Рішення № 29943440, 25.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.13 р. Справа № 905/498/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрострома", м. Донецьк

до відповідача: Приватного виробничого підприємства „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області

про стягнення 56 286,01 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Бутвін Д.В. - представник по довіреності від 27.11.12р.

від відповідача -Солодовнік А.В. - представник по довіреності №1/ю від 12.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрострома", м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного виробничого підприємства „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області суми заборгованості у розмірі 65 751 грн. та 3% річних у розмірі 535,01 грн. (Усього 66 286,01 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №20-2011 від 24.01.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії специфікацій від 06.08.2012р., від 15.08.2012р., від 16.08.2012р., від 20.08.2012р., від 28.08.2012р., від 30.08.2012р., від 30.08.2012р., від 31.08.2012р., від 04.09.2012р., від 14.09.2012р., копії видаткових накладних №515 від 14.09.2012р., №514 від 14.09.202р., №483 від 04.09.2012р., №487 від 30.08.2012р., №469 від 30.08.2012р., №472 від 31.08.2012р., №464 від 28.08.2012р., №441 від 20.08.2012р., №445 від 20.08.2012р., №434 від 16.08.2012р., №429 від 15.08.2012р., №406 від 06.08.2012р., копії довіреностей №426 від 13.09.2012р., №412 від 04.09.2012р., №402 від 29.08.2012р., №400 від 27.08.2012р., №391 від 20.08.2012р., №389 від 15.08.2012р., №387 від 15.08.2012р., №370 від 06.08.2012р.

У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог, остаточними вимогами позивача є стягнення з Приватного виробничого підприємства „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області суми заборгованості у розмірі 55 751 грн. та 3% річних у розмірі 535,01 грн., про що було викладено позивачем у заяві б/н від 25.02.2013р. на підставі ст.22 ГПК України, яка надійшла через канцелярію суду 25.02.2013р. Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

Разом з цим, позивач у поясненнях до позовної заяви від 05.02.2013р. пояснив, що посилання в накладних в графі «Договір» наступного тексту: «№06-11/9-2010 від 01.01.2010р.» було зроблено помилково при формуванні видаткових накладних програмою 1С бухгалтерія. Вказані у позові поставки товару були здійснені на виконання одного єдиного договору №20-2011 від 24.01.2011р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 25.02.2013р. визнав заборгованість у сумі 55 751 грн. згідно договору №20-2011 від 24.01.2011р.

Вислухавши у судовому засіданні представників Сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

24 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрострома", м. Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та Приватним виробничим підприємством „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №20-2011, згідно умов якого Постачальник зобов"язався передати у власність покупця товар, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

За приписом ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №20-2011 від 24.01.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п.3.2 договору покупець здійснює оплату кожної партії товару по відповідному рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту виконання поставки по такій партії.

У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації від 06.08.2012р., від 15.08.2012р., від 16.08.2012р., від 20.08.2012р., від 28.08.2012р., від 30.08.2012р., від 30.08.2012р., від 31.08.2012р., від 04.09.2012р., від 14.09.2012р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Пунктом 7.1 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2011р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаних специфікацій, на виконання умов Договору, за видатковими накладними №515 від 14.09.2012р., №514 від 14.09.202р., №483 від 04.09.2012р., №487 від 30.08.2012р., №469 від 30.08.2012р., №472 від 31.08.2012р., №464 від 28.08.2012р., №441 від 20.08.2012р., №445 від 20.08.2012р., №434 від 16.08.2012р., №429 від 15.08.2012р., №406 від 06.08.2012р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 82 191 грн.

Поставлений згідно означених видаткових накладних товар на підставі довіреностей №426 від 13.09.2012р., №412 від 04.09.2012р., №402 від 29.08.2012р., №400 від 27.08.2012р., №391 від 20.08.2012р., №389 від 15.08.2012р., №387 від 15.08.2012р., №370 від 06.08.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженими особами, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі видаткові накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 26 440 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжним дорученням.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 3.2 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 55 751 грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем, про що свідчить відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних за період з 20.09.2012р.-27.12.2012р. у розмірі 535,01 грн. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний, оскільки позивачем неправильно визначено кількість днів у 2012 році.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо 3% річних здійсненого судом, встановлено, що розмір 3% річних за період з 20.09.2012р.-27.12.2012р. відносно заборгованості у сумі 65 751грн. складає 533,55 = 65751х3х99/366/100.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 533,55 грн.

Відповідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови - на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрострома", м. Донецьк до Приватного виробничого підприємства „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області про стягнення 56 286,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничого підприємства „Гірник-95", м. Макіївка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрострома", м. Донецьк суму заборгованості у розмірі 55 751 грн., 3% річних у розмірі 533,55 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,45 грн.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.