Рішення № 2993557, 12.02.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 р.

Справа № 12/97

за позовом ЖЕО №9 вул. Галицька,53а,м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача ТзОВ "Будмакс" вул.Грушевського, 3,м.Івано-Франківськ,76000

про майнові спори (про примусове стягнення боргу по вивезенню тверджих побутових відходів в сумі 1815,68 грн.)

Представники:

Від позивача: Мамчак П.М., (довіреність №4 від 05.01.09р. - представник)

Від відповідача : не з"явився .

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 1815 грн.68коп. заборгованості , з яких 946 грн.06 коп. основного боргу , 14грн.90 коп. інфляційних збитків та 854грн.72коп. пені .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи їх невиконанням умов договору на вивезення твердих побутових відходів № 85 від 01.10.06 р. щодо оплати за надані послуги.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 16.12.08 , що підтверджується поштовим повідомленням .

У зв»язку з нез»явленням відповідача в судові засідання, суд вважає за правильне розглянути дану справу у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами , запобігаючи , одночасно , безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяюи своєчасному відновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи , вислухавши представника позивача ,. оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки , суд втсановив наступне.

Відповідно до умов договору на вивезення твердих побутових відходів № 85 від 01.10.06 р. , укладеного між Житлово-експлуатаційною організацією №9 (перевізник) та ТзОВ"Будмакс"(замовник) , перевізник зобов”язався вивозити тверді побутові відходи з території, яка належить замовнику (відповідачу), а відповідач, в свою чергу, зобов’язався своєчасно проводити оплату за надані послуги (п.п.1,2 договору).

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідач не сплачує вартість наданих позивачем послуг щодо вивезнення твердих побутових відходів , внаслідок чого за період листопад 2007 - жовтень2008 р. заборгованість відповідача складає 946грн.06коп. , що підтверджується розрахунком заборгованості , поданим позивачем .

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано .

Крім того , за неналежне виконання відповідачем договірних зобов"язань позивачем нараховано 14грн.90 коп. інфляційних збитків та 854грн.72коп. пені .

Суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення частково , з огляду на наступне .

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .

Відповідно до ст. 509 Цивільного коедксу України зобов"язання виникають з підстав , передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення виконання грошового зобов’язання відповідачем підтверджується матеріалами справи, отже вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків за період прострочення в сумі 14грн.90 коп. , є обгрунтованими .

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 946 грн.06 коп. та 14грн.90коп. інфляційних збитків такими , що підлягають задоволенню.

Разом з тим , суд не вбачає підстав для стягнення пені в розмірі 854грн.72коп. з наступних підстав.

Відповідно до п.п.4п.2 договору при несвоєчасній оплаті за послуги нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки.

Згідно поданого позивачем розрахунку, сума пені за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року становить 854грн.72коп.

Разом з тим , за змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин , до стягнення належать 74грн.39коп. пені за період дистопад 2007 р.-квітень 2008р. , в решті стягнення пені слід відмовити.

В контексті викладеного , позов підлягає до задоволення частково . Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232, 343 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ"Будмакс"(вул.Грушевського , 3 , м.Івано-Франківськ ) 946 грн.06 коп. основного боргу , 14грн.90 коп. інфляційних збитків , 74грн.39коп. пені , 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. на користь Житлово-експлуатаційної організації № 9( м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 53 А , код ЄДРПОУ19400216) .

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті в позові відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписано :

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______