Рішення № 29933704, 05.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 922/321/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінокс", м.Новомосковськ Дніпропетровської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЕЙВІМ", м.Харків, про стягнення 20855,44 грн. за участю представників:

позивача - Скразловський О.В. (довіреність б/н від 21.01.2013р.);

відповідача - Мартьянов А.В., директор (наказ № 1 від 01.08.2007р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноінокс", м.Новомосковськ Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЕЙВІМ", м.Харків, заборгованості за Договором поставки № 075-12 від 27.06.2012р. в розмірі 20855,44 грн., у тому числі: 20015,87 грн. основного боргу; 133,26 грн. - 3% річних; 40,03 грн. інфляційних втрат; 666,28 грн. пені. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/321/13-г та розгляд справи призначено на 19.02.2013р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2013р. об 11:40 год., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

27.02.2013р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, а саме: оригіналів довідок про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також довідки про номери поточних рахунків позивача, відкритих в установах банків.

Надані позивачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2013р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача повністю визнав суму заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінокс" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЕЙВІМ" (позивачем) було укладено Договір № 075-12, згідно п.п. 1.1. якого позивач (продавець) продає, а відповідач (покупець) купує металопродукцію. Найменування і кількість продукції визначаються згідно Специфікаціям (рахункам-фактурам).

Відповідно до п.п. 3.1. Договору, умови поставки визначаються у Спеціфікаціях до Договору.

Загальна сума Договору складає суму, визначену на підставі всіх Специфікацій (п. 2.2. Договору).

Згідно п.п. 4.1. Договору, оплата продукції здійснюється згідно умовам, визначеним у Специфікаціях.

Як вказує позивач, один примірник Договору № 075-12 від 27.06.2012р. був підписаний директором відповідача Март'яновим Олексієм Валерійовичем, скріплений відбитком печатки ТОВ "ВО "ЕЙВІМ" та шляхом факсимільного зв'язку переданий позивачу з метою термінового відвантаження металопродукції на адресу відповідача. Зокрема, директор TOB "ВО "ЕЙВІМ" Март'янов О.В. у телефонному режимі запевнив позивача, що оригінал Договору № 075-12 від 27.06.2012р. із оригіналом його підпису та оригіналом відбитку печатки ТОВ "ВО "ЕЙВІМ" будуть передані на адресу позивача шляхом поштового зв'язку у найкоротший термін. Проте, станом на даний час директор TOB "ВО "ЕЙВІМ" Март'янов О.В. відмовляється передати позивачеві один примірник оригіналу Договору № 075-12 від 27.06.2012р.

27.06.2012р. позивач направив на адресу відповідача рахунок № ТХ-001276 від 27.06.2012р. на оплату металопродукції на суму 40031,74 грн., з урахуванням ПДВ - 6671,96 грн.

Згідно умов Договору, вказаний рахунок № ТХ-001276 від 27.06.2012р. виступає Специфікацією та містить посилання на Договір № 075-12 від 27.06.2012р., що є підтвердженням факту укладення між сторонами правочину щодо поставки металопродукції.

02.07.2012р., після отримання тексту Договору, відповідач частково сплатив ціну товару на підставі рахунку - фактури № ТХ-001276 від 27.06.2012р. в сумі 20015,87 грн. із посиланням на реквізити Договору, що свідчить про узгодженість умов Договору з боку відповідача.

Після отримання оплати у розмірі 20015,87 грн., позивач відвантажив на користь позивача металопродукцію на підставі видаткової накладної № ТХ-001276 від 02.07.2012р. Зазначені первинні документи (рахунок-фактура та видаткова накладна), які були оформлені позивачем, містять посилання на Договір № 075-12 від 27.06.2012р. як на підставу фінансово-господарських відносин між товариствами.

Тобто, дії відповідача, а саме прийняття товару та його часткова оплата, свідчать про погодження ним умов Договору та волевиявлення відповідача встановити правовідносини із позивачем.

Також в матеріалах справи міститься оригінал довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей працівником відповідача (форма № М-2), що також підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Отже, Договір № 075-12 від 27.06.2012р. є таким, що укладений та узгоджений сторонами шляхом його часткового виконання.

У зв'язку з частковою оплатою отриманого товару, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 20015,87 грн. (40031,74 грн. - 20015,87 грн.).

Гарантійним листом від 03.08.2012р. за № 334 відповідач зобов'язався здійснити доплату у розмірі 20015,87 грн. по рахунку № ТХ001276 від 27.06.2012р. - до 14.08.2012р.

15.10.2012р. позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, направив на адресу ТОВ "ВО "ЕЙВІМ" претензію № 15/10/12, яку відповідач отримав 22.10.2012р., з вимогою сплатити заборгованість у термін до 29.10.2012р.

У відповідь на претензію позивача відповідач направив позивачу гарантійний лист від 18.10.2012р. за № 467, де зазначив, що у зв'язку із тяжким фінансовим становищем відповідач не має можливості виплатити кошті по умовам Договору № 075-12 від 27.06.2012р. При цьому, відповідач зобов'язався сплатити заборгованість у повному обсязі до 01.11.2012р.

Проте, сплата заборгованості відповідачем у зазначений строк здійснена не була.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 5.2. Договору, покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату продукції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 666,28 грн. пені, 133,26 грн. - 3% річних та 40,03 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 20855,44 грн., у тому числі: 20015,87 грн. основного боргу, 666,28 грн. пені, 133,26 грн. - 3% річних та 40,03 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав суму позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінокс" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЕЙВІМ" (61085, Харківська області, м.Харків, вул.Поздовжня, буд. 4; ідентифікаційний код: 35244910; п/р 2600300007715 в ПАТ "Укрсоцбанк", код банку 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінокс" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Сучкова, буд. 117; ідентифікаційний код: 36699548; п/р 26006300001282 у АТ "Златобанк", м.Дніпропетровськ, код банку 380612) - 20015,87 грн. основного боргу; 133,26 грн. - 3% річних; 40,03 грн. інфляційних втрат; 666,28 грн. пені; 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.