Постанова № 29941413, 12.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2013 р. № 820/1210/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді - Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Гея" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Гея", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 26 164 грн. 28 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки за АТЗТ "Гея" станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 26 164 грн. 28 коп., який виник на підставі несплати останнім у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з податку за землю за вересень-грудень 2012 року, визначеного у поданій податковій декларації з плати за землю, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача до судового засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідач про причини не явки суду не повідомив, письмових заперечень та заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ "Гея" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Основ'янській МДПІ м. Харкова.

Відповідно до Договору оренди землі від 02.03.2005 року, укладеного між Харківською міською радою (Орендодавець) та АТЗТ "Гея" (Орендар) та зареєстрованого 02.03.2005 року за № 8825/05, передбачено, що позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення-землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, вул. Чайковського (район ст. «Безлюдівка») загальною площею 2,7637 га.

15.02.2012 року АТЗТ "Гея" було подано до Основ'янської МДПІ м. Харкова податкову декларацію № 9005449311 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Відповідно до наданого до декларації розрахунку підприємство самостійно визначило суму земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 78493,50 грн., у т.ч. січень-листопад 2012 року - 6541,13 грн., грудень 2012 року - 6541,07 грн.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати земельного податку платниками податку визначений Податкового кодексу України (далі -ПК України)

У відповідності до положень статей 269, 270, 271 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пп. 14.1.34. п. 14.1 ПК України власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно. Фізичні особи набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю); прийняття спадщини (ст. 81 ЗК України).

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ПК України).У фізичних осіб земельні ділянки державної та комунальної власності можуть знаходитись у користуванні лише на праві оренди (ст. 93 ЗК України). Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.285.1 та п.285.2 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Приписами п.287.3 ст.287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Положеннями п.11 ст.56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2012 року,

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято першу та другу податкові вимоги від 20.08.2009 року №1/866 та від 21.09.2009 року №2/1029 відповідно, які були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Контролюючий орган вказує, що з дати формування першої податкової вимоги та до теперішнього часу податковий борг підприємства не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом, складає 26 164 грн. 28 коп.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості у загальному розмірі 26 164 грн. 28 коп., яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкових зобов'язань по з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Гея" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Гея" (61010, м. Харків, вул. Гордієнківська, 23, код ЄДРПОУ 14103904) на користь Державного бюджету України (відділення Держказначейства у Червонозаводському районі (код 37999628) в установі банку ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 33218812700011, код платежу 13050200) заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 26 164 (двадцять шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 28 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.