Ухвала суду № 29947353, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.

справа № 2а-0870/681/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСФ"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСФ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСФ" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя за №0001262305 прийняте 07.12.2011 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСФ», яким позивачу визначено податкове зобов'язання загальною сумою 23562 грн. 50 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСФ".

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПСФ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТЦ Октавія» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на підставі Акту перевірки №1682/23-05/34790037 від 14.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001262305.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ПСФ» при взаємовідносинах з ТОВ «ТЦ Октавія» у порушення пп.5.3.9 п.5.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» занижено податок на прибуток в сумі 18850 грн. 00 коп., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 7402 грн. 00 коп., за 2009 рік 18850 грн. 00 коп. Підставами донарахування сум податку на прибуток стали взаємовідносини підприємства з ТОВ «ТЦ Октавія», яке на підставі договору підряду №1009/1311 виконало роботи для позивача. Вартість робіт включена до валових витрат позивача. Транспортування товару після виконання робіт здійснювалось ТОВ «ТЦ Октавія». Реальність вчинених операцій підтверджується відвантаженням обладнання в зборі до ВАТ «Мотор Січ» та ТОВ «Європейські технології та обладнання».

Судом першої інстанції було встановлено, що оспорюється товарність операцій з поставки позивачеві товару, хоча фактичне здійснення цих операцій підтверджується наявними у справі копіями первинних документів.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з установлених судами обставин справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що усі спірні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі, а тому суд вважає, що такі виграти позивач мав право включити до складу валових витрат. Вибуткові та прибуткові накладні, акти виконаних робіт, на підставі яких позивач відображав у складі валових витрат повністю відповідають вимогам, які передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом першої інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова