Постанова № 29948564, 13.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" березня 2013 р. Справа № 2а-820/426/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.,

за участю представника відповідача - Поволяєвої В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області до Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" про стягнення штрафних санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області (далі по тексту - позивач, УПФУ в Краснокутському районі) до Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" (далі по тексту - відповідач, ДП "Дублянський спиртовой завод") в якому просить суд стягнути з ДП "Дублянський спиртовой завод" на користь УПФУ в Краснокутському районі заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2232, 14 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Краснокутському районі. 21.11.2012 р. начальником УПФУ в Краснокутському районі було винесено рішення № 384 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 2232, 14 грн., яке було вручено посадовій особі відповідача належним чином, останнім не оскаржувалося, сума в ньому зазначена є узгодженою, але на час звернення до суду не сплачена відповідачем.

Також позивач вказує, що відповідно п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р., № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до Пенсійного Фонду України в строки, що визначені -тобто протягом 20 днів за звітним періодом шляхом перерахування сум з їх банківських рахунків, але відповідач не додержується вимог законодавства щодо обчислення і сплати єдиного внеску через що й було винесено рішення органом Пенсійного фонду та застосовано штрафні санкції і нараховано пеню.

Позивач, УПФУ в Харківському районі, свого представника в судове засідання не направив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 17, 25), до суду клопотань про розгляд справи без участі його представника не надсилав.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з тих підстав, що 02.07.2012 року Господарським судом Харківської області було порушено справу № 5023/2934/12 про банкрутство Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зокрема, заборону нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Судом при відправленні правосуддя по даній справі встановлено, що позивач судові повістки отримує, але до суду не прибуває, що не дозволяє суду визначитись щодо причин неприбуття позивача та втрати ним інтересу до вирішення спору по суті.

Оскільки матеріали справи внаслідок неухильного виконання судом вимог ст.11 КАС України містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечував.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДП "Дублянський спиртовой завод" зареєстровано юридичною особою та перебуває на обліку в УПФУ в Краснокутському районі про що свідчить копія повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 02.07.2012 р. № 3044-03/17 (а.с. 6).

Абзацом тридцять четвертим статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Частиною 12 ст. 20 цього Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р., № 2464-VI - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р., № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно п. 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ст. 7 Закону України вищезазначеного Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць (п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2).

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI від 08.07.2010 р. платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 6 ст. 1, ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI та п. 6. 2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі по тексту - Інструкція 21-5) сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються із нарахуванням пені та штрафів.

Згідно з п. п. 7.2.2 п.7 Інструкції 21-5, розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника.

Згідно з п. 2 ч. 11. ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону).

У ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Частиною 14 цієї ж статті визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Із доданих до справи матеріалів вбачається, що начальником УПФУ в Краснокутському районі було винесено рішення № 384 від 21.11.2012 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (далі по тексту - рішення, а.с. 4), яким до відповідача було застосовано штраф у розмірі 2167, 13 грн. та нараховано пені в розмірі 65, 01 грн. за період з 22.10.2012 р. по 25.10.2012 р., яке було вручено посадовій особі відповідача 24.11.2012 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Факт несвоєчасності сплати відповідачем суми єдиного внеску до УПФУ в Краснокутському районі його представником в судовому засіданні не заперечувався.

Доказів, які б могли свідчити про оскарження рішення начальника УПФУ в Краснокутському районі від 21.11.2012 р. № 384, його скасування, відкликання або сплаті по ньому на час розгляду справи відповідачем не надано.

Щодо твердження відповідача про незаконність рішення УПФУ в Краснокутському районі оскільки 02.07.2012 року Господарським судом Харківської області було порушено справу № 5023/2934/12 про банкрутство Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зокрема, заборону нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" в редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство відповідача, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" зазначено, що дія мораторію поширюється на грошові зобов'язання, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Таким чином, дія мораторію, що введений з дня винесення ухвали суду про порушення у справі про банкрутство поширюється на зобов'язання, термін виконання яких настав до цього дня, а всі зобов'язання, термін яких настав після винесення ухвали суду про порушення у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під дію мораторію не підпадають, а тому є поточними вимогами. Закон не містить заборони щодо нарахування на такі зобов'язання штрафних санкцій та пені.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій та пені, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість їх стягнення у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій та пені не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

На час розгляду справи по суті заборгованість відповідачем не сплачена, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору звільняються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області до Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" про стягнення штрафних санкцій та пені -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Дублянський спиртовой завод" (62002, Харківська область, Краснокутський район, с. Дублянка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00375289) на користь Управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі Харківської області (62002, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, буд. 152, код ЄДРПОУ 22682187, р/р №256013142614 в ХОУ ВАТ Ощадбанк, МФО 351823) заборгованість зі штрафних санкцій та пені в сумі 2232.14 грн. (дві тисячі двісті тридцять дві гривні 14 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.