Постанова № 29947608, 30.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р. Справа № 804/598/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представник позивача представника відповідача не з'явився (заява про розгляд справи без участі) Колінько Л.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднанної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго», що знаходяться в установах банку, з метою погашення податкової заборгованості в сумі 210874,69грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів. Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» має податковий борг в розмірі 210874,69грн., станом на 11.01.13р. заборгованість не сплачена, тому позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банку.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що посилання на податкові декларації з ПДВ від 2008р. є такими, що не відповідає вимогам п.102.4 ст.102 та ст.114 Податкового кодексу України, оскільки строк, протягом якого може бути стягнено податковий борг та штрафні санкції складає 1095 календарних днів з моменту виникнення податкового боргу, сума пред'явлених позовних вимог позивача не відповідає дійсності. Крім того, відповідач є комунальним підприємством, основною діяльністю якого є забезпечення благ населення у вигляді надання послуг з теплопостачання. Станом на 01.01.2013р. дебіторська заборгованість споживачів за отримане тепло склала 2 613тис.грн. Кредиторська заборгованість відповідача складає 2 296тис. грн. Не зважаючи на тяжке фінансове становище, відповідач майже щомісяця здійснює оплату в рахунок погашення податкового боргу, тому накладання арешту на банківські рахунки відповідача, унеможливить його подальше функціонування та погашення податкового боргу.

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи №00790 Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» зареєстроване Новомосковською районною державною адміністрацією 28.09.2001р. та перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Відповідачем до Новомосковської ОДПІ були подані податкові декларації з податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи: №9011325061 від 17.11.11р., №9012700794 від 20.12.11р., №9014172711 від 20.01.12р., №9012702776 від 19.03.12р., №9028073082 від 21.05.2012р., №90415834957 від 19.07.2012р., №9049443132 від 16.08.2012р., №9057067056 від 19.09.2012р., №9064414032 від 19.10.2012р., №9072195718 від 16.11.2012р. на загальну суму 141907грн.

Згідно Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №129/1520/24995080 від 13.07.2012р., встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим до відповідача податковим повідомленням-рішенням №0001001520 від 13.07.12р. було застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 710грн., копія якого наявна в матеріалах справи та яке було отримано представником відповідача 24.07.12р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №17/1520/24995080 від 27.03.2012р., встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим до відповідача податковим повідомленням рішенням №0000251520 від 27.03.12р. було застосовано штрафну санкцію в розмірі 2288грн., копія якого наявна в матеріалах справи та яке було отримано представником відповідача 03.04.12р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня в розмірі 24464,74грн.

Відповідачем до Новомосковської ОДПІ були податкові декларації з податку на прибуток підприємств комунальної форми власності №9015424832 від 08.02.2012р., №9024710539 від 08.05.2012р., №92046816604 від 07.08.2012р., №9069382635 від 07.11.2012р. на загальну суму 1075,65грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств комунальної форми власності відповідачу нарахована пеня в розмірі 24,30грн.

Згідно розрахунку суми позовних вимог до ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» на новостворений податковий борг за період з 30.11.2011р. по 14.12.2012р. відповідач має податковий борг на загальну суму 210874,69грн., з яких по податку на додану вартість - 185310грн., пеня - 24464,74грн., по податку на прибуток підприємств комунальної форми власності - 1075,65грн., пеня - 24,30грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п.7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, відповідно до п.3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства України, суд зазначає, що реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте доказів про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків позивачем не додано.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин. Із матеріалів справи вбачається, що такі обставини у відповідача відсутні.

Суд звертає увагу позивача на те, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунки. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку з чим, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» про накладення арешту на кошти та інші цінності відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04.02.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова