Ухвала суду № 29947086, 21.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. справа № 2а-5461/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, в частині виплати щорічної виплати до 05 травня, як учаснику війни за 2011 рік, згідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати провести виплату у відповідності до Закону.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги, що виплачується до 05 травня, за 2011 рік. Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману суму разової грошової допомоги, що виплачується до 5-го травня, за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та залишити без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення (а.с.8).

Тому позивач користується правом на отримання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком до 5 травня щорічно відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У 2011 році розмір разової грошової допомоги, який визначено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не змінювався.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що розміри разової грошової допомоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 "Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

У 2011 році прав Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня учасникам війни, чинним законодавством не передбачено.

Тому по відношенню до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 "Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341).

Отже, при нарахуванні разової грошової допомоги у 2011 році відповідач мав керуватися вимогами зазначеного Закону.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин суд дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова