Рішення № 2994326, 10.02.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "10" лютого 2009 р. по справі № 06/123-38

Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Приватної фірми «Софт Лайн», м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Луцьккондитер», м. Луцьк

про стягнення 33 709 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилік Ф.Я. (дов. від 26.12.2008р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Приватна фірма «Софт Лайн» звернулась із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Луцьккондитер» та просить стягнути 33 709 грн. 70 коп., з них: 32 320 грн. заборгованості: 1 389 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань.

В підтвердження позовних вимог посилається на довіреності серії ЯОФ № 127149 від 13.02.2008р., № 127227 від 28.02.2008р., № 127190 від 20.02.2008р., № 127268 від 07.03.2008р. (а.с.6, 8, 10, 12); накладні № 114 від 13.02.2008р., № 154 від 28.02.2008р., № 122 від 20.02.2008р., № 209 від 13.03.2008р. (а.с.7, 9, 11, 13); виписку про операції на банківському рахунку від 14.03.2008р., 13.05.2008р (а.с.14-15); гарантійний лист № 837 від 13.08.2008р. (а.с.16).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 30.12.2008р. не виконав.

Відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Приватна фірма «Софт Лайн» поставила Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційній фірмі «Луцьккондитер» товар – масло селянське, на загальну суму 46 620 грн., що підтверджується довіреностями серії ЯОФ № 127149 від 13.02.2008р., № 127227 від 28.02.2008р., № 127190 від 20.02.2008р., № 127268 від 07.03.2008р. та накладними № 114 від 13.02.2008р., № 154 від 28.02.2008р., № 122 від 20.02.2008р., № 209 від 13.03.2008р.

Терміну оплати отриманого товару сторонами передбачено не було.

Водночас, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару виконав частково – на суму 14 300 грн., що стверджується виписками про операції на банківському рахунку від 14.03.2008р., 13.05.2008р.

Разом з тим, 13.08.2008р. відповідачем надано відповідь на вимогу позивача про сплату заборгованості, у якій він гарантував погасити заборгованість, згідно графіку, до 29.08.2008р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, на момент розгляду справи господарським судом, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 320 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з викладеного, позовна вимога про стягнення з ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» заборгованості за отриманий товар в сумі 32 320 грн. підставна та підлягає до задоволення.

Разом з тим, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За таких обставин, нарахована позивачем сумі інфляційних втрат – 1 389 грн. 70 коп. підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 639, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю - в сумі 33 709 грн. 70 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційної фірми «Луцьккондитер» (м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, код ЄДРПОУ 00382027) на користь Приватної фірми «Софт Лайн» (м. Луцьк, вул. Василя Стуса, 11, код ЄДРПОУ 25092693) 33 709 грн. 70 коп., з них: 32 320 грн. заборгованості, 1 389 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань та 338 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М.Дем'як