Постанова № 29947583, 01.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 р. м.Вінниця Справа № 802/671/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Гайсинського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості в розмірі 2 533,51 грн, -

ВСТАНОВИВ :

18.02.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Гайсинський районний центр зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2 533,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянка ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Гайсинському районному центрі зайнятості отримала допомогу по безробіттю в загальній сумі 2 533,51 грн. та одночасно працювала на ВАТ «Скорошківський цукровий завод». Відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2 533,51 грн. Гайсинський районний центр зайнятості запропонував повернути ОСОБА_2 кошти, отриманні за час перебування на обліку в центрі зайнятості, в сумі 2 533,51 грн. у добровільному порядку, однак, дану заборгованість відповідачем не відшкодовано, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилалась на те, що на момент подання заяви про надання статусу безробітного, дійсно була безробітною.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши належність і допустимість доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

23.01.2001 року ОСОБА_2 зареєстровано Гайсинським РЦЗ як такою, що шукає роботу. Відповідно до наказу №402 від 30.01.2001 року відповідачу було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

За період перебування на обліку в Гайсинському районному центрі зайнятості з 30.01.2001 р. по 19.05.2002 р. ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю в загальній сумі 2 533,51 грн.

Судом встановлено, що підставі листа управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області від 16.08.2013 року №2053/06-49/02-1 Гайсинським РЦЗ проведено перевірку обґрунтованості виплат допомоги по безробіттю безробітній ОСОБА_2.

За результатами перевірки 04.10.2012 року Гайсинським РЦЗ складено акт №81 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Гайсинському районному центрі зайнятості працювала у ВАТ «Скорошківський цукровий завод» з 14.07.1998 р. по 20.06.2001 р., а згідно даних управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі про індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за 2000 рік та з січня по квітень 2001 року на даному підприємстві їй були нараховані грошові виплати.

Тобто на день надання статусу безробітного ОСОБА_2 відносилась до категорії зайнятого населення, оскільки перебувала в трудових відносинах з ВАТ «Скоморошківський цукровий завод».

Крім того, відповідно до довідки комунальної установи «Оратівський районний трудовий архів» ОСОБА_2 на підставі наказу №44-ос від 14.07.1998 р. прийнята на посаду інспектора по кадрах цукрового заводу з 14.07.1998 р. по переведеню із Гайсинського цукрового заводу з оплатою праці згідно штатного розпису. Наказом №9-ос від 20.06.2001 р. звільнено з 20.06.2001 р. ОСОБА_2 у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Однак, як зазначає відповідач та зазначено в трудовій книзі, її було звільнено відповідно до наказу №4-ос від 12.01.2001 року. Проте, відповідно до довідки комунальної установи «Оратівський районний трудовий архів» повідомляє, що в справі №563 (Накази директора ВАТ «Скорошківський цукровий завод» по особовому складу за 2001 рік) підшивка наказу №4-ос від 12.01.2001 р. відсутня, нумерація аркушів в справі не порушена. Крім того, даний запис в трудовій книзі за №12 щодо звільнення ОСОБА_2 на підставі наказу №4-ос від 12.01.2001 р.вчинений самою ОСОБА_2 як інспектором відділу кадрів.

На підставі акту розслідування страхування випадків № 81 від 04.10.2012 року, 05.10.2012 р. Гайсинським районним центром зайнятості було видано наказ № 211 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_2

08.11.2012р. ОСОБА_2 отримала лист Гайсинського районного центру зайнятості від 09.10.2012 р. № 02-16/1938 та наказ районного центру зайнятості про повернення допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Згідно зі ст. 2 Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Окрім того, ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, в силу пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідач під час надання їй статусу безробітної, приховала свій факт перебування у трудових відносинах з ВАТ «Скорошківський цукровий завод», оскільки в заяві про надання статусу безробітної ОСОБА_2 зазначила, що не займається підприємницькою, індивідуальною трудовою діяльністю, не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів. Дана заява була власноруч підписана Відповідачем.

Таким чином відповідач, надавши під час отримання статусу безробітної недостовірні відомості, па підставі яких їй було призначено допомогу по безробіттю, порушивши вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та вимоги пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, своїми діями наніс шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і тому має повернути кошти отримані незаконним шляхом.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_2 центром зайнятості отримані нею протиправно, на підставі недостовірних відомостей, а тому вони підлягають стягненню на користь Гайсинського районного центра зайнятості.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в сумі 2 533,31 грн. є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» зазначено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Питання щодо відшкодування судових витрат не вирішується, оскільки органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з громадянки ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) отриману нею допомогу по безробіттю в сумі 2 533,51 грн. (дві тисячі пятсот триста три грн. 51 коп.) на користь Гайсинського районного центру зайнятості р/р №37176304900104, код платежу 50040400 - інші надходження, отримувач Держбюджет Гайсинського району, код отримувача 34701235, банк отримувача ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна< Дата >