Постанова № 29943933, 07.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2013 р. Справа № 2/25

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального житлового ремонтно- експлуатаційного підприємства № 14 б/н та б/д

на рішення господарського суду Чернівецької області від 04.10.2012р.

у справі № 2/25

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФО-П ОСОБА_2.), м. Чернівці

до відповідача-1 Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14, м. Чернівці

до відповідача-2 ДПК «Чернівціводоканал», м. Чернівці

з участю заступника прокурора Львівської області

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 103 164,00грн.,

з участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - підприємець, ОСОБА_3 - представник (довіреність від 21.02.2012р.);

від відповідача-1: Збаранська Є.А - начальник КРЕП-14, Дімеда С.Д. - представник (довіреність від 03.01.2013р.);

від відповідача-2: не з'явився

від прокуратури: Куцик В.Б. - старший прокурор відділу (посвідчення № 011165);

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.11.2010р. у справі № 2/25 (суддя І.В. Скрипничук) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14 на користь ФО-П ОСОБА_2 матеріальну шкоду (реальні збитки) в сумі 98 164,00грн., держмито в сумі 981,64грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217,12грн. У решті позовних вимог відмовлено (том І - а.с. 195-196).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. вказане рішення господарського суду Чернівецької області скасовано в частині задоволення позовних вимог. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін (том ІІ - а.с. 73-78).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 25.11.2010р. у справі № 2/25 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том ІІ - а.с. 105-109).

При прийнятті даної постанови Вищий господарський суд України виходив з того, що судом першої інстанції в порушення норм господарського-процесуального права не дано правової оцінки Акту інвентаризації матеріальних цінностей від 14.07.2009р. на відповідність вимогам Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69, а також повноваженням експерта ОСОБА_4 на право здійснення у даних правовідносинах оцінки майна, шляхом виготовлення звіту про визначення розміру нанесених збитків, у сукупності з первинними документами, що підтверджують належність пошкодженого майна саме позивачу, а відтак, не досліджено, чи пов'язані наслідки у вигляді втрат, про які позивач зазначає у позові, із вказаними у судових рішеннях винними діями відповідача.

При новому розгляді справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.10.2012р. у справі №2/25 (суддя С.О. Миронюк) позовні вимоги ФО-П ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14 на користь ФО-П ОСОБА_2 матеріальну шкоду (реальні збитки) в сумі 198 044,54грн., 3 166,42грн. судового збору, 4 313,10грн. витрат за проведення судової товарознавчої експертизи. В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем-1 подано апеляційну скаргу з доповненнями, в якій рішення суду вважає незаконним, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки Акту інвентаризації матеріальних цінностей на відповідність Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69. Також судом не взято до уваги доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення чи виклику відповідачів для складання Акту інвентаризації пошкодженого майна. Судом безпідставно взято до уваги, як доказ доведеності розміру шкоди Висновок судової товарознавчої експертизи № 2293 від 08.08.2012р., зроблений на підставі Акту інвентаризації матеріальних цінностей від 14.07.2009р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р., у складі колегії суддів: головуючий-суддя Кравчук Н.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2012р. Ухвалою суду від 13.12.2012р. розгляд справи відкладено на 10.01.2013р. Ухвалою суду від 10.01.2013р. задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи та розгляд справи відкладено на 24.01.2013р.

Розпорядженням голови суду від 24.01.2013р., у зв`язку із зайнятістю судді Якімець Г.Г. у іншій справі та неможливістю приймати участь у розгляді даної справи, у склад колегії суддів введено замість судді Якімець Г.Г. - суддю Зварич О.В., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 24.01.2013р. розгляд справи відкладено на 14.02.2013р.

Розпорядженням голови суду від 14.02.2013р., у зв`язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, у склад колегії суддів введено замість судді Зварич О.В. - суддю Гнатюк Г.М., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 14.02.2013р., з метою витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 07.03.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 06.03.2013р., у зв`язку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, у склад колегії суддів введено замість судді Мирутенка О.Л. - суддю Якімець Г.Г., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Представники позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечують, рішення суду першої інстанції вважають законним та обгрунтованим та просять дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі та в поданих доповненнях до апеляційної скарги підтримали та наполягають на її задоволенні.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився.

Прокурор, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи скаржника та зазначив про недоведеність матеріалами справи розміру збитків.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Підприємець ОСОБА_2 згідно договору оренди нерухомого майна №220/1 від 19.06.2002р. орендувала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 272,2кв.м., в тому числі: 92,2кв.м. на першому поверсі, 180кв.м. в підвалі, яке використовувалось під магазин та склад, в подальшому, за договором купівлі-продажу приміщень №401 від 07.10.2004р. дані нежитлові приміщення перейшли до підприємця у власність (том І - а.с.15-17, 89-91).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2009р. в зв»язку із забиттям дворової каналізаційної чавунної труби по вул. Пр. Незалежності підвальні приміщення, які належали на праві власності позивачу, почало затоплювати.

Листом в.о. прокурора м.Чернівці підтверджено, що 10.07.2009р. позивач звертався в ДКП "Чернівціводоканал" щодо усунення підтоплення каналізаційними витоками підвального приміщення по АДРЕСА_1, однак, аварійна бригада прибула на місце виклику тільки 13.07.2009р., коли підвальне приміщення було повністю затоплене (том І - а.с.20).

Актом ДКП "Чернівціводоканал" від 15.07.2009р. встановлено, що 11.07.2009року внаслідок забиття дворової каналізаційної мережі, при зворотному потоці через ревізійні отвори вода попадала в підвальні приміщення, внаслідок пролому чавунного трубопроводу діаметром 100мм в підвалі 6-го під?їзду, каналізаційні стоки через стінку будівлі потрапляли до приміщення позивача (том І - а.с.18).

Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 13.07.2009р. санітарно-епідеміологічною службою зафіксовано факт затоплення витоками каналізаційної мережі підвальних приміщень магазину по реалізації тканин ("ІНФОРМАЦІЯ_1") на АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності позивачу; висота накопичених витоків становила 70см, загальна площа затоплення склала 181 кв.м. (том І - а.с.23). Даний факт підтверджується також Актом працівників відповідача - КЖРЕП № 14 від 13.07.2009 року (том І - а.с.106).

Внаслідок затоплення приміщень вищевказаного магазину майну позивача (товар, торгівельне обладнання, офісні меблі, побутова техніка) завдана шкода.

14.07.2009р. позивачем проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, які знаходились в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" в присутності продавців магазину, працівників фірми "Валентин" та директора ПП "Експерт-Рієлт сервіс" і складено Акт, який зазначеними особами підписаний (том І - а.с.71-78). Відповідно до даного Акту інвентаризації матеріальних цінностей, в період затоплення підвальних приміщень магазину у них знаходилося товару на загальну суму 813 483,75грн. та торгівельного обладнання, офісних меблів і побутової техніки на загальну суму 9 200грн.

Згідно угоди на проведення експертної оцінки від 05.11.2009р., експертом ОСОБА_4 проведено експертизу, за результатами якої складено Звіт про визначення розміру нанесених збитків, завданих внаслідок підтоплення товару в обороті (тканина та супутній товар для шиття) і торгівельного обладнання, що є власністю підприємця ОСОБА_2, та розміщені в підвальних приміщеннях магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, згідно якого загальний розмір матеріальних збитків, нанесених підтопленням, товару в обороті та торгівельному обладнанню становить 98 164 грн. (том І - а.с.24-70, 80-83).

Дані обставини стали підставою для звернення підприємця ОСОБА_2 з позовом до комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14 (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача-1 суми в розмірі 210 712,91грн., в тому числі: збитки в розмірі 198 044,54грн., 5 000,00грн. моральної шкоди, витрати по проведенню експертизи в сумі 4 422,00грн. та 3 246,37 грн. судового збору (том ІІІ - а.с. 96-98). Дана заява мотивована тим, що в результаті проведеної судово товарознавчої експертизи, призначеної господарським судом Чернівецької області було встановлено, що розмір матеріальної шкоди завданої позивачу, внаслідок прориву каналізаційної труби та затоплення приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» каналізаційними витоками, є значно більшим, ніж розмір шкоди, який позивач просив стягнути у позовній заяві, в зв`язку з чим останнім збільшено розмір позовних вимог.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме, наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини. Наявність заподіяної шкоди та протиправної поведінки доводить сторона, якій завдано шкоду.

Як зазначалося вище, вакт затоплення витоками каналізаційної мережі підвальних приміщень магазину по реалізації тканин "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності позивачу, підтверджується Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 13.07.2009р., Актом працівників КЖРЕП № 14 від 13.07.2009р., Актом ДКП "Чернівціводоканал" від 15.07.2009р.

Слід також зазначити, що між ДКП «Чернівціводоканал» (Замовник) та КЖРЕП № 14 (Підрядник) 27.06.2007р. було укладено договір № 193/06 на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання та водовідведення житлових будинків, відповідно до умов якого на Підрядника покладено обов'язок здійснення технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення житлових будинків до квартирного приладу обліку або запірної арматури, а також передбачено відповідальність Підрядника за наслідки аварій, які виникли на внутрішньобудинкових системах водопостачання та водовідведення з його вини або порушення термінів ліквідації усунення аварійних ситуацій (том І - а.с. 114-116).

Доводи скаржника про те, що за технічне обслуговування внутрішньо- будинкових мереж централізованого водопостачання та водовідведення житлових будинків з 01.07.2007року по грудень 2009року відповідав ДКП "Чернівціводоканал", оскільки договір на співпрацю між відповідачами в новій редакції, який враховував розмежування повноважень між сторонами затверджений 30.12.2009року, не доведені позивачем та спростовуються матеріалами справи.

Слід також зазначити, що наявність чи відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем-1 у справі, жодним чином не впливає на встановлення вини відповідача-1 у спричиненні збитків та причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою, відтак, при встановленні факту, що збитки спричинені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором № 193/06 від 27.06.2007р. на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання та водовідведення житлових будинків, укладеним між відповідачами, оскільки матеріалами справи доведено вину відповідача-1 і причинний зв?язок між самою шкодою та неправомірними діями відповідача-1.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Комісійним обстеженням було встановлено, що каналізаційні стоки потрапляють до приміщення позивача з підвалу 6-го і 7-го під`їздів будинку АДРЕСА_1 через стінку будівлі у зв`язку з пошкодженням (пролом чавунного трубопроводу діаметром 100мм в підвалі 6-го під`їзду) внутрішньо будинкової каналізаційної мережі та наявність відкритих ревізійних отворів (Акт від 15.07.2009р.).

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що саме у відповідача-1 є наявність вини у заподіянні позивачу шкоди у зв`язку з бездіяльністю та ухиленням від технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи централізованого водовідведення, як це передбачено було договором № 193/06 від 27.06.2007р. Як наслідок, через пошкоджену трубу діаметром 100 мм. та відсутність на ревізійних отворах заглушок каналізаційні стоки потрапили у підвальне приміщення.

Розмір понесених збитків підтверджується, як зазначалось вище, Актом інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходились в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 14.07.2009р., який складений та підписаний продавцями магазину, працівниками фірми "Валентин" та директором ПП "Експерт-Рієлт сервіс", а також Звітом експерта ОСОБА_4 про визначення розміру нанесених збитків, завданих внаслідок підтоплення товару в обороті (тканина та супутній товар для шиття) і торгівельного обладнання, що є власністю підприємця ОСОБА_2, та розміщені в підвальних приміщеннях магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, згідно якого загальний розмір матеріальних збитків, нанесених підтопленням, товару в обороті та торгівельному обладнанню становить 98 164 грн.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Відповідно до вищезазначеного, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № НОМЕР_2 від 24.12.2007р., яка приймала участь у проведенні інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходились у приміщенні позивача в момент його затоплення було здійснено оцінку та визначено розмір нанесених позивачу збитків.

Належність майна позивачу, а саме товарів для шиття та супутніх товарів підтверджується накладними : б/н від 01.02.2009р., 02.02.2009р., 04.02.2009р., 11.02.2009р., 13.02.2009р., 17.02.2009р., 21.02.2009р., 03.03.2009р., 06.03.2009р., 10.03.2009р., 13.03.2009р., 18.03.2009р., 21.03.,2009р., 06.04.2009р., 21.04.2009р., 23.04.2009р., 25.04.2009р., 30.04.2009р., згідно яких, позивачем здійснювалась закупівля товарів для ведення власної господарської діяльності, які в подальшому були зіпсовані, внаслідок неправомірних дій КЖРЕП № 14.

Судом апеляційної інстанції надано оцінку Акту інвентаризації матеріальних цінностей від 14.07.2009р. на відповідність вимогам Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69.

Згідно п. 1 Інструкції для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов`язань.

З аналізу положень Інструкції вбачається, що мова іде лише про підприємства, їх об`єднання та госпрозрахункові організації, а позивач є фізичною особою - підприємцем, а отже вимоги Інструкції щодо проведення інвентаризації не поширюються на позивача.

З огляду на все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, приходить до висновку про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача-1 заподіяної позивачу шкоди у розмірі 98 164,00грн.

Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції, задовільняючи позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 198 044,54грн. матеріальної шкоди, як доказ доведеності розміру шкоди взято до уваги Висновок судової товарознавчої експертизи № 2293 від 08.08.2012р., проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (том ІІІ - а.с. 85-91).

Суд апеляційної інстанції, не погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст.. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вважає вищезазначений Висновок судової товарознавчої експертизи, як належний та допустимий доказ підтвердження розміру завданої позивачу шкоди у розмірі 198 044,54грн., оскільки матеріалами справи підтверджується, що затоплення позивача відбулося у 2009р., вищезазначений Висновок складено у 2012р., відтак з моменту настання події затоплення минуло майже три роки, а тому, на думку суду апеляційної інстанції фактичним підтвердженням понесених позивачем збитків в результаті затоплення є Акт інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходились в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 14.07.2009р., а також Звіт експерта ОСОБА_4 про визначення розміру нанесених збитків, завданих внаслідок підтоплення товару в обороті (тканина та супутній товар для шиття) і торгівельного обладнання, що є власністю підприємця ОСОБА_2, та розміщені в підвальних приміщеннях магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, згідно якого загальний розмір матеріальних збитків, нанесених підтопленням, товару в обороті та торгівельному обладнанню становить 98 164 грн., тому, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача-1 на користь позивача матеріальної шкоди (реальні збитки) в сумі 99 880,54грн. та витрат за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 4 313,10грн. слід скасувати.

Щодо позовних вимог про стягнення з відподіача-1 на користь позивача моральної шкоди в сумі 5 000,00грн., то дані вимоги на думку суду апеляційної інстанції не підлягають до задоволення, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок та підставно відмовлено у задоволенні даних позовних вимог, оскільки покликання позивача у позовній заяві на те, що їй, як приватному підприємцю, у зв`язку із затопленням магазину завдано моральних страждань та втрат у останньої душевного спокою не підтверджуються жодними доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.

Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Комунального житлового ремонтно експлуатаційного підприємства № 14 - задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 04.10.2012р. у справі № 2/25 скасувати в частині стягнення з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14, м. Чернівці, вул. Чапаєва, 43 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 матеріальну шкоду (реальні збитки) в сумі 99 880,54грн., 1 668,70грн. судового збору, 4 313,10грн. витрат за проведення судової товарознавчої експертизи. В цій частині прийняти нове рішення.

3. Стягнути з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14, м. Чернівці, вул. Чапаєва, 43 (р/р 260071470 в ЧФ «Райффайзен банк Аваль», МФО 356464, код 14271990) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (інд. н. НОМЕР_1) матеріальну шкоду (реальні збитки) в сумі 98 164,00грн. та судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1 497,72грн.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. В решті рішення залишити без змін.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

7. Справу передати в місцевий господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.