Рішення № 29933320, 15.03.2013, Оболонський районний суд міста Києва

15.03.2013 Справа № 756/3729/13-ц

унікальний №756/3729/13-ц

провадження № 2/756/2121/13

УХВАЛА

15 березня 2013 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Маринченко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція» про стягнення грошових коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Шляхбудінвестиція», яке є правонаступником ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», про стягнення 1445699 грн. 50 коп., сплачених нею, як покупцем, за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, укладених з ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» у червні-липні 2007 року, які рішенням Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року визнані недійсними. Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказані договори є нікчемними правочинами, оскільки підписані виконуючим обов'язки генерального директора товариства, який не мав повноважень відповідно до статуту товариства на їх укладення.

Також позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми в розмірі 173959 грн. 18 коп. та інфляційні втрати в розмірі 61485 грн. 61 коп. з дня набрання рішенням господарського суду законної сили.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року відкрито провадження в зазначеній справі.

Позивачем подано до суду заяву, в якій вона просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Шляхбудінвестиція», а саме на квартири АДРЕСА_1 та майновий комплекс по АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази належності на даний час вказаного нерухомого майна відповідачу на праві власності.

Крім того, відсутні підтверджені належними доказами дані щодо вартості вказаного нерухомого майна на даний час, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко