Постанова № 29948646, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. Справа №801/252/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ківа А.С., представників позивача Морозова Г. М., довіреність від 08.11.2012, Бєлана Д.А., довіреність від 12.11.2012, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопромприлад"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопромприлад" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 08.11.2012 №589 "Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопромприлад"", визнання протиправними дії посадових осіб Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової перевірки позивача за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012 № 0001522200, №0001532200, № 0001542200.

Під час судового засідання представники позивача наполягали на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі статті 20, розділу I, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, направлення від 08.11.2012 та наказу Сакської ОДПІ від 08.11.2012 №589 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Тенопромприлад", проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "НВП «Технопромприлад" з питань своєчасності і нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012».

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року N 2755-VI.

Згідно статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України) про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку стосовно того, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

Оцінюючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги про визнання протиправним цього наказу суд встановив таке.

Наказ Сакської ОДПІ від 08.11.2012 №586 прийнятий на підставі пунктів 75.1., 78.1.1, 78.1.4. Податкового кодексу України.

Стаття 78 Податкового кодексу України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, так документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку виключною передумовою для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є факт не надання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що 11.09.2013 Сакською ОДПІ спрямований запит №2762/10/22-00 до ТОВ «НВП «Технопроприлад» про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено, що у зв'язку з необхідністю перевірки відомостей про правовідносини з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на підставі пунктів 20.1.6., 73.3, 78.1.1, 78.1.4. Податкового кодексу України.

Листом від 03.10.2012 ТОВ «НВП «Технопроприлад» відмовило Сакської ОДПІ у наданні інформації та документів.

З цього приводу суд вказує, що згідно пункту 20.1.6. Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, податкові органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно пункту 73.3. Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного у пункті 78.1.1 Податкового кодексу України, на думку суду, іншою підставою для спрямування письмового запиту є випадок, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Про вказану підставу й зазначено у запиті Сакської ОДПІ від 11.09.2012.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачем безпідставно було відмовлено у наданні інформації та документів на запит Сакської ОДПІ від 11.09.2012, а тому відповідачем, з урахуванням пункту 78.1.1. правомірно прийнятий наказ про проведення позапланової документальної перевірки.

Також позивачем наводиться, що у порушення пункту 82.2. Податкового кодексу України, перевірка призначена на 10 робочих днів з 09.11.2012 по 22.11.2012.

Згідно вказаного пункту - Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Позивач вказує, що він є суб'єктом малого підприємництва, а тому тривалість його перевірки не повинна перевищувати 5 робочих днів.

Поняття суб'єкта господарювання наведене у статті 55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб'єктами малого підприємництва є:

юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Судом встановлено що станом на 01.01.2012 кількість найманих працівників позивача дорівнювала 8 особам, чистий дохід від реалізації продукції склав 3979,80 тис. грн.

На підставі встановлено суд робить висновок, що дійсно позивач є суб'єктом малого підприємництва та податковий орган протиправно визначив проведення перевірки у термін до 10 робочих днів.

Разом з тим суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. З наведеного випливає що умовою для звернення особи до суду є наявність у позивача переконання в порушення його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд зазначає, що видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Підсумуючи наведене суд вказує, що наказ Сакської ОДПІ від 08.11.2012 №589 не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язки ТОВ «НВП «Технопромприлад» у сфері публічно-правових відносин, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

За вказаними підставами не підлягають задоволенню й позовні вимоги ТОВ «НВП «Технопромприлад» про визнання протиправними дії посадових осіб Сакської ОДПІ з проведення документально позапланової перевірки ТОВ «НВП «Технопромприлад» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, оскільки обґрунтування, на які посилається позивач, а саме, незаконне прийняття відповідачем наказу на проведення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи..

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ від 20.12.2012, яки були прийняті за результатами проведеної перевірки.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" від 14.10.2010 (Заява NN 23759/03 та 37943/06) вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Таким чином саме прийняті суб'єктом владних повноважень податкові повідомлення-рішення породжують підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Оскільки судом встановлено, що перевірка проведена на підставі наказу, порушень порядку повідомлення та прибуття на перевірку, або інших дій, що є порушеннями Кодексу етичної поведінки, Податкового кодексу України, позивачем не зазначено, та й наслідків вказаними діями для позивача не породжено, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дії посадових осіб Сакської ОДПІ з проведення документально позапланової перевірки.

Згідно статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами перевірки Сакською ОДПІ складений акт від 29.11.2012 №939/22-00/19452839, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП «Технопромприлад":

- частини 1, 5 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВП «Технопромприлад» з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012;

- пункту 3.1.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 409294,00 грн., у тому числі:

За березень 2009 року у сумі 1450,00 грн.,

За квітень 2009 року у сумі 2000,00 грн.,

За вересень 2009 року у сумі 1862,00 грн.,

За жовтень 2009 року у сумі 41574,00 грн.,

За листопад 2009 року у сумі 31591,00 грн.,

За лютий 2010 року у сумі 13455,00 грн.,

За липень 2010 року у сумі 31540,00 грн.,

За серпень 2010 року у сумі 5438,00 грн.,

За вересень 2010 року у сумі 13581,00 грн.,

За жовтень 2010 року у сумі 5000,00 грн.,

За листопад 2010 року у сумі 24003,00 грн.,

За січень 2011 року у сумі 21698,00 грн.,

За березень 2011 року у сумі 20152,00 грн.,

За травень 2011 року у сумі 10800,00 грн.,

За червень 2011 року у сумі 35000,00 грн.,

За жовтень 2011 року у сумі 17450,00 грн.,

За листопад 2011 року у сумі 44650,00 грн.,

За грудень 2011 року у сумі 30550,00 грн.,

За січень 2012 року у сумі 10500,00 грн.,

За лютий 2012 року у сумі 47000,00 грн.

Що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 330817,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року у сумі 13455,00 грн., за липень 2010 року у сумі 31540,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 5438,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 13581,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 5000,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 24003,00 грн., за січень 2011 року у сумі 21698,00 грн., за березень 2011 року у сумі 17450,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 44650,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 30550,00 грн., за січень 2012 року у сумі 10500,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 47000,00 грн.;

Статті 5, пункту 8.6.1. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 134.1.1., статті 134, 145.1. статті 145 Податкового кодексу України при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 490576,00 грн., у тому числі:

За 2009 рік у сумі 47632,00 грн.,

За 2010 рік у сумі 178727,00 грн.,

За 2011 рік у сумі 206139,00 грн.,

За 2012 рік у сумі 58078,00 грн.

Встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012;

Не підтверджено реальність проведених господарських операцій ТОВ «НВП «Технопромприлад» з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 20.12.2012 №0001522200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 78477,00 грн.,

- від 20.12.2010 №0001532200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 330817,00 грн., у тому числі 330817,00 грн. за основним платежем та 69542,75 грн. за штрафними санкціями;

- від 20.12.2012 №0001542200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 607233,75 грн., у тому числі 490576,00 грн. за основним платежем та 116657,75 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Застосування Закону України «Про податок на додану вартість» та Законк України "Про оподаткування прибутку підприємств", які втратили чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, є цілком правомірним, оскільки норми зазначених законів діяли на час проведення окремих господарських операцій та формування податкового кредиту та валових витрат позивачем.

Платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закон про прибуток).

Платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.

Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон про ПДВ).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.4.1. статті 7 Закону про ПДВ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З 01.01.2011 Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Як зазначено в акті перевірки від 29.11.2012 проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлені ознаки фіктивності, передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України, що свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, наявні в платника податків документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином об'єктом доказування по даній справі є обставини встановлення позивачем досягнення фінансово-господарського результату, в іншому випадку визначення податкового зобов'язання можна визнати обґрунтованим, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі, доказів сплати продавцю ПДВ у вартості товару та належно оформлених податкових накладних.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виконавчим комітетом Сакської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП «Технопромприлад" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР від 22.12.1996.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м.Саки, вул.Промислова, 6а.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

24.13.0 виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції;

73.10.1. дослідження і розробки в галузі природничих наук.

З 30.09.1997 ТОВ «НВП «Технопромприлад» є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва НБ №054490.

В період з 01.01.2009 по 31.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю " НВП «Технопромприлад " мало господарським стосунки з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі».

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "ВИРОБНИЧА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОКНОПОЛЬ" не перебуває у процесі припинення, ПП "БАЗИС ТОРГ" не перебуває в процесі припинення, ПП "ПАН БУД" не перебуває в процесі припинення, ПП "КОММАНД" не перебуває в процесі припинення, КП "АЛЬЯНС" не перебуває в процесі припинення, ФІРМА"КАПІТЕЛЬ ПЛЮС" не перебуває в процесі припинення, ПП "УКРТОРГПАРТНЕР" не перебуває в процесі припинення, ПП "КРИМСПЕЦТЕХНОЛОДЖИ" не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній ( стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Судом встановлено укладання договорів поставки з 01.01.2009 по 31.03.2012, в яких ТОВ «НВП «Технопромприлад» є замовником, а ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» є постачальниками.

02.11.2009 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Базис Торг» укладений договір №30-11/94, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодістоводородний кисень - 50 кг за ціною 145,00 грн. за кг, без ПДВ;

Йод - 150 кг за ціною 240,00 грн. за кг, без ПДВ;

Їдкий калій - 50 кг за ціною 10,00 грн. за кг, без ПДВ.

Загальна вартість договору 52500,00 грн.

04.11.2009 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №31-11/1743, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Сульфіт цезію - 375 кг за ціною 100,00 грн. за кг без ПДВ.

Загальна вартість договору 45000,00 грн.

09.11.2009 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Базис Торг» укладений договір №31/1-11/93, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йод - 100 кг за ціною 240,00 грн. за кг, без ПДВ;

Азотний кисень - 400 кг за ціною 2,50 грн. за кг, без ПДВ.

Загальна вартість договору 30000,00 грн.

12.01.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №1-01-196, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодистоводородна кислота - 250 кг за ціною 150,00 грн. за кг, ПДВ 30,00 грн.

Загальна вартість договору 45000,00 грн.

15.01.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Базис Торг» укладений договір №2-01-22, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Іонобменна смола АВ 17-8 чс - 500 кг за ціною 15,00 грн. за кг, без ПДВ;

Іонобменна смола КУ 2-8 чс - 200 кг за ціною 21,00 грн. за кг, без ПДВ;

Азотний кисень - 1000 кг за ціною 2,50 грн. за кг, без ПДВ;

Їдкий натр - 200 кг за ціною 7,00 грн. за кг, без ПДВ;

Сульфіт натрію - 600 кг за ціною 11,25 грн. за кг, без ПДВ;

Сода кальцинована - 1000 кг за ціною 2,50 грн. за кг, без ПДВ;

Фтор лакотканина - 50 м за ціною 98,00 грн. за 1 м, без ПДВ.

Загальна вартість договору 35700,00 грн.

21.05.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №31-2010/618, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Азотна кислота - 2000 кг за ціною 4,00 грн. за кг, ПДВ 0,80 грн.;

Синтетичний теплоносій ТВЛ-330 - 400 кг за ціною 32,00 грн. за кг, ПДВ 6,40 грн.;

Фтор лакотканина - 30 м за ціною 98,00 грн. за м, ПДВ 19,60 грн.;

Фторолонова фільтровальна тканина - 20 м за ціною 31,00 грн. за м, ПДВ 6,20 грн.

Загальна вартість договору 29232,00 грн.

25.05.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Базис Торг» укладений договір №33-2010/39, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Реактор Серн 1,6 - 1 шт. за ціною 65200,00 грн., ПДВ 13040,00 грн.;

Реактор Серн 0,6 - 1 шт. за ціною 52000,00 грн., ПДВ 10400,00 грн.

Загальна вартість договору 140640,00 грн.

27.05.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Укрторгпартнер» був укладений договір №35-2010/29, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару, що зазначений у специфікації - будівельні матеріали, обладнання сантехнічне, електричне, повітряне.

Загальна сума договору 55515,00 грн.

21.06.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №37-2010/846, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Їдкий натр - 500 кг за ціною 8,00 грн. за кг, ПДВ 1,60 грн.;

Карбонат калію хч - 500 кг за ціною 21,00 грн. за кг., ПДВ 4,20 грн.;

Йодистоводородна кислота - 200 кг за ціною 306,00 грн. за кг, ПДВ 61,20 грн.

Загальна вартість договору 90840,00 грн.

21.06.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №43-2010/1100, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Ортофенілендаімідін - 500 кг за ціною 25,70 грн. за кг, ПДВ 5,14 грн.;

Нафталевий ангідрид - 500 кг за ціною 45,70 грн. за кг, ПДВ 9,14 грн.;

Ізопропиловий спирт - 1000 кг за ціною 10,75 грн. за кг, ПДВ 2,15 грн.;

Діметілсульфоксид - 100 кг за ціною 45,00 грн. за кг, ПДВ 9,00 грн.;

Уайтспирит - 200 кг за ціною 16,50 грн. за кг, ПДВ 3,30 грн.

Загальна вартість договору 65100,00 грн.

29.06.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №38-2010/1035, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодистий метил ч - 200 кг за ціною 355,00 грн. за кг ПДВ 71,00 грн.

Загальна вартість договору 85200,00 грн.

30.06.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та фірмою «Капітель плюс» був укладений договір №39-2010/464, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Етилацетат техн.. - 1000 кг за ціною 16,00 грн. за кг, ПДВ 3,20 грн.;

Метилакрілат - 1000 кг за ціною 27,00 грн. за кг, ПДВ 5,40 грн.;

Діметилгідрацін - 500 кг за ціною 35,00 грн. за кг, ПДВ 7,00 грн.

Загальна вартість договору 71400,00 грн.

30.06.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та фірмою «Капітель плюс» був укладений договір №34-2010/285, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Ємкість циліндрова 100 л - 1 шт. за ціною 7200,00 грн., ПДВ 1440,00 грн.;

Ємкість циліндрова 80 л - 1 шт. за ціною 6250,00 грн., ПДВ 1250,00 грн.;

Реактор 100 л - 1 кг за ціною 5000,00 грн. за кг, ПДВ 1000,00 грн.;

Тітан ВТ1-0 - 160 кг за ціною 250,00 грн. за кг, ПДВ 50,00 грн.;

Сталь нерж. - 65,00 кг за ціною 35,00 грн. за кг, ПДВ 7,00 грн.

Загальна вартість договору 72870,00 грн.

01.07.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №41-2010/1101, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Карбонат цезію - 52 кг за ціною 300,00 грн. за кг, ПДВ 60,00 грн.;

Аніоніт АВ чс - 1000 кг за ціною 20,00 грн. за кг, ПДВ 4,00 грн.;

Червона кров'яна сіль - 200 кг за ціною 5,50 грн. за кг, ПДВ 1,10 грн.;

Окіст алюмінію хроматографічний - 100 кг за ціною 80,00 грн. за кг, ПДВ 16,00 грн.;

Трихлоретілен - 1000 кг за ціною 17,00 грн. за кг, ПДВ 3,40 грн.;

Вугілля активоване БАУ - 400 кг за ціною 24,00 грн. за кг, ПДВ 4,80 грн.;

Фільтрований папір - 100 шт. за ціною 11,50 грн. за шт., ПДВ 2,30 грн.;

Індикаторний папір - 20 шт. за ціною 15,00 грн. за шт., ПДВ 3,00 грн.

Загальна вартість договору 87300,00 грн.

02.08.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №44-2010/1513, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Карбонат цезію - 40 кг за ціною 300,00 грн. за кг, ПДВ 60,00 грн.;

Аніоніт АВ 17-8 чс - 1000 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Бензілбензоат - 57,5 кг за ціною 50,00 грн. за кг, ПДВ 10,00 грн.;

Оцетна кислота - 300 кг за ціною 7,00 грн. за кг, ПДВ 1.40 грн.;

Сульфіт натрію - 100 кг за ціною 11,25 грн. за кг, ПДВ 2,25 грн.

Загальна вартість договору 69720,00 грн.

12.08.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №46-2010/1514, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Ізопропиловий спирт - 500 кг за ціною 10,75 грн. за кг, ПДВ 2,15 грн.;

Діметілсульфоксид - 100 кг за ціною 45,00 грн. за кг, ПДВ 9,00 грн.;

Сульфат цезію технічний - 400 кг за ціною 75,00 грн. за кг, ПДВ 15,00 грн.;

Сода кальцинірована - 500 кг за ціною 2,50 грн. за кг, ПДВ 0,50 грн.;

Фторопласт - 20 кг за ціною 75,00 грн. за кг, ПДВ 15,00 грн.;

Паронит 2 мм - 20 кг за ціною 17,50 грн. за кг, ПДВ 3,50 грн.;

Дітізон - 0,1 кг за ціною 475,00 грн. за ціною за кг, ПДВ 95,00 грн.;

Еріохром чорній - 0,5 кг за ціною 250,00 грн. за кг, ПДВ 50,00 грн.;

Метилоранж - 1 кг за ціною 187,50 грн. за кг, ПДВ 37,50 грн.

Загальна вартість договору 52002,00 грн.

01.10.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад " (замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (постачальник) укладений договір поставки №48/21 відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Карбонат цезію техн.. у кількості 1300 кг за ціною 44,00 грн. за кг, ПДВ 8,80 грн.

Електроліт кислотний 1,28 в кількості 1000 л за ціною 3,55 грн. за л, ПДВ 0,71 грн.

Загальна вартість договору 72900,00 грн.

25.10.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №50-2010/1751, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Карбонат цезію технічний - 500 кг за ціною 44,00 грн. за кг, ПДВ 8,80 грн.;

Азотна кислота чда - 1000 кг за ціною 4,00 грн. за кг, ПДВ 0,80 грн.

Загальна ціна договору 31200,00 грн.

01.11.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №51-2010/1750, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Аніоніт АВ 17-8 чс - 800 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Катіоніт КУ2-8 чс - 100 кг за ціною 16,00 грн. за кг, ПДВ 3,20 грн.;

Бензілбензоат - 50 кг за ціною 50,00 грн. за кг, ПДВ 10,00 грн.

Загальна вартість договору 43320,00 грн.

19.11.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №54-2010/1856, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодистоводородна кислота - 75 кг за ціною 310,00 грн. за кг, ПДВ 62,00 грн.;

Вугільна тканина - 25 м за ціною 70,00 грн. за м, ПДВ 14,00 грн.

Загальна вартість договору 30000,00 грн.

06.12.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №56-2010/1963, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодистоводородна кислота - 50 кг за ціною 310,00 грн. за кг, ПДВ 62,00 грн.;

Карбонат цезію - 100 кг за ціною 44,00 грн. за кг, ПДВ 8,80 грн.;

Тигель кварцовий - 2 шт. за ціною 425,00 грн. за шт., ПДВ 85,00 грн.

Загальна вартість договору 24900,00 грн.

10.12.2010 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №57-2010/2235, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Карбонат цезію - 250 кг за ціною 44,00 грн. за кг, без ПДВ;

Гуму мікропористу - 20 кг за ціною 38,50 грн. за кг, без ПДВ;

Фторопласт - 10 кг за ціною 75,00 грн. за кг, без ПДВ.

Загальна вартість договору 15024,00 грн.

14.01.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Пан Буд» укладений договір №3/12, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Сульфіт натрію - 300 кг за ціною 11,25 грн. за кг, ПДВ 2,25 грн.;

Йодід барію - 965,00 кг за ціною 70,00 грн. за кг, ПДВ 14,00 грн.

Загальна вартість договору 85110,00 грн.

21.01.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №62/12, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару, що наведений у додатку -

Йодистоводородна кислота - 75 кг за ціною 310,00 грн. за кг, ПДВ 62,00 грн.;

Вугільна тканина - 25 м за ціною 70,00 грн. за м, ПДВ 14,00 грн.;

Карбонат цезію технічний - 1134,32 кг. за ціною 44,00 грн. за кг, ПДВ 8,80 грн.

Загальна вартість договору - 900000,00 грн.

04.05.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Базис Торг» укладений договір №19/85, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Бензілбензонат - 100 кг за ціною 51,00 грн. за кг, ПДВ 10,20 грн.;

Ангідрид фосфорний - 100 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Кальцій йодовий - 100 кг за ціною 310,00 грн. за кг, ПДВ 62,00 грн.;

Сульфіт натрію - 100 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Тіосільфат натрію - 100 кг за ціною 28,00 грн. за кг, ПДВ 5,60 грн.;

Амоній йодовий - 100 кг за ціною 300,00 грн. за кг, ПДВ 60,00 грн.

Загальна вартість договору 90000,00 грн.

11.05.2011 ТОВ «НВП «Технопромприлад " (замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (постачальник) також був укладений договір поставки №21/65 відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Банзілбензонат в кількості 300 кг за ціною 51,00 грн. за кг, ПДВ 10,20 грн.;

Ангідрид фосфорний у кількості 305 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Натрію сульфіт в кількості 200 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Натрію тіосульфат в кількості 100 кг за ціною 28,00 грн. за кг, ПДВ 5,60 грн.

Загальна вартість договору 41400,00 грн.

17.05.2011 ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Кримспецтехнолоджі» був укладений договір №27/116, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Ректор Серн 0,6 - 1 шт. за ціною 33000,00 грн., тому числі ПДВ 5500,00 грн.

26.08.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №55/1049, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Йодистоводородна кислота - 20 кг за ціною 600,00 грн. за кг, ПДВ 120,00 грн.;

Йодистий амоній - 225 кг за ціною 300,00 грн. за кг, ПДВ 100,00 грн.;

Азотна кислота - 1550 кг за ціною 5,00 грн. за кг, ПДВ 1,00 грн.

Загальна вартість договору 104700,00 грн.

04.10.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №47/1219, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Азотна кислота - 1100 кг за ціною 5,50 грн. за кг, ПДВ 1,10 грн.;

Йодистоводородна кислота ч - 90 кг за ціною 600,00 грн. за кг, ПДВ 120,00 грн.;

Карбонат цезію ч - 50 кг за ціною 44,00 грн. за кг, ПДВ 8,80 грн.;

Аніоніт АВ 17-8 чс - 500 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Катіоніт КУ2-8 чс - 100 кг за ціною 18,00 грн. за кг, ПДВ 3,60 грн.

Загальна вартість договору 115560,00 грн.

04.10.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №48/1218, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Трансформатор знижуючий 5 кВт - 1 шт. за ціною 5200,00 грн., ПДВ 1040,00 грн.;

Водокольцевий насос ВВН1,5 - 1 шт. за ціною 4500,00 грн., ПДВ 900,00 грн.

Загальна вартість договору 11640,00 грн.

10.10.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №52/1343, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Сода кальцинірованна - 300 кг за ціною 2,50 грн. за кг, ПДВ 0,50 грн.;

ПМС 100 - 30 кг за ціною 37,50 грн. за кг, ПДВ 7,50 грн.;

Фосфорний ангідрид - 50 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.

Азотна кислота - 200 кг за ціною 5,00 грн. за кг, ПДВ 1,00 грн.;

Кальцій йодистий - 80 кг за ціною 175,00 грн. за кг, ПДВ 35,00 грн.

Загальна вартість договору 34800,00 грн.

02.11.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №68/1456, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Магній йодистий - 100 кг за ціною 285,00 грн. за кг, ПДВ 57,00 грн.

Загальна вартість договору 34200,00 грн.

11.11.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №71/1401, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Сода кальцинірованна - 200 кг за ціною 2,50 грн. за кг, ПДВ 0,50 грн.;

Ангідрид фосфорний - 380 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Азотна кислота - 200 кг за ціною 5,00 грн. за кг, ПДВ 1,00 грн.;

Натрію сульфіт - 200 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Натрію тіосульфат - 550 кг за ціною 28,00 грн. за кг, ПДВ 5,60 грн.;

Перекис водороду осч - 200 кг за ціною 15,00 грн. за кг, ПДВ 3,00 грн.;

Катіоніт КУ-1 - 300 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Вугілля АРВ - 300 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Аніоніт АВ 17-8 чс - 200 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Фільтр елемент - 100 шт. за ціною 35,00 грн. за шт. ПДВ 7,00 грн.

Загальна вартість договору 66000,00 грн.

14.12.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №66/1586, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Магній йодистий - 150 кг за ціною 285,00 грн. за кг, ПДВ 57,00 грн.;

Літій йодистий 3-х водній - 100 кг за ціною 395,00 грн. за кг, ПДВ 79 грн.;

Кальцій йодистий - 80 кг за ціною 175,00 грн. за кг, ПДВ 35,00 грн.;

Аніоніт АВ 17-8 чс - 37,50 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.

Загальна вартість договору 117300,00 грн.

16.12.2011 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Комманд» був укладений договір №74/601, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Кальцій йодовий - 160,00 кг за ціною 175 грн. за кг, ПДВ 35,00 грн.;

Аніоніт АВ 17-8 чс - 297,50 кг за ціною 40,00 грн. за кг, ПДВ 8,00 грн.;

Катіоніт КУ-1 - 300,00 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.;

Вугілля АРВ - 300, 00 кг за ціною 21,00 грн. за кг, ПДВ 4,20 грн.

Загальна вартість договору 63000,00 грн.

10.01.2012 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та КП «Альянс» був укладений договір №3/24, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

ПМС 100 - 400 кг за ціною 37,50 грн. за кг, ПДВ 7,50 грн.;

Азотна кислота - 500 кг за ціною 5,00 грн. за кг, ПДВ 1,00 грн.;

Калій йодистий - 300 кг за ціною 325,00 грн. за кг, ПДВ 65,00 грн.

Загальна вартість договору 138000,00 грн.

10.01.2012 між ТОВ «НВП «Технопромприлад» та ПП «Комманд» був укладений договір №2/22, відповідно до якого, постачальник зобов'язується продати, а замовник прийняти та сплатити вартість проданого товару -

Перекис водороду - 400 кг за ціною 15,00 грн. за кг, ПДВ 3,00 грн.;

Йодат калію - 400 кг за ціною 285,00 грн. за кг, ПДВ 57,00 грн.

Загальна вартість договору 144000,00 грн.

Відповідно до умов вказаних договорів замовник проводить 100% передоплату за товар протягом певного часу з моменту укладення договору.

Товар вважається наданим постачальником та прийнятим замовником протягом певної кількості днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Постачання товару здійснює постачальник. Товар вважається зданим постачальником та прийнятим замовником за якістю - згідно сертифікату (паспорту) якості, за кількістю - згідно накладної.

На підставі наведеного суд вважає підтвердженим сторонами укладення договору підряду відповідно до його дійсного змісту, в межах господарської діяльності позивача.

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підтвердження отриманих товарів ТОВ «НВП «Технопромрприлад» надало до матеріалів справи копії накладних, в яких зазначено найменування та відповідні банківські реквізити постачальника, існує посилання на договір на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника, підпис особи з вказівкою на довіреність - замовника.

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «НВП «Технопромприлад» (журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості) вартість придбаних товарів було включено до балансової вартості запасів по рахунку 631.

Згідно інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, що затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291 на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки;

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) свідоцтво платників ПДВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ВИРОБНИЧА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОКНОПОЛЬ" анульоване 08.05.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть пiдтвердження;

ПРИВАТНЕ ПIДПРИЄМСТВО "БАЗИС ТОРГ" анульоване 24.01.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть пiдтвердження.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПАН БУД" анульоване 11.05.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть пiдтвердження.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОММАНД" анульоване 11.04.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням.

КП "АЛЬЯНС" анульоване 11.04.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням.

ФIРМА "КАПIТЕЛЬ ПЛЮС" анульоване 11.04.2012. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРТОРГПАРТНЕР" анульоване 19.12.2011. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРИМСПЕЦТЕХНОЛОДЖИ" анульоване 18.01.2013. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть пiдтвердження.

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

Судом встановлено, що на кожну операції поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача виписувалися податкові накладні, в яких зазначено найменування та відповідні реквізити продавця, існує посилання на договір на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, індивідуальні податкові номери продавця та покупця, номери свідоцтв про реєстрацію платником ПДВ, дата відвантаження товару, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника.

Податкові накладні відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість, із змінами і доповненнями, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Перевезення товару відбувалося власним автотранспортом постачальника, про що зазначено в умовах договорів.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що Державна адміністрація автомобільного транспорту у листі від 21.04.2010 року №1802-04/09/19-10 та Державний комітет статистики України у листі від 13.10.2000 року №08-01-8/93 вказують на рекомендаційний характер застосування єдиної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи (у тому числі товарно-транспортної накладної).

Відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невіднесення до складу податкового кредиту ПДВ по придбанню продукції (хімічних речовин). Зазначене включення можливо на підставі відповідних накладних на отримання товару та податкових накладних, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. Приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Судом встановлено, що оплата виконаних робіт проводилась позивачем безготівковим шляхом через відповідні банківські рахунки, про наявність яких зазначено в акті перевірки. Також, на підтвердження здійснення розрахунків за договорами з контрагентами, судом були досліджені надані позивачем платіжні доручення та банківські виписки з відміткою банку, які засвідчують факт виконання ТОВ «НВП «Технопромприлад» зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Судами встановлено, що позивач формував податковий кредит та валові витрати за реально здійсненими господарськими операціями з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі», яки були окремими платником податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несуть самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Податковий орган вважає, що показники податкової звітності сформовані за документами, що не відповідають вимогам до первинних документів фінансової звітності та бухгалтерського обліку, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товар) суд вважає даний висновок податкового органу необґрунтованим.

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (абз.1 п. 85.9); такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу (абз.2 п. 85.9); у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абз.3 п. 85.9).

Аналізуючи приписи даної норми кодексу в кореспонденції з положеннями статей 44, 83 Податкового кодексу України суд зазначає, що контролюючий орган не може проводити перевірку діяльності платника податків з питання правильності та достовірності справляння податкових зобов'язань без вивчення первинних документів, включених таким платником до податкового обліку.

Однак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

Також, судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Як вже зазначалося вище, основним видом діяльності позивача є виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції; дослідження і розробки в галузі природничих наук. Згідно національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:200» підклас 24.13.0 «Виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції» включає: виробництво хімічних елементів, крім металів, промислових газів та радіоактивних елементів, одержаних під час виробництва ядерного палива; виробництво неорганічних кислот, крім азотної кислоти; виробництво лугів та інших неорганічних сполук, крім аміаку; виробництво обпаленого залізного колчедану; виробництво інших неорганічних речовин. Підклас 73.10.1 «Дослідження і розробки в галузі природничих наук» включає: систематичне вивчення та творчі зусилля у трьох вищезазначених видах наукових досліджень та розробок у галузях природничих наук (математики, механіки, фізики, астрономії, інформатики та кібернетики, хімії, біології, геології, географічних, сільськогосподарських, ветеринарних, медичних, фармацевтичних наук тощо).

Судом встановлено, що придбані ТОВ "НВП «Технопромприлад» товари в ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» є хімічною сировиною , що використовується як в самій хімічної промисловості, так і у інших галузях: металургії, медичної та фармацевтичної, легкій промисловостях та багатьох інших.

Тобто їх придбання безпосередньо пов'язано з проведенням господарської діяльності позивачем.

Як встановлено судом в подальшому вказана хімічна сировина була використана під час виробництва цезію йодистого, цезію сірчанокислого, пропіонату дігідрату, люмінору 490РТ, літію йодистого безводного, калію йодистого, йоду дрібнокристалічного.

Судом встановлено, що списання придбаних товарів відбувалося за регістрами бухгалтерського обліку (журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості) по рахунку 80: "Матеріальні витрати".

Рахунок 80 "Матеріальні витрати" призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період.

За дебетом рахунку 80 "Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

На підставі наведеного суд робить висновок про наступний облік вибуття придбаних товарів з урахуваннями вимог інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291.

Отриманий в результаті переробки хімічної сировини, йодид цезію був у подальшому реалізований позивачем на підставі контрактів від 03.11.2009, від 05.08.2010, від 07.06.2010, від 19.10.2010, від 17.12.2010, від 21.01.2011, від 12.07.2011, від 14.02.2012 "Metall-Chemie & Co.KG", що підтверджується вантажними митними деклараціями від 03.11.2009 на суму 19400,00 євро, від 17.11.2009 на суму 6420,00 євро, від 25.02.2010 на суму 19400,00 євро, від 12.03.2010 на суму 2400,00 євро, від 08.07.2010 на суму 12840,0 євро, від 05.08.2010 на суму 350,00 євро, від 30.08.2010 на суму 350,00 євро, від 15.09.2010 на суму 19720,00 євро, від 20.10.2010 на суму 18724,50 євро, від 12.01.2011 на суму 11377,50 євро, від 21.01.2011 на суму 19720,00 євро; від 25.07.2011 на суму 105,00 євро, від 03.03.2012 на суму 360,00 євро,

Також на підставі контрактів від 10.05.2011, від 21.06.2011 "Norkem Limited" Велика Британия, що підтверджується вантажними митними деклараціями від 25.07.2011 на суму 12495,42 євро, від 04.07.2011 на суму 60,1 євро;

На підстав контрактів від 11.07.2011, від 09.09.2011, від 21.11.2011 "John Davies & Co, Ince Lane" Велика Британія, що підтверджується вантажними митники деклараціями від 09.08.2011 на суму 1782,40 євро, від 02.11.2011 на суму 2083,00 євро, від 20.01.2012 на суму 37278,00 євро.

Отриманий в результаті хімічних процесів люмінор 490 був проданий на підставі договору від 06.03.2009 ДП по контролю локалізації та ремонту дефектів «Колоран» ІФХ ім.Л.В.Писаржевського НАНУ, що підтверджується накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними.

Хімічний реактив літій йодистий безводний осч. Був проданий ТОВ «Криос-Бета, ЛТД», 20.02.2012, що підтверджується накладними податковими накладними, довіреностями.

Хімічне з'єднання 3-(2, 2, 2-триметилгідразіній) - метілпропіонат дігідрат був проданий ТОВ «НВП «И.Ф.ЛАБ» 13.07.2010, ВАТ «Фарма» 22.03.2012, що підтверджується накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними.

Хімічне препарат йод дрібнокристалічний був проданий на підставі договору від 15.07.2010 ТОВ «СП «Технойод» 16.07.2010, 27.07.2010, 11.08.2010, 09.08.2010, 20.08.2010, 16.09.2010, 22.12.2010, 11.02.2011, 22.03.2011, 19.10.2010, 18.11.2010, 21.01.2011, 22.03.2011, 30.03.2011, 04.04.2011, 04.11.2011, 16.11.2011, 16.12.2011, 18.01.2012, 13.02.2012, що підтверджується накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними.

Хімічний препарат йод реактивний марки «ч» був проданий позивачем ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «Йодобром» 28.09.2011, 28.10.2011, ТОВ «СП «Технпром» 20.05.2011, 07.06.2011, 30.06.2011, 30.06.2011, 05.07.2011, 07.07.2011, 11.07.2011, та ТОВ «ТД «Реагент» 23.12.2011, 24.02.2012, що підтверджується накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними.

Таким чином суд робить висновок про зміну активів ТОВ "НВП "Технопромприлад" в результаті господарських операцій з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі», що є результатом господарської діяльності, в розумінні Господарського кодексу України. Вказані обставини відповідачем під час перевірки не досліджувалися, в судовому засіданні не спростовані.

Єдиною підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків ТОВ "НВП «Технопромприлад» податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена актом від 06.04.2012 з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», від 06.04.2012 з ПП «Пан Буд», від 06.04.2012 з ПП «Комманд», від 11.04.2012 з КП «Альянс».

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

Також відповідач посилається на Постанову слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, порушеної відносно директора ТОВ «Союз КДС», як на підставу визнання неічекмники правочини, укладені позивачем з фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі».

Згідно пункту 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого Мін'юстом України 12.01.2011 за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 КАС України).

Законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим статтею 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Також варто зазначити, що відповідно до статті 121 КПК України дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Оскільки з акта перевірки неможливо встановити, чи використовуються дані досудового слідства з дозволу слідчого або прокурора, то існують сумніви щодо правомірності використання і розголошення цієї інформації.

На думку суду посилання в акті перевірки на матеріали досудового слідства про порушення підприємством вимог податкового законодавства, є порушенням вимоги статті 121 КПК України, а також перевищенням повноважень, наданих податковому органу законом.

Крім того, слід зазначити, що з характеру та змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки, постанови слідчого від 02.04.2012 вбачається, що орган державної податкової служби фактично робить висновки про обставини господарської діяльності ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Пан Буд», ПП «Комманд», КП «Альянс», хоча суттю звірки є співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання з метою підтвердження господарських відносин.

Суд зазначає, що висновок про фіктивність діяльності контрагентів позивача може бути зроблений тільки при з'ясуванні всіх обставин діяльності ТОВ "НВП «Технопромприлад", які мають досліджуватися з дотриманням вимог та за наявності підстав, визначених статті 78 Податкового кодексу України, за правилами проведення позапланових виїзних перевірок, з вивченням та оцінкою всіх первинних документів підприємства, а сама перевірка повинна проводитись у тому числі на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

На підставі наведеного суд вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012 та від 06.04.2012 не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Пан Буд», ПП «Комманд», КП «Альянс», а за відсутністю інших доказів з боку відповідача, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

З акту перевірки від 29.11.2012 вбачається, що податкова інспекція під час проведення перевірки не досліджувала питання реального виконання умов договорів, укладених з ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» та не досліджувала питання щодо використання позивачем отриманого товару за вказаним договором у власній господарській діяльності. Акт перевірки позивача містіть у собі лише правові висновки щодо нікчемності правочину між позивачем та Товариством.

Податковий орган застосовує матеріали зустрічної звірки, робить висновок що всі операції з надання послуг за участю ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки має ознаки фіктивного підприємства.

До справи Сакською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Реальне настання правових наслідків за визначеними Сакською ОДПІ правочинами підтверджені і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання по постачанню товару, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ «НВП «Технопромприлад»та ТОВ «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», КП «Альянс», фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджі»з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З цього приводу суд вважає необхідним також зазначити, що згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Посилання Сакської ОДПІ в акті перевірки на частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і стаття 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не навів жодної норми закону з посиланням на чине законодавство України, яка б передбачала наявність повноважень органів ДПС України на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам статей 203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Таким чином, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач, Сакська ОДПІ, взяв до уваги висновки актів про неможливість перевірки діяльності контрагентів, фактично надав висновкам згаданих актів преюдиціального значення і саме з цього мотиву зробив власне судження про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та про нереальність проведених на виконання цих правочинів господарських операцій, що не відповідає приписам податкового та цивільного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Відповідно правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0001522200, 0001492200, 0001532200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.02.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 07.03.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ АР Крим ДПС від 20.12.2012 №0001522200, №0001532200, №0001542200.

3.Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2146,00 грн., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків відповідача.

4.В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська