Рішення № 2994473, 20.01.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія - звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничотранспортна компанія" про стягнення 54 866грн. 20 коп. –основного боргу 1772грн. 83 коп. –пені, 221грн. 59 коп. –3% річних та витрат по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити у заявленій сумі .

Відповідач свого представника у судові засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено . 19.01.2009 р. від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з повним погашенням боргу та надані платіжні доручення № 894 від 24.12.2008 р. № 12 від 15.01.2009 р. на загальну суму 54 866 грн. 20 коп.

У судовому засіданні 20.01.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

08.09.2008 р. року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 98/08-ПР-М (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти покупцю металопродукцію (продукція) відповідно до Специфікації до Договору , а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Поставка за Договором здійснюється на умовах 100% передплати, якщо інше не передбачено додатковими угодами або Специфікаціями на окрему партію продукції (п.п.5.2, 5.5 Договору).

15 жовтня 2008 року на виконання умов Договору та згідно з Специфікацією № 2 від 15.10.08 р., Позивачем було поставлено металопродукцію на суму 59 866,20 грн. Факт поставки підтверджується видатковою накладною ДФК № 101501 від 15.10.08 р. та довіреністю НБМ№ 504052 від 15.10.08 р.9арк. справи 25, 28).

Відповідно до Специфікації на дану партію продукції, умовами розрахунків є 100% передплата до 30 (тридцятого) жовтня з моменту відвантаження металопрокату, за умови надання покупцем гарантійного листа постачальнику з обов'язковим зазначенням дати сплати за відвантажену продукцію.

Вищезазначений гарантійний лист Відповідачем було надано (вих. № 15/10-02 від 15.10.08р.) з підтвердженням оплати до 30.10.2008 р. Але виставлений Позивачем рахунок ДФК № 101404 від 14.10.08р. Відповідачем сплачено 13.11.2008 р. частково, у сумі 5 000,00 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 54 866грн. 20 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 54 866 грн. 20 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що покупець у разі порушення строків оплати товару сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення, яка у розмірі 1772 грн. 83 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, яка у розмірі 221 грн. 59 коп. підлягає до стягнення з відповідача.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі: 568 грн. 60 коп. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення 54 866грн. 20 коп. . відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничотранспортна компанія",(50106, м. Кривий Ріг , вул.. Електрозаводська, 1, МФО 351005, ЄДРПОУ 32264561) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, м.Київ, вул.. Баренбойма, 1 МФО 320940, ЄДРПОУ 25412086) 1772(одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 83 коп.- пені , 221(двісті двадцять одна) грн. 59 коп. –3% річні , 568 (п'ятсот шістдесят вісім)грн. 60 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.