Постанова № 29941403, 07.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 березня 2013 р. Справа №2а-13458/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника позивача - Машира В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вагат-Транс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Вагат-Транс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської ОДПІ у Харківській області №0000182220 від 23.08.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача. Висновки, наведені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, а отже й податкове повідомлення-рішення, яке було прийняте на підставі акту перевірки є незаконним, та таким, що винесене з явним порушенням норм діючого законодавства України а тому підлягає скасуванню. Позивач вважає, що податковий орган при складанні акту перевірки вийшов за межі своїх повноважень і визнав договори, укладені між ПП «Вагат-Транс» та його контрагентами, недійсними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.

Відповідач, Куп'янська ОДПІ у Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що одним із постачальників товарів ПП «Вагат-Транс» за грудень 2011р. та січень 2012р. є ТОВ «Аркада і К». ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було направлено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада і К» від 12.03.2012р. №250/18-011/37189154 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за грудень 2011р. та січень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку. Також, одним із постачальників товарів ПП «Вагат-Транс» за січень 2012р.- березень 2012р. є ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим». Згідно договору поставки №12/12 від 03.01.2012р., видаткових накладних та податкових накладних, ПП «Вагат-Транс» за січень 2012р. отримано товару на суму 59220,00грн., в т.ч. ПДВ - 9870,00грн., за березень 2012р. - на суму 47349,00грн., в т.ч. ПДВ - 7891,50грн. Як вважає відповідач, вказаний вище правочин по поставці товару від ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» до ПП «Вагат-Транс» не був спрямований на настання правових наслідків, оскільки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було направлено акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» від 12.03.2012р. №251/18-011/32565162 та від 03.05.2012р. №175/221/32565162 з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р., за лютий, березень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку. Таким чином, відповідач вважає, що в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПП «Вагат-Транс» занижено суму податку на додану вартість в сумі 25606грн., у т.ч.: за грудень 2011р. на суму - 5212грн., січень 2012р. - 12502грн., березень 2012р. - 7892грн. У зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача - Куп'янської ОДПІ Харківської області ДПС в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, тому справу слід розглянути за відсутності представником відповідача - Куп'янської ОДПІ Харківської області ДПС за наявними в ній матеріалами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №710725 ПП «Вагат-Транс» зареєстровано виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області 01.12.2010 року, про що зроблений запис в ЄДР № 1 475 102 0000 000624, ідентифікаційний код юридичної особи - 37298527 (а.с.81).

Згідно довідці про взяття на облік платника податків від 21.05.2012 року №18/18-236 позивач - ПП «Вагат-Транс» був узятий на облік в органах державної податкової служби 03.12.2010р. за №19477, на дату видачі довідки перебуває на обліку у Куп'янській ОДПІ (а.с.83) та відповідно до свідоцтва №200048145 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач зареєстрований платником ПДВ з 09.12.2010 року. (том 1, а.с.82)

Згідно довідки АБ №293120 Управління статистики у Куп'янському районі має наступні види діяльності за КВЕД: організація перевезення вантажів; будівництво будівель; роздрібна торгівля з лотків та на ринках; функціонування інфраструктури залізничного транспорту. (а.с.79)

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п.79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Фахівцями Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Вагат-Транс» код ЄДРПОУ 37298527 з питання виявленої недостовірності даних податкового кредиту по факту взаємовідносин з ТОВ «Аркада і К» код ЄДРПОУ 37189154, ТОВ «ПКЦ» Мотор Сім», код 32565162, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2011р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки було складено акт від 10.08.2012р. №246/22-37298527 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено:

- порушення п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями ПП «Вагат-транс» завищило суму податкового кредиту в розмірі 7844грн., в тому числі: за грудень 2011 року на суму - 5212грн., за січень 2012 року на суму 2632грн. по контрагенту - постачальнику ТОВ «Аркада і К»

- порушення п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями ПП «Вагат-транс» завищило суму податкового кредиту в розмірі 17762грн., в тому числі: за січень 2012 року на суму - 9870грн., за березень 2012 року на суму 7892грн. по контрагенту - постачальнику ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим». (том 1, а.с.6-51)

На підставі акту перевірки від 10.08.2012р. №246/22-37298527 начальником Куп'янської ОДПІ Харківської області ДПС 23.08.2012 року було винесено податкове повідомлення - рішення №000018222, яким ПП «Вагат-транс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 38409,00грн., в тому числі: за основним платежем - 25606,00 грн., та за штрафними(фінансовими) санкціями - 12803,00грн. (том 1, а.с.52-53)

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку, відповідно до приписів ст.56 ПК України. (том 1, а.с.80)

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України своїм рішенням від 23.11.2012 року №5876/0/61-12/10-2115 залишила податкове повідомлення - рішення від 23.08.2012р. №0000182220 без змін, а скаргу без задоволення. (том 1, а.с.54-56)

Судом встановлено, що мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про порушення ПП «Вагат-транс» діючого податкового законодавства, є висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок Основ'янської МДПІ, у яких зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення ТОВ «Аркада і К», код 37189154, господарських операцій, а також висновки актів ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки від 12.03.2012 року №251/18-011/32565162 ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», код 32565162, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.11.2011 по 31.01.2012, їх реальності та повноти відображення в обліку; від 03.05.2012р. №175/221/32565162 з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за лютий 2012 року та березень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Між ПП «Вагат-транс» (покупець) та ТОВ «Аркада і К» (постачальник) укладено договір №16/11 від 14.10.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар згідно виставлених рахунків. (том 1, а.с.89-93)

Згідно додаткової угоди від 01.01.2012 року про пролонгацію договору №16/11 від 14.10.2011 року сторони договору продовжили строк дії вказаного договору до 31.12.2012р. (а.с.93)

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п.1.2 договору поставки №16/11 від 14.10.2011 року асортимент, кількість та ціна товару визначаються виходячи із замовлення покупця та вказуються в рахунках, які є невід'ємною частиною до цього договору.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору поставки постачальником покупцю надано рахунки на оплату №650 від 07.12.2011р. та №17 від 10.01.2012р., які вміщують перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві. (том 1, а.с. 94, 99).

ТОВ «Аркада і К» було поставлено на адресу позивача: фрікційний клін, крани, з'єднувальний рукав, пластини, різці, відповідно до видаткових накладних: №0712 від 07.12.11 на суму - 31272,00грн., в т.ч. ПДВ - 5212,00грн.; №1018 від 10.01.2012р. на суму - 15794,40грн., в т.ч. ПДВ - 2632,40грн. (том 1, а.с. 95, 100).

ТОВ «Аркада і К» було виписано покупцю - ПП «Вагат-транс» податкову накладну №716 від 07.12.2011р. на загальну суму 31272,00грн., в т.ч. ПДВ - 5212,00грн. та податкову накладну №1021 від 10.01.2012р. на загальну суму 15794,40грн., в т.ч. ПДВ - 2632,40грн. (том 1, а.с.96, 101)

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі надано товарно-транспортні накладні від 07.12.2011 року та від 10.01.2012 року. (том 1, а.с.97, 102)

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень №333 від 19.12.2011 року на суму 31272,00грн. та №8 від 12.01.2012 року на суму 15794,40грн., якими ПП «Вагат-транс» перераховано на користь ТОВ «Аркада і К» в рахунок оплати по рахункам безготівкові кошти. (том 1, а.с. 98, 103).

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкової накладної та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «Аркада і К» товари були оприходувані позивачем та в подальшому відпущені зі складу згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів. (том 2, а.с.1-72).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Аркада і К» було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу та використані останнім у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, судом встановлено, що контрагентом позивача - ТОВ «Аркада і К» було оскаржено дії Основ'янської МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2012, яку було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012р., визнано протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Аркада і К» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено акт №250/18-011/37189154 від 12.03.2012 року; визнано протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Аркада і К» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено акт №176/22-104/37189154 від 03.05.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, дії податкового органу щодо проведення зустрічних звірок, на підставі яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, у яких зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення ТОВ «Аркада і К», господарських операцій, які слугували мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про порушення ПП «Вагат-транс» діючого податкового законодавства, визнано протиправними.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті перевірки від 10.08.2012р. №246/22-37298527 на висновки вищевказаних актів податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Аркада і К».

Також, судом встановлено, що між позивачем ПП «Вагат-транс»» (покупець) та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» (постачальник) укладено договір №12/12 від 01.01.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар згідно виставлених рахунків (том 1, а.с. 104-105)

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Згідно п.1.2 договору поставки №12/12 від 01.01.2012 року найменування, кількість та ціна товару визначаються виходячи із замовлення покупця та вказуються в рахунках, які є невід'ємною частиною до цього договору.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору поставки постачальником покупцю надано рахунки на оплату №307 від 03.01.2012р. та №83 від 01.03.2012р., які вміщують перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві.

ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» було поставлено на адресу позивача: фрікційний клін, крани, з'єднувальний рукав, відповідно до видаткових накладних: №307 від 03.01.12 на суму - 59220,00грн., в т.ч. ПДВ - 9870,00грн.; №135 від 01.03.2012р. на суму - 47349,00грн., в т.ч. ПДВ - 7891,50грн. (том 1, а.с. 107, 112).

ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» було виписано покупцю - ПП «Вагат-транс» податкову накладну №307 від 03.01.2012р. на загальну суму 59220,00грн., в т.ч. ПДВ - 9870,00грн. та податкову накладну №154 від 01.03.2012р. на загальну суму 47349,00грн., в т.ч. ПДВ - 7891,50грн. (том 1, а.с.108, 113)

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі надано товарно-транспортні накладні від 03.01.2012 року та від 01.03.2012 року. (том 1, а.с.109, 114)

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень №32 від 25.01.2012 року на суму 59220,00грн. та №115 від 23.03.2012 року на суму 47349,00грн., якими ПП «Вагат-транс» перераховано на користь ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» в рахунок оплати по рахункам безготівкові кошти. (том 1, а.с. 110, 115).

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкової накладної та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» товари були оприходувані позивачем та в подальшому відпущені зі складу згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів. (том 2, а.с.1-72).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу та використані останнім у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП «Вагат-транс» з його контрагентами ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим».

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1. ст. 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ «Харківський завод будівельних, дорожних і комунальних машин» та його контрагентом - ТОВ «Промспец Консалтинг», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів у ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим».

Також згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентами такого платника податків та контрагентами по ланцюгу постачання порядку ведення господарської діяльності.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим» при укладанні і виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ по товарам, отриманим від контрагентів - ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим», у повній відповідності до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.

Аналізуючи положення ст.ст.54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 10.08.2012р. №246/22-37298527 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ПП «Вагат-транс» вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «ПКЦ «Мотор Сим».

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0000182220 від 23.08.2012 року є таким, що винесено податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Вагат-Транс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0000182220 від 23.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Вагат-Транс" (63707, Харківська область, м. Куп'янськ, мікрорайон Ювілейний, буд. №16, кв. №8, код ЄДРПОУ 37298527, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 385,00грн. (триста вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 12 березня 2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв