Рішення № 2993592, 12.02.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2009 р.

№ 9/108/32-38.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візавія», м. Луцьк

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЛАСТ», м. Луцьк

Про стягнення 24 290,17 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних

Суддя Л.І. Соломка

Представники:

Від позивача: Олейник І.Ю. –представник, довіреність від 23.01.2009 р.;

Від відповідача: н/з.

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процессу від представника позивача не поступило.

Суть спору: Позивач –ТзОВ „Візавія” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЛАСТ»24 290,17 грн., в тому числі: 23 308,52 грн. основного боргу за поставлений товар, 703,87 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 277,78 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме: 242,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав уточнення до позовної заяви, згідно якого виправив помилку, допущену у ній, щодо стягнення заборгованості на підставі договору, укладеного між сторонами 10.01.2008 р.

Відповідач у судове засідання не зґявився, відзиву на позов не подав, позову не оспорив, про поважні причини неявки не повідомив, хоча розгляд справи уже відкладався за клопотанням представника відповідача про перенесення розгляду справи на 12.02.2008 р. у звґязку з відпусткою директора підприємства.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обов’язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній доказами.

Із досліджених матеріалів справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

10.01.2008 р. між ТзОВ „Візавія” та ТзОВ «ЄВРОПЛАСТ»було укладено договір купівлі-продажу оптової партії товарів (а.с.8).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар (скло у кількості 1 429,55 кв.м) на загальну суму 33 308,52 грн., а ТзОВ «ЄВРОПЛАСТ»на підставі довіреності на отримання ТМЦ серії НБІ №338881 від 03.07.2008 р. прийняв даний товар (а.с.6-7), ТзОВ «Візавія»виписано видаткову накладну за №В-00000057 від 03.07.2008 р. та податкову накладну №80 від 03.07.2008 р. (а.с.10-11)

Відповідно до п.6.1 договору оплата товару здійснюється на протязі 5 банківських днів після поставки обумовленої кількості товару.

В порушення вищезазначеного, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 10 000 грн.

10.11.2008 р. позивачем направлено відповідачу претензію №457 з вимогою про сплату залишку суми заборгованості 23 308,52 грн., однак претензія залишена без відповіді та реагування (а.с.12).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.04.2003 р.) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На цій підставі позивачем правомірно нараховано 277,78 грн. – 3 % річних та 703,87 грн. індексу інфляції, які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст.193 ГК України сторони повинні виконувати зобов’язання належним чином і у встановлений договором строк.

Таким чином, вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення у сумі 24 290,17 грн., в тому числі: 23 308,52 грн. основного боргу, 703,87 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 277,78 грн. 3% річних.

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судові витрати по справі, а саме: 242,90 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЛАСТ»( 43020 м. Луцьк, пр. Відродження,1,кім.822) р/р 26008301003772 у Луцькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 303473, код ЄДРПОУ 32722049 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візавія» (43020 м. Луцьк, вул.Рівненська,76А) р/р 26009003304002 в Луцькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 303343, код ЄДРПОУ 31788528 24 290,17 грн., в тому числі: 23 308,52 грн. основного боргу, 703,87 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 277,78 грн. 3% річних та 242,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Л.І. Соломка