Постанова № 29943208, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2013 року 11:37 № 826/908/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Київського міського центру зайнятості доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест"про стягнення 2170,87 грн.

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест" виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 2170,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Шевченківським районним центром зайнятості в місті Києві зайво виплачено безробітній ОСОБА_1, останнім місцем роботи якої було Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест", допомогу по безробіттю в розмірі 2170,87 грн., в зв'язку з помилковим зазначенням роботодавцем у трудовій книжці ОСОБА_1 причини звільнення, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вплинуло на розмір виплаченої їй допомоги по безробіттю та є підставою для повернення зайво виплачених коштів.

Представник позивача d судовому засіданні, 26 лютого 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні, 26 лютого 2013 року, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик з відміткою про отримання. В зв'язку з цим, судом на підставі частини четвертої статті 128 КАС України вирішено здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах адміністративної справи письмовими доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест", ідентифікаційний код 36820335, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 59-А, зареєстроване Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем згідно з наказом від 01.08.2011 р. №25 прийнято на постійну роботу на посаду інженера кошторисника ОСОБА_1. Наказом ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" від 01.06.2012 р. №22к ОСОБА_1 звільнено з посади інженера кошторисника за власним бажанням з 27 червня 2012 року.

В трудовій книжці ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2) відповідачем здійснено запис від 27.06.2012 р. №16 про звільнення за власним бажанням згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України на підставі наказу від 01.06.2012 р. №22к. Вказаний напис визнано недійсним, про що до трудової книжки внесено відповідну відмітку скріплену підписом директора ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" та печаткою підприємства.

Відповідачем, 27.06.2012 р., до трудової книжки ОСОБА_1 внесено запис №17 про її звільнення з роботи за власним бажанням згідно з пунктом 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку), підстава - наказ від 01.06.2012 р. №22к.

Відповідачем видано довідку від 03.09.2012 р. №186 про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття ОСОБА_1

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з 06.09.2012 р. зареєструвалась в Шевченківському районному центрі зайнятості в місті Києві як така, що шукає роботу.

На підставі заяви від 13.09.2012 р. наказом Шевченківського районного центру зайнятості в місті Києві ОСОБА_1 надано статус безробітної, призначено виплату допомоги по безробіттю з 13.09.2012 р. до 07.09.2013 р. відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136.

Деснянським районним центром зайнятості на виконання вимог статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, про що складено акт від 20.11.2012 р. №749, скріплений, в тому числі, підписом уповноваженої особи ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" та печаткою підприємства без зауважень. Дані перевірки листом від 28.11.2012 р. №22-4445 надані Шевченківському районному центру зайнятості.

Як убачається з акта, розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" з 01.08.2011 р. до 27.06.2012 р. та отримувала заробітну плату. Причина звільнення: стаття 38 Кодексу законів про працю України. Крім того, розслідуванням встановлено невідповідність довідки від 03.09.2012 р. №186 "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266, в зв'язку з чим підприємством видано нову довідку №31 про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття ОСОБА_1

Наказом Шевченківського районного центру зайнятості в місті Києві від 05.12.2012 р. №НТ121205 скорочено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно до підпункту 1 пункту 5 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та підпункту 1 пункту 5.3 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", вирішено повернути зайво виплачені кошти за рахунок роботодавця на підставі абзацу другого пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 13.09.2012 р.

Згідно з довідкою Шевченківського районного центру зайнятості міста Києва від 05.12.2012 р. №10310 сума зайво виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1, яка підлягає поверненню, становить 2170,87 грн.

На підставі наказу Шевченківського районного центру зайнятості в місті Києві від 05.12.2012 р. №362 відповідачу направлено повідомлення від 06.12.2012 р. №10327 про повернення протягом 15 днів з моменту отримання зазначеного повідомлення суму зайво виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 2170,87 грн. в зв'язку з повідомленням відповідачем недостовірних даних у документах, які слугували підставою для виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 Вказане повідомлення отримане відповідачем 03.01.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, доданим позивачем до позовної заяви.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року №1533-III (у редакції, чинній на час існування між відповідачем та ОСОБА_1 трудових правовідносин, далі - Закон №1533-III) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест" є страхувальником та платником страхових внесків передбачених зазначеним законом, а ОСОБА_1 є застрахованою особою в розумінні Закону №1533-III.

Статтею 22 Закону №1533-III встановлено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу (частина перша). Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості (частина третя).

Частиною першою статті 23 Закону №1533-III встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків (абзаци перший-дев'ятий).

Аналогічні положення щодо умов, розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам передбачені пунктом 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136. (далі - Порядок №307).

Відповідно до пункту 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Як уже зазначалось, відповідним наказом Шевченківського районного центру зайнятості міста Києва ОСОБА_1 на підставі її заяви, трудової книжки, яка містить запис ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" про звільнення згідно з пунктом 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку), та довідки про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття, було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю з 13.09.2012р.

Разом з тим, під час розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, оформленої актом від 20.11.2012 р. №749 встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено з займаної нею посади за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України без поважних причин.

Зазначена обставина підтверджується також наказом ТОВ "Укрспецмонтаж Інвест" від 01.06.2012 р. №22к, в якому зазначено про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-кошторисника за власним бажанням без застереження поважності причин звільнення, встановлених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України.

При цьому слід врахувати, що запис від 27.06.2012 р. №17 здійснений відповідачем в її трудовій книжці, оскільки такий запис не відповідає тексту наказу від 01.06.2012 р. №22к.

Так, відповідно до "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3). Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4).

Інших доказів на підтвердження обставини щодо поважності причин звільнення ОСОБА_1, 27 червня 2012 року, з займаної посади відповідачем не надано.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1533-III допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 31 Закону №1533-III встановлено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

Таким чином, в зв'язку з внесенням відповідачем до трудової книжки ОСОБА_1 недостовірних відомостей щодо причини її звільнення, Шевченківським районним центром зайнятості в місті Києві не було враховано передбаченого Законом №1533-III обмеження щодо тривалості виплати їй допомоги по безробіттю та безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 2170,87 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Шевченківського районного центру зайнятості міста Києва від 05.12.2012 р. №10310.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини другої статті 35 Закону №1533-III роботодавець зобов'язаний подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Частиною третьою статті 35 Закону №1533-III встановлено, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Зі змісту статей 7 та 16 Закону №1533-III убачається, що виплата допомоги по безробіттю здійснюється саме за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується внесення відповідачем до трудової книжки застрахованої особи недостовірних відомостей щодо причини її звільнення, що стало підставою для надмірної виплати їй службою зайнятості допомоги по безробіттю в розмірі 2170,87 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж Інвест" (ідентифікаційний код 36820335) на користь Київського міського центру зайнятості кошти в сумі 2170,87 грн. (дві тисячі сто сімдесят грн. 87 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець