Рішення № 29941103, 01.03.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-520/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представників третіх осіб: ОСОБА_3, та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» м.Олевськ, третіх осіб: Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_5 районі Житомирської області та ОСОБА_5 районного центру зайнятості населення Житомирської області про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, зобовязати Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» (далі по тексту ВАТ «ОЗТН») перерахувати у повному обсязі утримані із його заробітної плати страхові внески, повязані із страхуванням на випадок безробіття та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1, зазначив, що з 10 серпня 2006 року по 14 вересня 2012 року він працював у ВАТ «ОЗТН». Він є інвалідом другої групи загального захворювання. З 09 жовтня 2012 року позивач зареєстрований в ОСОБА_5 районному центрі зайнятості населення (далі ОСОБА_5 РЦЗН), і з цього часу йому надано статус безробітного. При зверненні позивача із заявою до ОСОБА_5 РЦЗН щодо виплати одноразової допомоги по безробіттю, позивачу ОСОБА_5 РЦЗН було відмовлено на підставі п.2.1. та п.2.12 Прядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, оскільки з попереднього місця роботи, а саме з ВАТ «ОЗТН» у повному обсязі не перераховано страхові внески повязані із страхуванням на випадок безробіття, за період роботи позивача у відповідача. У звязку із чим вважає позивач, відповідачем порушено його конституційне право на соціальний захист.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, із підстав, які наведено у заявленому позові та просив суд позов задовольнити. При цьому надав суду пояснення зазначивши те, що відповідачем утримано із його заробітної плати страхові внески повязані із страхуванням на випадок безробіття, однак не перераховані до Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_5 районі (далі УПФУ в ОСОБА_5 районі), що і призвело до відмови ОСОБА_5 РЦЗН у виплаті позивачу допомоги по безробіттю.

Представник відповідача у судовому засіданні відносно позову заперечує, посилаючись на те, що дійсно ВАТ «ОЗТН» із заробітної плати позивача, за період його роботи у відповідача здійснював нарахування і утримав страхові внески на випадок безробіття, однак у звязку із складним фінансовим станом страхові внески до УПФУ в ОСОБА_5 районі були перераховані частково. При цьому зазначив, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.05.2010 року порушено провадження у справі № 4/26-Б щодо банкрутства ВАТ «ОЗТН». На даний час ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.08.2012 року у справі № 4/26-Б продовжено процедуру санації ВАТ «ОЗТН». Представник відповідача посилається на ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлено черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги із зобовязань із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування. При цьому ОСОБА_5 РЦЗН є кредитором відповідача із вимогами, що віднесені Господарським судом Житомирської області до другої черги. А тому, зважаючи на те, що вимоги кредиторів ВАТ «ОЗТН», що віднесені Господарським судом Житомирської області до першої черги, станом на 18.01.2013 року повністю не погашені, тому приступити до погашення вимог кредитора другої черги ОСОБА_5 РЦЗН в числі яких і страхові внески відносно позивача, відповідач не має правової можливості. У звязку із чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними.

Представник третьої особи УПФУ в ОСОБА_5 районі Житомирської області у судовому засіданні відносно заявленого позову позивача до відповідача заперечував, зазначивши при цьому, що позивачем не вказано за який період повинні бути перераховані страхові суми відповідачем та їх розмір, оскільки відповідно до ухвал Житомирського окружного адміністративного суду (а.с.50-55), вже стягнуто із відповідача відповідні суми заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Представник третьої особи ОСОБА_5 РЦЗН Житомирської області у судовому засіданні відносно позову позивача не заперечувала та надала суду пояснення про те, що якщо відповідачем буде у повному обсязі проведено перерахування відповідних внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування то позивачу буде виплачено допомогу по безробіттю, згідно до «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року.

Заслухавши сторони, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, до Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» про зобовязання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Так предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працював з 10 серпня 2006 року по 14 вересня 2012 року у ВАТ «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» та був звільнений відповідно до п. ст.36 КЗпПУ, за угодою сторін. Наказ № 53-ВК від 14.09.2012 року. (а.с.6-7).

Позивач є інвалідом другої групи загального захворювання. (а.с.4). З 09 жовтня 2012 року позивач зареєстрований в ОСОБА_5 РЦЗН і з цього часу йому надано статус безробітного. При зверненні позивача із заявою до ОСОБА_5 РЦЗН щодо виплати одноразової допомоги по безробіттю, позивачу ОСОБА_5 РЦЗН було відмовлено на підставі п.2.1. та п.2.12 Прядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, (далі Порядку) затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, оскільки з попереднього місця роботи, а саме з ВАТ «ОЗТН» у повному обсязі не перераховано страхові внески за період роботи позивача у відповідача.(а.с.8).

Відповідно до відповіді № 32 від 05.02.2013 року ВАТ «ОЗТН» на запит Олевського районного суду Житомирської області слідує, що страхові внески із фонду заробітної плати ОСОБА_1, відповідачем за період з 19.05.2010 року і по 31.12.2012 року утримано на суму 1885.57 грн., та перераховано до УПФУ в ОСОБА_5 районі частково в сумі 520.83 грн. (1885.57 х 27.62 % = 520.83 грн.). А отже заборгованість становить 1364.74 грн.

Згідно до п.п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року передбачено виплату по безробіттю. Пунктом 2.2. цього Порядку передбачено, що втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3) КЗпПУ.

У пункті 2.5. визначено, що згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались іншою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та/або єдиний внесок, а саме: громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; членам особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

Відповідно до п.2.12 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у пункті 2.7 цього Порядку, не призначається.

Разом із тим відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно із п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть рахунки із застрахованими особами.

Згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Крім того статтею 14 Основ законодавства України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» визначено, що взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює Пенсійний фонд України відповідно до законодавства.

В даному випадку позивач працюючи у відповідача, мав статус застрахованої особи. Заборгованість, що виникла до, тобто до порушення справи про банкрутство відповідача, а саме до 19.05.2010 року (відповідно до відповіді відповідача № 32 від 05.02.2013 року, а.с.46) увійшла до реєстру вимог кредиторів заводу (відповідача), і погашатиметься в порядку, що буде визначений Господарським судом Житомирської області при розгляді справи № 4/26-Б про банкрутство відповідача. Із тієї ж відповіді (а.с.46) відповідача слідує, що утримана із заробітної плати ОСОБА_1, заборгованість по страхових виплатах на день розгляду справи сплачена частково в сумі 520.83 грн., і залишок несплаченої суми відповідача перед позивачем, у період з 19.05.2010 року по 31.12.2012 року складає 1364.74 грн., (а.с.46), яка і підлягає перерахуванню відповідачем УПФУ в ОСОБА_5 районі на особовий рахунок позивача ОСОБА_1 Що дає право застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю, як застрахованої особи та його конституційного права на соціальний захист.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до вимог ст.84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації втрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так відповідно до Договору про надання правової допомоги у цивільній справі укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_6, від 19.11.2012 року та додаткового договору про оплату Договору про надання правової допомоги від 19.11.2012 року, витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката, згідно розрахунку, складають 447.20 грн.(а.с.10-14), які і підлягають стягненню із відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.21,55,129 Конституції України, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ст.ст.3,10,11,15,57,60,84,88,179,209,212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» м.Олевськ, третіх осіб: Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_5 районі Житомирської області та ОСОБА_5 районний центр зайнятості населення Житомирської області про зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» м.Олевськ, вул.Московська, 26 «а» Житомирської області, ІПН № 00235795, р/р 26049201246001, акціонерний банк «Експрес-Банк», МФО 322959, код 00235795, перерахувати на картку фізичної особи-платника податків № НОМЕР_1 ОСОБА_1, у повному обсязі 1364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн., 74 коп., утриманих страхових внесків із фонду заробітної плати ОСОБА_1, повязаних із страхуванням на випадок безробіття за період з 19.05.2010 року по 31.12.2012 року.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» м.Олевськ, вул.Московська, 26 «а» Житомирської області, ІПН № 00235795, р/р 26049201246001, акціонерний банк «Експрес-Банк», МФО 322959, код 00235795 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_1, 447 (чотириста сорок сім) грн., 20 коп., понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_5 завод тракторних нормалей» м.Олевськ, вул.Московська, 26 «а» Житомирської області, ІПН № 00235795, р/р 26049201246001, акціонерний банк «Експрес-Банк», МФО 322959, код 00235795 на користь держави судовий збір в сумі 229.40 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у ОСОБА_5 районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_7