Рішення № 29943850, 14.03.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2013 Справа № 920/271/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаваль", м. Суми

до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Національної академії аграрних наук України», с. Кашпури, Роменський район, Сумська область

про стягнення 103 842 грн. 22 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лепишко О.І., довіреність б/н від 08.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 103 842 грн. 22 коп. заборгованості по договору №32 від 14.06.2012р., а саме: 89 089 грн. 92 коп. основного боргу, 4 869 грн. 43 коп. пені, 8 908 грн. 99 коп. штрафу та 973 грн. 88 коп. - 3% річних.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 06.03.2013р., про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 14.06.2012р. був укладений договір №32, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору товар, асортимент, кількість та вартість якого зазначена в ст. 3 цього договору, з урахуванням можливих змін згідно відповідних додаткових угод до цього договору.

Базові умови поставки: продавець постачає товар покупцю на умовах поставки СРТ., згідно правил Інкотермс 2000 (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.3 договору, датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

Відповідно до п. 3.1 договору, асортимент, кількість та вартість товару за цим договором наведена у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно специфікації №1 від 14.06.2012р. до договору №32 від 14.06.2012р., загальна вартість товару, який поставляється за цією специфікацією складає 146 729 грн. 82 коп., умови оплати вартості товару: 20% від вартості товару до 02.07.2012р., решта від вартості товару - оплата в термін до 01.10.2012р.

Згідно специфікації №2 від 06.09.2012р. до договору №32 від 14.06.2012р., загальна вартість товару, що поставляється по специфікації 89 089 грн. 92 коп., умови оплати вартості товару - до 01.10.2012р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом здійснення оплати вартості товару на поточний рахунок продавця.

Оплата повинна бути здійснена покупцем в термін відповідно до специфікації (п. 4.2 договору).

У разі прийняття покупцем товару, що не вказаний в доповнення до цього договору, покупець тим самим надає свою згоду, щодо вартості, кількості та асортименту прийнятого ним товару згідно відповідної видаткової накладної (п. 4.3 договору).

Строк дії договору визначений у п. 9.1 договору поставки, в якому зазначено, що цей договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором.

По видатковим накладним №134 від 15.06.2012р., №175 від 06.09.2012р., №178 від 10.09.2013р., №180 від 11.09.2012р., №181 від 13.09.2012р. та №182 від 01.10.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 235 819 грн. 74 коп.

При цьому, у вищевказаних видаткових накладних зазначено, що поставка товару здійснювалася на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору №32 від 14.06.2012р.

За отриманий товар відповідач перед позивачем розрахувався частково в сумі 146 729 грн. 82 коп. і залишок заборгованості станом на 11.02.2013р. складає 89 089 грн. 92 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №134 від 15.06.2012р., №175 від 06.09.2012р., №178 від 10.09.2013р., №180 від 11.09.2012р., №181 від 13.09.2012р. та №182 від 01.10.2012р. на яких міститься підписи представника відповідача, довіреностями на отримання товару №59 від 15.06.2012р., №83 від 06.09.2012р., №84 від 10.09.2012р., №88 від 11.09.2012р., №89 від 13.09.2012р.та №101 від 01.10.2012р. на ім'я Гричаника В.В. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.15-26).

Крім того, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №23 від 19.12.2012р. з вимогою терміново сплатити борг у 3-денний термін від дня отримання цієї вимоги в сумі 89 089 грн. 92 коп. за поставлений, але не оплачений товар та штраф у розмірі 8 908 грн. 99 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 89 089 грн. 92 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 89 089 грн. 92 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 4 869 грн. 43 коп. за період з 01.10.2012р. по 11.02.2013р. та 8 908 грн. 99 коп. штрафу.

Відповідно до п. 8.2 договору №32 від 14.06.2012р. за порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. В разі, якщо прострочення перевищить 10 робочих днів, то окрім пені покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від несплаченої суми.

Штрафними санкціями ст. 230 Господарського кодексу України визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, відповідно до ст. 82 ГПК України суд, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний врахувати висновки Верховного суду України, які викладені у рішеннях прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 цього кодексу.

Відповідний висновок щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу міститься у постанові Верховного суду України від 09.04.2012р. по справі №20/246-08.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4 869 грн. 43 коп. за період з 01.10.2012р. по 11.02.2013р. та 8 908 грн. 99 коп. штрафу, передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору №32 від 14.06.2012р. позивач просить стягнути з відповідача 973 грн. 88 коп. - 3% річних за період з 01.10.2012р. по 11.02.2013р.

Згідно п. 8.3 договору №32 від 14.06.2012р., продавець може вимагати від покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 % річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 973 грн. 88 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Національної академії аграрних наук України» (42074, Сумська область, Роменський район, с. Кашпури, вул. Нова, 6, код 04312009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаваль» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код 36707532) 89 089 грн. 92 коп. основного боргу, 4 869 грн. 43 коп. пені, 8 908 грн. 99 коп. штрафу, 973 грн. 88 коп. - 3% річних та 2 076 грн. 84 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.03.2013р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко