Рішення № 29944378, 14.03.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/1309/13-ц

2/248/678/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Щебуняєвої Л.Л.,

при секретарі Должиковій Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 8 лютого 2013року звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», в якому просить стягнути з відповідача -ДП «Макіїввугілля», яке є юридичною особою, на його користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відокремлений підрозділ «Шахта «ОСОБА_2 Глибока» входить до складу Державного підприємства «Макіїввугілля». На шахті «ОСОБА_2 Глибока» він працював з 18 січня 1985 року по 5 серпня 1985 року підземним учнем електрослюсаря, з 5 серпня 1985 року по 4 вересня 1994 року електрослюсарем підземним, з 15 серпня 2005 року по 6 травня 2009 року - підземним електрослюсарем 5 розряду, з 6 травня 2009 року по 2 листопада 2012 року - електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 5 розряду.

У звязку із численними реорганізаційними процесами, що відбувалися на шахті, 12 червня 2008 року ВП «Шахта «ОСОБА_2 Глибока» ДП «Макіїїввугілля» був реорганізований у ВП «Шахтоуправління «Північне ОСОБА_2», 20 квітня 2010 року у ВП «ОСОБА_2 Глибока» ДП «Макіїввугілля», 27 вересня 2010 року у ВП «Шахтоуправління «ОСОБА_2 Глибоке» ДП «Макіїввугілля», 28 жовтня 2011 року у ВП «Шахта «ОСОБА_2 Глибока» ДП «Макіїввугілля».

Його загальний стаж роботи за професією електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті складає 12 років 8,5 місяців, в тому числі в умовах впливу шкідливих факторів.

За результатами щорічних професійних оглядів протягом 2006 -2007 років він був визнаний годним для роботи по професії, патології не виявлені.

Разом з тим, працюючи у відповідача підземним електрослюсарем, у 2008 році він почав відчувати недостатність повітря, задишку, болі в грудній клітині, кашель, підвищення температури тіла.

Донецькою обласною клінічною лікарнею професійних захворювань 13 березня 2009 року йому був встановлений діагноз : пневмоконіоз: антрако- сілікатоз, інтерстиціальна форма, 1/1, t/s , бронхіт, легенева недостатність першого - другого ступеня. Захворювання професійне. Первинно.

Актом № 159 санітарно епідеміологічного обстеження від 5 вересня 2008 року було встановлено, що, працюючи в підземних умовах праці, він був підданий впливу комплексу шкідливих виробничих факторів: пил фіброгенної дії, шум, несприятливий клімат, тяжкість та напруженість праці. Окрім того, в акті було відзначено, що за поточний 2008 рік на шахті «ОСОБА_2 Глибока» зареєстровано 9 випадків професійних захворювань (пилової етіології - 5 випадків, хронічного радикуліту 4 випадки).

27 березня 2009 року був складений акт форми П4 розслідування хронічного професійного захворювання, відповідно до якого професійне захворювання виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів при підземному добуванні вугілля; протягом всього періоду роботи він був підданий спливу пилу фіброгенної дії в кількості, що перевищує встановлені норми. Причиною виникнення захворювання встановлений тривалий вплив в процесі трудової діяльності на організм пилу фіброгенної дії. Актом зафіксоване порушення роботодавцем ст.. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

У звязку з отриманим професійним захворюванням на виробництві він був спрямований до МСЕК, де 22 квітня 2009 року йому була встановлена третя група інвалідності по патології внутрішніх органів. За висновком МСЕК , протипоказана тяжка фізична праця, робота в підземних умовах, в контакті з пилом газами.

При повторному огляді 26 квітня 2010 року, в звязку з професійним захворюванням, йому встановлена третя група інвалідності безстроково, а також 40% втрати працездатності з 22 квітня 2010 року.

У звязку з отриманням професійного захворювання з 6 травня 2009 року він був переведений на посаду електрослюсаря чергового і по ремонту обладнання 5 розряду на поверхні, а 2 листопада 2012 року звільнений за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію.

Внаслідок професійного захворювання на виробництві він отримав значні моральні страждання, повязані з тим, що у працездатному віці став інвалідом, не зважаючи на переведення на більш легку роботу, не зміг продовжувати роботу, адже постійний біль в грудях і задишка заважають йому повноцінно працювати. Він постійно відчував. Тяжкість в дихальних шляхах, страждає на хронічний бронхіт, загальний стан його здоровя різко погіршився. Він змушений постійно приймати ліки, потребує санітарно курортного лікування. Після встановлення йому групи інвалідності він періодично проходжу лікування в стаціонарі, що підтверджується виписаними епікризами. Кардинально змінився звичний для нього спосіб життя, осі кільки втратив здатність своїми силами заробляти на життя та утримувати сімю як голова родини.

Вважає, що у звязку з професійним захворюванням йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 20000грн.

Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обовязків, то вважає, що заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

В звязку з чим позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ДП «Макіїввугілля» моральну шкоду в сумі 20000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Державного підприємства «Макіїввугілля» - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач, працюючи на підприємстві вугільної промисловості, повинен був знати до яких наслідків може привести професія, що робота, яку він буде виконувати відноситься до категорії особливо небезпечних та шкідливих. Також позивач отримував значну заробітну плату та пенсію. Також зазначив, що позивачем не доведено спричинену йому підприємством моральну шкоду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_5 підрозділу «ОСОБА_2 Глибока», що входить до складу Державного підприємства «Макіїввугілля» з 18 січня 1985 року по 5 серпня 1985 року підземним учнем електрослюсаря, з 5 серпня 1985 року по 4 вересня 1994 року електрослюсарем підземним, з 15 серпня 2005 року по 6 травня 2009 року - підземним електрослюсарем 5 розряду, з 6 травня 2009 року по 2 листопада 2012 року - електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 5 розряду, звільнений за ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням. .

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: пневмоконіоз: антрако- сілікатоз, інтерстиціальна форма, 1/1, t/s , бронхіт, легенева недостатність першого - другого ступеня (а.с. 22-23) .

З акту № 159 санітарно епідеміологічного обстеження від 5 вересня 2008 року, вбачається, що, працюючи в підземних умовах праці, позивач ОСОБА_1 був підданий впливу комплексу шкідливих виробничих факторів: пил фіброгенної дії, шум, несприятливий клімат, тяжкість та напруженість праці. Окрім того, в акті зазначено, що за поточний 2008 рік на шахті «ОСОБА_2 Глибока» зареєстровано 9 випадків професійних захворювань (пилової етіології - 5 випадків, хронічного радикуліту 4 випадки) (а.с.13).

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П4 від 27 березня 2009 року (а.с.16-17) вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої дії у процесі трудової діяльності на організм пилу фіброгенної дії.

Згідно первинного висновку МСЕК від 22 квітня 2009 року позивачу ОСОБА_1 з 22 квітня 2009 року по 22 квітня 2010 року встановлена третя група інвалідності по патології внутрішніх органів у звязку з профзахворюванням (а.с.9).

Згідно повторного висновку МСЕК від 26 квітня 2010 року позивачу ОСОБА_1 з 26 квітня 2010 року безстроково встановлена третя група інвалідності у звязку з профзахворюванням та визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40% (а.с.9 оборот-10).

З наданих суду позивачем медичних документів вбачається, що позивач з 2008 року та до наступного часу, у звязку з отриманим професійним захворюванням, перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він випробував і продовжує випробувати душевні та фізичні страждання, пов'язані з заподіянням шкоди здоров'ю, через те, що він довгий час лікувався і продовжує лікуватися в лікувальних установах. Він не може виконувати роботу, яку виконував до захворювання. В теперішній час для організації свого життя йому потрібно додавати додаткових зусиль.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновком МСЕК позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40%, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на його користь з відповідача 12000 гривень.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86100, Донецька область, м.Макіївка,площа Радянська,буд..2, р/рахунок 26000301528430 у філії Центрально-Міського відділення «Промінвестбанк» м.Макіївка, МФО 334516, Ідентифікаційний код 32442295) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в сел. Войкове Амвросіївського району Донецької області, ІПН- НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86100, Донецька область, м. Макіївка,площа Радянська,буд..2, р/рахунок 26000301528430 у філії Центрально-Міського відділення «Промінвестбанк» м.Макіївка, МФО 334516, Ідентифікаційний код 32442295) судовий збір на користь держави в сумі 229 гривен 40 копійок (р\р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку ( м. Харцизьк), код платежу 22030001 « Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206,код суду 02895679).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: