номер провадження справи 33/8/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.13 Справа № 908/470/13-г
за позовом Закритого акціонерного товариства «Плутон» (юридична адреса: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75; поштова адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1)
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача : Дуднік Т.В. - довіреність № 5 від 18.02.2013 р.;
від відповідача : не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «Плутон» , м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя заборгованості в розмірі 54275,76грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що між ЗАТ «Плутон» та ФОП ОСОБА_1 було досягнуто домовленість про купівлю-продаж товару (світильників) у кількості 300 штук на загальну суму 70488,00 грн. зі строком поставки - 10 днів після отримання 50% передплати. На підставі виставленого відповідачем рахунку № 38 від 19.09.2012 р. на суму 70488,00 грн., позивач, платіжним дорученням № 4420 від 01.10.2012р. перерахував відповідачу 50% передплати в сумі 35244,00 грн. Після отримання частини товару за видатковою накладною № 35 від 09.10.2012 р. на суму 16212,24 грн., позивач, розраховуючи на отримання товару у повному обсязі, платіжним дорученням № 4663 від 09.10.2012 р., додатково перерахував відповідачу грошову суму передоплати в розмірі 35244,00 грн. Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач решту світильників в кількості 231 шт. на суму 54275,76 грн., позивачу так і не передав. Направлений на адресу відповідача лист з вимогою повернути грошові кошти попередньої оплати в сумі, на яку не був поставлений товар, залишений відповідачем без задоволення. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 530, 655 ЦК України, ст. 181 ГК України, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.2013 р. порушено провадження у справі № 908/470/13-г, розгляд якої призначено на 19.02.2013 р.
Ухвалою суду від 19.02.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 12.03.2013 р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 01.02.2013 р. та від 19.02.2013 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В даному випадку, ухвали господарського суду від 01.02.2013 р. та від 19.02.2013 р. були направлені судом на адресу відповідача: 69065, АДРЕСА_1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 27.02.2013р. наявний в матеріалах справи).
Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 12.03.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що між ЗАТ «Плутон» (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_1 (відповідачем у справі) було досягнуто домовленість про купівлю-продаж товару (світильників TL 4065 Delux) у кількості 300 штук за ціною 234,96 грн. за одиницю на загальну суму 70488,00грн. (в т.ч. ПДВ).
У зв'язку з цим відповідач виставив позивачу рахунок № 38 від 19.09.2012 р. на суму 70488,00 грн. (копія міститься в матеріалах справи - арк. справи 8).
Згідно рахунку № 38 від 19.09.2012 р. сторони домовились про кількість і вартість товару. Також, згідно напису на вказаному рахунку, відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити товар на протязі 10 днів після отримання 50% передплати.
01.10.2012 р. платіжним дорученням за № 4420 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 35244,00 грн. (50% попередньої оплати).
09.10.2012 р. відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар (світильники TL 4065 Delux) у кількості 69 штук на загальну суму 16212,24 грн. (в т.ч. ПДВ).
Вказані обставини підтверджуються видатковою накладною № РН-000035 від 09.10.2012 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 1533 від 03.10.2012 р. (арк. справи 9-10).
Платіжним дорученням № 4663 від 09.10.2012 р. позивач додатково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ще суму 35244,00 грн. попередньої оплати.
Після отримання грошових коштів відповідач зобов'язання по остаточному відпуску товару не виконав.
У зв'язку з цим, 10.12.2012 р. позивач направив відповідачу лист (вих. № 851 від 26.11.2012 р.), в якому повідомив ФОП ОСОБА_1, що залишок товару (світильники у кількості 231 шт.) на суму 54275,76 грн., позивачем не отримано, тому вимагав протягом 3-х банківських днів повернути на розрахунковий рахунок ЗАТ «Плутон» грошові кошти здійсненої попередньої оплати, на які відповідачем не був поставлений товар (арк. справи 15-16).
Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.
Позовна вимога про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Плутон» заборгованості в розмірі 54275,76грн., стала предметом судового розгляду у даній справі. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згіно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з купівлі-продажу, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразились у передачі товару, а обов'язки позивача полягають в оплаті товару.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу є оплатним; двосторонньо зобов'язуючим, а також консенсуальним, оскільки права та обов'язки сторін виникають вже в момент досягнення ними згоди за всіма істотними умовами.
Тобто, зобов'язання сторін у відносинах купівлі-продажу є зустрічними і передбачають одночасність їх виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 531 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої зобов'язання одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Правила оплати майна у відносинах купівлі-продажу врегульовані ст. 692 ЦК України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар одразу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В силу положень ст. 531 ЦК України допускається дострокове виконання обов'язку, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як свідчать матеріали справи, після виставлення відповідачем рахунку (№ 38 від 19.09.2012 р.) на суму70488,00 грн., позивач, платіжним дорученням № 4420 від 01.10.2012р. перерахував на рахунок відповідача 50% передплати в сумі 35244,00 грн. Після отримання частини Товару за видатковою накладною № РН-000035 від 09.10.2012 р. на суму 16212,24 грн., позивач, не очікуючи остаточної поставки Товару, достроково виконав своє зобов'язання - у якості попередньої оплати додатково перерахував відповідачу грошові кошти за Товар в сумі 35244,00 грн., що не суперечило ані домовленостям сторін, ані чинному законодавству.
За приписами ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Документального підтвердження виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі позивачу залишку товару на суму 54275,76 грн. суду не надано.
За правилами ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з виставленого відповідачем рахунку № 38 від 19.09.2012 р., відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу Товар на протязі 10-ти днів після отримання передоплати.
Оскільки в обумовлений строк, Товар у повному обсязі поставлено не було, позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 851 від 26.11.2012 р.), в якому повідомив відповідача про те, що залишок товару (231 шт. світильників) на суму 54275,76 грн., ним отримано не було, а тому вимагав протягом 3-х банківських днів повернути на розрахунковий рахунок ЗАТ «Плутон» грошові кошти, на які не був поставлений товар. В силу ст. 530 ЦК України відповідач зобовязаний був у 7-ми денний строк виконати вимогу позивача.
Всупереч приписів закону та вимог позивача відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивачу не виконав.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
З огляду на викладене, суд вважає, що лист позивача (вих. № 851 від 26.11.2012 р.) з вимогою повернути перераховані грошові кошти залишений відповідачем без задоволення необґрунтовано.
Доказів повернення грошових коштів в розмірі 54275,76 грн., ФОП ОСОБА_1 суду не надано.
З огляду на викладені обставини, суд вважає вимоги ЗАТ «Плутон» про стягнення з ФОП ОСОБА_1 54275,76 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх зобов'язань.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720,50 грн. відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ін. номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Закритого акціонерного товариства «Плутон» (юридична адреса: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75; поштова адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5; код ЄДР 23795568, р/р № 26009962490925 у відділенні ПАТ «ПУМБ» Регіональний центр у м. Запоріжжі, МФО 334851) суму боргу в розмірі 54275 (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 76 коп. та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.03.2013 р.
Суддя М.В. Мірошниченко
Судове рішення № 29943307, Господарський суд Запорізької області було прийнято 12.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/470/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: