Ухвала суду № 29936696, 12.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2013 р. м. Київ К/9991/58215/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італмоторс Україна"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року

у справі № 2а-17803/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італмоторс Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Італмоторс Україна" (далі -позивач, ТОВ "Італмоторс Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Італмоторс Україна" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої на апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Італмоторс Україна»податкової звітності з податку на прибуток за результатами якої складено акт № 12/1508/34495642 від 07.11.2011 року.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Італмоторс Україна», а саме - до складу витрат 2 кварталу 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року в сумі 19 495 957 грн. із врахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 року у розмірі 19 189 459 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №015632/1508 від 17.11.2011 року, яким за порушення п.150.1 статті 150 ПК України ТОВ "Італмоторс Україна" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19 159 712 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, виходячи з того, що у зв'язку із набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до 1 кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком судів, вважаючи його передчасним, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями та Податкового кодексу України, який набрав законної сили з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту - Закон) , якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Слід зазначити, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, в 2011 році встановлені п. 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток усієї суми валових витрат не застосовувалися.

В свою чергу, відповідно до п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2012 року.

При цьому слід зазначити, що форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платником податку, починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, де в рядку 06.6 передбачено, що підлягає перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, де розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням, без будь-яких обмежень, сум від'ємного значення, що утворились станом на 1 січня 2011 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку,що судами першої та апеляційної інстанції було невірно застосовано норми матеріального права.

Водночас, судами першої на апеляційної інстанції також не були з'ясовані всі фактичні обставини справи, зокрема, щодо правомірності формування позивачем сум від'ємного значення з податку на прибуток, не пов'язаних із застосуванням п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, але таких, що впливають на їх правильність.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не буди встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Італмоторс Україна" підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італмоторс Україна" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді І.О. Бухтіярова Н.Є. Маринчак