Постанова № 2993822, 27.01.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2009 № 6/391

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Буравльова С.І.

Поляк О.І.

при секретарі: Бабенко Т.І.

За участю представників:

від позивача - Мартинюк О.П. (довіреність № 01-29-1206 від 01.12.2008р.);

від відповідача - Якимчук С.М. (довіреність б/н від 10.09.2009р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2008

у справі № 6/391 (Ковтун С.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт"

до Відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект"

про стягнення 1510594,72грн.

Відповідно до розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 р. № 01-23/1/3 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючої судді Ропій Л.М., суддів: Буравльова С.І., Поляк О.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від06.11.2008р. у справі №6/391 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 936 847,84 грн. боргу, 16 662,38 грн. пені, 2 084,50 грн. 3% річних, 14 939,32 грн. державного мита та 116,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 555 000,00 грн. припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити. При цьому відповідач зазначає, що станом на 11.11.2008 р. ним ще сплачено 280 000,00 грн. основного боргу, про що свідчать платіжні доручення № 3900 від 04.11.2008 р. на суму 100 000,00 грн., № 3881 від 03.11.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 3933 від 06.11.2008 р. на суму 80 000,00 грн., № 3971 від 11.11.2008 р. на суму 20 000,00 грн. та № 3970 від 11.11.2008 р. на суму 30 000,00 грн. Отже на момент звернення із апеляційної скаргою сума основного боргу відповідача становить 656 848,84 грн. (936 847,84 грн. – 280 000,00 грн.). Також відповідач зазначає, що позивачу відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 16 662,38 грн., однак, в резолютивній частині рішення господарський суд першої інстанції помилково зазначив цю суму до стягнення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення стягнення пені в розмірі 16 662,38 грн. змінити, в іншій частині залишити без змін.

Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 510 594,72 грн., що складається з 1 491 847,84 грн. основного боргу, 16 662,38 грн. пені, 2 084,50 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено частково.

Дослідивши всі матеріали справи, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну вказаного рішення господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір № 8-45/08 про надання послуг (далі договір), за умовами якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, приймає на себе зобов’язання по наданню, а саме: перевезення за маршрутом вказаному у п. 1.3. цього договору до місця призначення піску річкового, вивантаження вантажу з суден, в терміни, узгоджені сторонами, та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1.).

Загальна кількість вантажу складає 60 000 тонн (+/- 10%) (п. 1.3. договору).

Перевезення вантажу здійснюється позивачем за маршрутом: Ново-Українське родовище (Київська область, Обухівський район) – м. Київ, Жуків острів (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата послуг здійснюється по узгодженим між сторонами цінам. Вартість послуг за одну тонну становить 16,25 грн., в т. ч. ПДВ 2,71 грн.

Згідно із п. 3.2. договору загальна вартість послуг на момент підписання даного договору складає 750 000,00 грн., крім того ПДВ – 150 000,00 грн., а разом з ПДВ 975 000,00 грн.

Як свідчать складений та підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт № 80731034 від 31.07.2008 р. (а. с. 10), позивач, на виконання умов договору, надав відповідачу послуги на загальну суму 1 491 847,84 грн., проти чого відповідач не заперечував.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата за послуги здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури позивача протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Платежі по даному договору є здійсненими з моменту надходження повної суми платежу на поточний рахунок позивача згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 80731018 від 31.07.2008 р. (а. с. 9) на суму 1 491 847,84 грн.

Наявні в матеріалах справи та додані відповідачем до апеляційної скарги платіжні доручення: № 3598 від 08.10.2008 р. на суму 50 000,00 грн. (а. с. 34); № 3633 від 09.10.2008 р. на суму 50 000,00 грн. (а. с. 33); № 3647 від 10.10.2008 р. на суму 20 000,00 грн. (а. с. 32); № 3657 від 13.10.2008 р. на суму 50 000,00 грн. (а. с. 31); № 3696 від 16.10.2008 р. на суму 25 000,00 грн. (а. с. 30); № 3701 від 17.10.2008 р. на суму 50 000,00 грн. (а. с. 29), № 3732 від 21.10.2008 р. на суму 50 000,00 грн. (а. с. 28), № 3764 від 22.10.2008 р. на суму 30 000,00 грн. (а. с. 27), № 3775 від 23.10.2008 р. на суму 70 000,00 грн. (а. с. 25), № 3799 від 24.10.2008 р. на суму 20 000,00 грн. (а. с. 26), № 3795 від 24.10.2008 р. на суму 20 000,00 грн. (а. с. 24), № 3820 від 28.10.2008 р. на суму 15 000,00 грн. (а. с. 23), № 3814 від 28.10.2008 р. на суму 30 000,00 грн. (а. с. 22), № 3819 від 28.10.2008 р. на суму 5 000,00 грн. (а. с. 21), № 3850 від 30.10.2008 р. (а. с. 20), № 3881 від 03.11.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 3900 від 04.11.2008 р. на суму 100 000,00 грн., № 3933 від 06.11.2008 р. на суму 80 000,00 грн. свідчать про те, що відповідач за надані послуги перерахував на рахунок позивача лише грошові кошти в загальному розмірі 785 000,00 грн.

Оскільки до прийняття рішення господарським судом першої інстанції відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 785 000,00 грн., то між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення з відповідача 785 000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1) ст. 80 ГК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно із п 3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суджу України від 23.08.1994 № 02-5/612 ”Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 785 000,00 грн. на підставі п. 1-1) ст. 80 ГК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані за договором послуги на час прийняття господарським судом першої інстанції оскаржуваного рішення складала 706 847,84 грн. (1 491 847,84 грн. – 785 000,00 грн.).

Відносно платіжних доручень № 3970 від 11.11.2008 грн. на суму 30 000,00 грн. та № 3971 від 11.11.2008 р. на суму 20 000,00 грн., доданих відповідачем до апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає, що на день прийняття господарським судом першої інстанції (06.11.2008 р.) оскаржуваного рішення обставини стосовно перерахування вказаних грошових коштів були відсутні, оскільки як вбачається із дати зазначених платіжних доручень (11.11.2008 р.), оплата за ними була проведена вже після прийняття господарським судом першої інстанції спірного рішення, а тому оскаржуване рішення було прийняте відповідно до існуючих на той час обставин справи.

Згідно із ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 706 847,84 грн., то апеляційний господарський суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 706 847,84 грн.

За прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг, останній нарахував відповідачу до сплати 2 084,50 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач свого зобов’язання щодо повної оплати наданих позивачем послуг не виконав, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 084,50 грн. 3% річних обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.

За несвоєчасну оплату послуг позивача останній нарахував до сплати відповідачу пеню в розмірі відповідно 16 662,38 грн.

Згідно із п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3) ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно із ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки умовами договору не передбачено стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг позивача за договором, інші докази укладення між сторонами в письмовій формі правочину щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг позивача за договором в матеріалах справи відсутні, не надали їх сторони і в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді, то апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідач пені в розмірі 16 662,38 грн.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції зміні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл господарських витрат при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м.Києва від06.11.2008р. у справі №6/391 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

”Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Київпорядкомплект” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, р/р 2600515612001 в АБ ”Київська Русь” м. Києва, МФО 319092, код ЄДРПОУ 05503326) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Київський річковий порт” (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, р/р 2600330011286 в ВАТ ”ВіЕйБі Банк” м. Києва, МФО 321637, код ЄДРПОУ 03150071) 706 847,84 грн. боргу, 2 084,50 грн. 3% річних, 7 157,29 грн. державного мита, 55,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 785 000,00 грн.

В решті позову відмовити.”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Київський річковий порт” (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, р/р 2600330011286 в ВАТ ”ВіЕйБі Банк” м. Києва, МФО 321637, код ЄДРПОУ 03150071) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Київпорядкомплект” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, р/р 2600515612001 в АБ ”Київська Русь” м. Києва, МФО 319092, код ЄДРПОУ 05503326) 92,92 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 6/391 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Буравльов С.І.

Поляк О.І.