Ухвала суду № 29939844, 12.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12838/12/0170/20

12.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Кобаля М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 12.12.12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (вул. Леніна,буд. 8, Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой (вул. Інтернаціональна, буд.48, Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про стягнення заборгованості в сумі 3422,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 у справі № 2а-12838/12/0170 (суддя Кисельова О.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (р/р25601010045001 у КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 324805, ЗКПО 20727218) суму відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 за період в з 01.06.2012 року по 30.09.2012 року в розмірі 372,92 грн.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 у справі № 2а-12838/12/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_1 у розмірі 3422,58 грн., посилаючись на положення Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV "Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, ст.21, ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2012 року по 30.09.2012 року.

Так, в акті звірки за серпень 2012 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 58 осіб в сумі 48 742,95 грн. За висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 5 661,03 грн. на 44 особи.; в акті звірки за липень 2012 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 58 осіб в сумі 48 742,81 грн. За висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Джанкой АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 5 661,03 грн. на 44 особи.; в акті звірки за червень 2012 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 57 осіб в сумі 47 845,19 грн. За висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 5 508,69 грн. на 43 особи.; в акті звірки за вересень 2012 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 58 осіб в сумі 49 637,92 грн. За висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим сума, що підлягає відшкодуванню складає 5 661,04 грн. на 44 особи.

Враховуючи вказані розбіжності позивачем пред'явлено вимогу про стягнення витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 3 422,58 грн., яку складає основний розмір виплаченої пенсії - 311,32 грн., поштовий збір - 4,84 грн., цільова допомога - 55,88 грн., поштовий збір - 0,88 грн., адресна допомога в розмірі 3 002,80 грн., поштовий збір на адресну допомогу - 46,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.

Пунктами 6 та 7 зазначеного Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві рахування бо професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Матеріалами справи підтверджена наявність відповідних документів, які підтверджують факт отримання трудового каліцтва ОСОБА_1 (акт про нещасний випадок від 05.04.2000 року, витяг з акту огляду МСЕК), але в чому саме невідповідність цих документів, відповідно до вимог законодавства відповідачем не наведено.

Як вбачається з довідок стосовно осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2012 року по 30.09.2012 року, суми до відшкодування стосовно ОСОБА_1 не приймаються до відшкодування внаслідок не здачі справи та відсутності висновку МСЕК про розмір втрати працездатності.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою пенсій внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_1 в частині виплати основного розміру пенсії, витрат на її доставку, цільової допомоги та витрат на її доставку за період з 01.06.2012 року по 30.09.2012 року являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 372,92 грн.

Що стосується відшкодування витрат на державну адресну допомогу судова колегія зазначає.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

В доповнення зазначених статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України приймається постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч.3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, не включається.

Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.

Таким чином відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

В даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 у справі № 2а-12838/12/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 у справі № 2а-12838/12/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 у справі № 2а-12838/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова