Постанова № 29934337, 13.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 804/432/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Приватного виробничо - комерційного підприємства

«ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ»

про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2013 року Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного виробничо - комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» про накладання арешту на кошти та інші цінності Приватного виробничо - комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ», що знаходяться в установі банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою погашення податкової заборгованості в сумі 33513 грн. 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач має податковий борг у сумі 33513 грн. 00 коп., який останній не сплачує. Податковим органом були проведені відповідні заходи, в результаті яких встановлено, що рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано. За таких обставин, керуючись пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та про підтримання позовних вимог.

Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приватне виробничо - комерційне підприємство «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Відповідачем було самостійно подано до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації з податку на прибуток за січень 2011 року, серпень 2011 року та травень 2012 року на загальну суму 19805 грн.00 коп. та з податку на додану вартість за червень - листопад 2011 року, лютий 2012 року, квітень - червень 2012 року та вересень 2012 року на загальну суму 22797 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою вчасно узгодженого податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня на суму 31 грн. 77 коп. ( з податку на прибуток) та 192 грн. 80 коп. ( з податку на додану вартість).

Відповідачем було зменшено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 320 грн. 50 коп. та з податку на додану вартість в сумі 9005 грн. 51 коп. за рахунок переплати та самостійної сплати податкового зобов'язання.

Крім того, на підставі акту № 406/1520/24245634 від 10.10.2011 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку. Внаслідок чого до відповідача була застосована штрафна санкція на суму 12 грн. 44 коп. згідно податкового повідомлення - рішення № 00040051520 від 10.10.2012 року.

Таким чином, податковий борг Приватного виробничо - комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» складає 33513 грн. 00 коп.

Позивачем на підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України було вручено відповідачу податкову вимогу № 521 від 05.07. 2011 року, яка була отримана директором підприємства Бердник О.В. 05.07.2011 року.

Проте, податковий борг залишився не сплаченим.

Позивачем з метою виявлення активів платника податків були направлені запити до Держтехнагляду, Держкомзему в м. Новомосковськ, Комунального підприємства «Новомосковське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради, Новомосковського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області.

З відповідей на вищенаведені запити (копії наявні у матеріалах справи) встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківській установі, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підставі пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Новомосковська об'єднанадержавна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби просить суд застосувати арешт на кошти та інші цінності Приватного виробничо - комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ», що знаходяться в банку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2011 № 1398.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Приписами абз. 1 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Положеннями п. 7.3 розділу VII «Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2011 № 1398, для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду з позовною заявою у порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку суду не надано доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про застосування арешту коштів відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд зазначає, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена пп. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 13.02.2013 р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко