте апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст.31 Статуту залізниць України, залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відтак, відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9. Роз’яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність покладення відповідальності за недостачу вантажу тільки на перевізника є неправомірним та таким, що не відповідає матеріалам справи, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Кількість і вартість відправленого вантажу позивач належним чином підтвердив рахунком-фактурою від 02.05.2008р. №1743ф та Сертифікатом якості 02.05.2008р. №894, що є додатком до від 01.09.2003р. №1970дс та додаткових угод до нього (а.с. 11-12), згідно з яким вартість 1 тони коксу доменного становить 1520 грн. (без ПДВ).

Апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог (а.с. 13), відповідно до якого недостача вантажу із застосуванням норми недостачі 1% до загальної маси недостачі вантажу становить 13754,78 грн., тобто стягненню з ДП „Одеська залізниця” підлягає 6877,39 грн. (13754,78 грн. / 2).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця” слід задовольнити частково, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, позовні вимоги ЗАТ „Макіївкокс” слід задовольнити частково та стягнути з Одеської залізниці половину вартості недостачі коксу доменного.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року у справі №8/156-08-4625 скасувати.

3.Позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” задовольнити частково.

4.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) 6877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 39 коп. вартості нестачі коксу доменного, 68 (шістдесят вісім) грн. 77 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд позову, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) 34 (тридцять чотири) грн. 39 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

8.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов