Ухвала суду № 29935088, 14.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

Справа№ 912/263/12

Провадження № 22ц/779/525/2013 Категорія 5

Головуючий в 1 інстанції - Лошак О.О.

Суддя-доповідач - Вакарук В.М

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Вакарук В.М.

суддів: Васильковського В.М., Соколовського В.М.

секретаря: Бойчука Л.М.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради, управління Держкомзему в Рогатинському районі, ОСОБА_3 про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім"я ОСОБА_3, скасування рішення шостої сесії Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року, відновлення державної пішохідної доріжки, стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн., за апеляційною скаргою представника Рогатинської міської ради на рішення Рогатинського районного суду від 29 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рогатинського районного суду від 29 січня 2013 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради, управління Держкомзему в Рогатинському районі, ОСОБА_3 про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім"я ОСОБА_3, скасування рішення шостої сесії Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року, відновлення державної пішохідної доріжки, стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн. Скасовано рішення Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року "Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3" Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено солідарно з Рогатинської міської ради, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі представник Рогатинської міської ради, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, зазначає, що судом неповно з"ясовано обставини справи, оскільки територія, яку позивачка вважає пішохідною доріжкою, відповідно до генерального плану міста Рогатин, являється прибудинковою територією. Відповідачкою ОСОБА_3 подано до міської ради всі необхідні документи для приватизації ділянки, відведеної під забудову, розбіжності з генеральним планом не виявлено. Крім того, судом не надано оцінки тому факту, що в генеральному плані міста Рогатин, затвердженого, міською радою 27.03.2007 року, пішохідна доріжка не числиться на території міста як перехід чи тротуар. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засіданні апеляційної інстанції представник апелянта Нищук Х.М. вимоги скарги підтримав, позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечили, представник відділу Держземагенства в Рогатинському районі в судове засідання не з"явився, направивши заяву про розгляд справи в його відсутності.

Задовільняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка передана у власність відповідача з порушенням норм земельного законодавства, оскільки являється пішохідною доріжкою між будинком АДРЕСА_1 і будинком АДРЕСА_2, яка існувала постійно і якою користувалися мешканці міста Рогатина.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно ст.11, 57, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. 123 ЗК України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок державної або комунальної власності, який здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0140 га за адресою АДРЕСА_1 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року було затверджено акт комісії про погодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. Врахувавши, що межі земельних ділянок ОСОБА_3 та сусідки ОСОБА_2 не порушені, було вирішено затвердити матеріали земельно-кадастрової інвентаризації ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_2, що підтверджується актом комісії від 09.02.2011 року, в якому зроблено застереження та зобов"язання ОСОБА_3 і ОСОБА_6 забезпечити позивачці вільний доступ до існуючої мережі у випадку аварійної ситуації належного їй водопроводу /а.с.107,120/.

Встановлено, що згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку від 27.09.2011 року, виданого на підставі рішення Рогатинської міської ради від 18.03.2011 року, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку, площею 0,0140 га за адресою АДРЕСА_1 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва /а.с.131/.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2011 року Управлінням Держкомзему у Рогатинському районі дано висновок про відсутність прав третіх осіб на використання земельної ділянки, яка передається безоплатно у власність ОСОБА_3 /а.с.114/. Суміжними землекористувачами земельної ділянки ОСОБА_3 є ОСОБА_5, ОСОБА_6, землі міської ради, землі будинкоуправління /а.с. 117/.

Проте, судом встановлено, що відповідно до акта встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування ОСОБА_3 значиться підпис ОСОБА_6, а підпис ОСОБА_5-відсутній /а.с.121/,в той час, коли ОСОБА_6 перебування на стаціонарному лікуванні в облпсихлікарні №2 в період з 07.11.2007 року по 02.04.2012 року і жодних документів не оформляла і не підписувала, що підтверджується довідкою обласної психіатричної лікарні №2 від 02.04.2012 року /а.с.52/.

Встановлено, що рішення про закриття пішохідної доріжки між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Рогатинською міською радою не приймалося, хоча дана пішохідна доріжка існує, про що не заперечувала в засіданні апеляційного суду представник міської ради /а.с.53/. Пішохідна доріжка між цими ж будинками, якою користувалися і надалі бажають користуватися жителі вул. Старомлинської, а також водопровідний колодязь, через який виник спір, існували ще в 1980 році /а.с.8-16,53,67-68/. Приватизація доріжки відповідачем ОСОБА_3 створює незручності для позивача та унеможливлює доступ до комунікацій, що проведені під пішохідною доріжкою. Між сторонами склалися недобросусідські відносини, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, яке має преюдиційне значення в частині встановлення вищезазначених обставин; постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.11.2010 року, 02.08.2012 року за повідомленнями ОСОБА_2 /а.с.225,227/.

Таким чином, за наведених обставин та доказів, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що оспорюване рішення та Державний акт підлягають до скасування, оскільки винесені з порушенням вимог чинного земельного законодавства, зокрема ст.83 ЗК України, відповідно до якої не можуть передаватися у власність землі загального користування /в т.ч. пішохідні доріжки/.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта про відсутність відображення в генпланах пішохідної доріжки, оскільки згідно відповіді ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст від 07.02.2011 року чітко вказано про те, що тротуари в генпланах не відображаються, а тому відсутність доріжки в генпланах не є доказом її ліквідації. Крім того, факт наявності пішохідної доріжки підтверджується будівельним паспортом на будівництво господарських будівель, який виданий забудівнику ОСОБА_7 (батьку позивачки) районним архітектором при виконавчому комітеті Рогатинської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області ще в 1986 році /а.с.10-11/.

Враховуючи наведене, а також вимоги ст.303 ЦПК України щодо розгляду апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає рішення суду правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Рогатинської міської ради відхилити, а рішення Рогатинського районного суду від 29 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Вакарук В.М.

Судді: Васильковський В.М.

Соколовський В.М.