Рішення № 29944448, 07.03.2012, Старобільський районний суд Луганської області

07.03.2012

Справа № 2-1452/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Олійник С. В.,

при секретарі Морден А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»про стягнення заборгованності по заробітній платі та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість не сплаченої, але нарахованої їй заробітної плати у розмірі 34517, 47 грн. та 70000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 19 грудня 2007 року до теперішнього часу вона працює у відповідача Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа». З липня 2009 року виконує обовязки головного бухгалтера. З серпня 2010 року по вересень 2011 року їй нараховувалась заробітна плата, але не сплачена, що потягло за собою заборгованість у розмірі 34517,47 грн. Відповідачем порушено вимоги ст. 21 Закону України Про оплату праці та ст. 115 КЗпП України. Крім цього, просить стягнути 70000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що у звязку із затримкою заробітної плати з керівництвом ускладнились відносини, в результаті чого її стан здоровя погіршився і вона знаходилась на стаціонарному лікуванні з 04.11.2011 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася. В своїй письмовій заяві позов підтримала в повному обсязі і просила суд розглянути справу у її відсутності.

Від представника відповідача Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»надійшли письмові заперечення та пояснення. В своїх письмових запереченнях позов не визнав, просив відмовити позивачу у позові. В судове засідання відповідач повторно не зявився. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином. На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам виплачується у строки, передбачені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Встановлено, що позивач на підставі наказу № 39-к від 19.12.2007 року прийнята на посаду заступника головного бухгалтера видавництва, з 01.07.2009 року на підставі наказу № 11-к від 01.07.2009 року працює у відповідача на посаді головного бухгалтера видавництва, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 40).

З серпня 2010 по вересень 2011 року відповідач заборгував позивачу 34517,52 грн. заробітної плати, яка не виплачена їй до цього часу, що підтверджується довідкою Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (а.с. 4).

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Відшкодування працівнику моральної шкоди в звязку з порушенням її трудових прав врегульовано ст. 237-1 КЗпП України.

Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що відповідач, як роботодавець, тривалий час порушує її трудові права, повязані із затримкою заробітної плати, у звязку з чим з керівництвом ускладнились відносини, в результаті чого її стан здоровя погіршився і вона знаходилась на стаціонарному лікуванні з 04.11.2011 року. Вона обмежена в своїх витратах, не може розпоряджатися заробленими коштами, не має змоги реалізувати свої плани в звязку з відсутністю грошових коштів, на які вона розраховувала. Відсутність коштів не дає їй можливості утримувати сімю та змушує шукати додаткові кошти для її існування.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Основного Закону України.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 постанови № 4 від 31.03.1995 року, з наступним змінами Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з цього, тривалості порушення відповідачем прав позивача на отримання грошової винагороди за виконану роботу, відмова від виконання свого обовязку перед позивачем, ігнорування відповідачем норм трудового законодавства щодо порядку та строків проведення розрахунку виплати заробітної плати, позивачка була позбавлена доходу, що негативно відобразилося на її сімї, що змусило позивачку прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, приводить суд до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині та їх часткове задоволення.

При визначенні розміру моральної шкоди суд взяв до уваги характер, тривалість моральних страждань позивача, ступінь вини заподіювача, розмір не виплаченої заробітної плати та враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача 5000 грн. на користь позивача на відшкодування моральної шкоди.

Посилання представника відповідача в запереченнях на неможливість надати підтвердження чи заперечення заборгованості по заробітній платі позивачу, суд не приймає до уваги з огляду на те, що позивачем надано довідку від 03.10.2011 року про існуючу заборгованість, належним чином оформлену, дійсність якої не спростовує відповідач. Крім того, ствердження про заперечення представника відповідача стосовно позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди про те, що позивачем належним чином не доведено, які саме права позивача порушені та які саме незаконні дії посадових осіб відповідача призвели до порушення прав позивача, суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені доказами і є хибними.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави у пропорційно до задоволеної частини.

Керуючись ст. ст. 115, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 59, 60, 88,212-215 ЦПК України суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», вул. Гоголівська, 7г., м. Київ, 01054, на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 34517(тридцять чотири тисячі пятсот сімнадцять) гривень 52 коп. та суму моральної шкоди в розмірі 5000 (пять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», вул. Гоголівська, 7г., м. Київ, 01054, судовий збір у розмірі 395(триста девяносто пять) гривень 17 коп. на рахунок 31218206700331 код ЄДРПО 05381515, код класифікації доходів 22030001 отримувач УДКСУ у Старобільському районі код ЄДРПОУ отримувача коштів 37858396, МФО 804013, банк отримувача коштів ГУДКСУ у Луганській області.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Олійник